...
Ікона Божої Матері, йменована «Споручниця грішних», у Корці (1622) Koretska ikona Bozhoyi materi
Житія святих,  Ікони

Ікона Божої Матері, йменована «Споручниця грішних», у Корці (1622)

Місяця березня на 7- день / перехідне святкування в четвер 1-ї седмиці після П’ятидесятниці

Ікона Божої Матері “Споручниця грішних” названа так за написом, що зберігся на ній: “Аз споручниця грішних до Мого Сина…”. Корецька ікона Божої Матері зберігається в Корецькому жіночому монастирі з XVII століття.

Лик Божої Матері з Богонемовлям на лівій руці написаний на дерев’яній дошці. Ікона спрадавна була в замку корецьких князів і носила найменування “благодатна”.

У 1622 році турки взяли в полон останнього з православних Корецьких князів, Самуїла. Його брат, Іоанн, опинившись без підтримки та опори, проявив малодушшя – перейшов у католицьку віру, прийняв ім’я Ян-Карл та передав новозбудовану частину Корецької обителі монахам-францисканцям. Новоспечені «брати у Христі», католики-єзуїти, підбили князя винести зі свого родового замку православні святині – плащаницю Богородиці та ікону Божої Матері «Споручниця грішних». Чи то Господь зглянувся на молитви сестри Корецьких князів Серафими, ігумені місцевої жіночої обителі, чи сам Ян-Карл проявив здоровий глузд, але у 1622 році, у четвер після святої П’ятидесятниці, Хресною ходою ці святині були перенесені у Корецький монастир. Та навіть молитви сестри-ігумені не вберегли брата, який зрадив православну віру, від кари Божої: Всевишній не дав Яну-Карлу нащадків, і рід Корецьких князів на ньому перервався.

Урочисте перенесення благодатної ікони “Споручниця грішних” відбулося в 1622 році. Після повернення Корецькому Свято-Воскресенському монастирю розвалин Свято-Троїцького монастиря і освячення його у 1880 році ікона “Споручниця грішних” була перенесена і влаштована в дерев’яному різьбленому кіоті біля лівої передньої колони Свято-Троїцького храму.

На іконі Божа Матір зображена з Богонемовлям-Христом на лівій руці, Який обома руками тримає Її десницю. Написана на дерев’яній дошці, свою теперішню назву святиня отримала від віршованого напису на окладі «Аз споручница грешных к Моему Сыну: Сей дал Мне за них руце слышати Мя выну; да тии, иже радость выну Мне приносят, радоватися вечне через Меня испросят». І, справді, заступництво і чудеса від образу відчувають усі, хто з вірою і надією звертається перед ним до Богородиці.

Багато людей підтверджують, що у разі якихось негараздів, сімейних неладів і особливо коли “болить душа”, ті, хто приходять до ікони “Споручниця грішних”, після молитви перед нею одержують допомогу в своїй потребі та душевне полегшення, бо Вона справді є “Споручниця грішних”!

Не раз чудотворна ікона показувала благодатну допомогу стражденним – у 1923 році, в день Святої Трійці, перед образом отримав зцілення молодий чоловік, одержимий нечистим духом.

Проявила свою чудесну силу ікона і згодом. Жителі Корця розповідають, що у часи фашистської окупації святотатці спробували пограбувати монастир, і як тільки вони не намагались викрасти чудотворну ікону Богородиці – здерти вдалося лише ризу, святиню навіть не вдалося зрушити з місця. Після того, як наголошують місцеві жителі, грабіжники залишили обитель у спокої, а рани на іконі зажили дуже швидко. На початку двухтисячних старець, прозорливий архімандрит Парфеній, який пройшов пекло ГУЛАГу, кілька разів твердив монахиням: “Бережіть ігуменю вашу, щоб її не вкрали. А то прийдуть злодії і вкрадуть”. Старець спочив, і тільки після його смерті сестри зрозуміли, про яку ігуменю говорив їм архімандрит: у листопаді 2001 року злодії поцупили з монастиря дорогоцінні ікони та церковні прикраси, вартісне богослужбове начиння. Але Мати Божа знову явила диво Своїм чудотворним образом: скільки не ламали злодії кіот «Споручниці грішних», змогли зняти з ікони тільки дорогоцінну ризу, а сам образ украсти так і не змогли. Дуже швидко, стараннями сестер, вірян і духовенства, рани на іконі було вилікувано, і чудотворна ікона знову стала доступною для поклоніння.

Сестри обителі розповідають: щороку до ікони приходять помолитися тисячі вірян. Усі вони просять у Цариці Небесної допомоги і заступництва та підтверджують: після молитов перед чудотворним образом отримують душевне полегшення і заспокоєння, серцем опановує спокій та умиротвореність.

«Умолкает ныне всякое уныние и страх отчаяния исчезает, грешницы в скорби сердца обретают утешение и Небесною любовию озаряются светло: днесь бо Матерь Божия простирает нам спасающую руку и от Пречистаго образа Своею вещает, глаголя: Аз Споручница грешных к Моему Сыну, Сей дал Мне за них руце слышати Мя выну», – співається у тропарі чудотворній святині. Та, Яка разом зі Своїм Сином зображена на дощечці ікони “Споручниця грішних”, і у князівські часи, як і до наших днів, залишається найпершою Помічницею роду людському.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Споручница грешных», глас 4

Умолка́ет ны́не вся́кое уны́ние / и страх отча́яния исчеза́ет,/ гре́шницы в ско́рби се́рдца обрета́ют утеше́ние/ и Небе́сною любо́вию озаря́ются све́тло:/ днесь бо Ма́терь Бо́жия простира́ет нам спаса́ющую ру́ку/ и от Пречи́стаго о́браза Своего́ веща́ет, глаго́лющи:/ Аз Спору́чница гре́шных к Моему́ Сы́ну,/ Сей дал Мне за них ру́це слы́шати Мя вы́ну./ Те́мже, лю́дие, обремене́ннии грехи́ мно́гими,/ припади́те к подно́жию ико́ны Ея́, со слеза́ми вопию́ще:/ Засту́пнице ми́ра, гре́шным Спору́чнице,/ умоли́ Ма́терними Твои́ми моли́твами Изба́вителя всех,/ да Боже́ственным всепроще́нием покры́ет грехи́ на́ша/ и све́тлыя две́ри ра́йския отве́рзет нам,// Ты бо еси́ предста́тельство и спасе́ние ро́да христиа́нскаго.

Ин тропарь Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Споручница грешных», глас 3

Тебе́, милосе́рдия исто́чнику при́сно теку́щему/ и Спору́чнице гре́шных, недосто́йнии раби́ Твои́, Богоро́дице,/ припа́дающе, скорбя́ще, вопие́м Ти:/ спаса́й нас от бед, Влады́чице,// и ма́терним Твои́м хода́тайством испроси́ всем нам ве́чное спасе́ние.

Тропaрь, глaсъ д7:

Ўмолкaетъ нhнэ всsкое ўнhніе и3 стрaхъ tчazніz и3счезaетъ, грBшницы въ ск0рби сeрдца њбрэтaютъ ўтэшeніе и3 нбcною люб0вію њзарsютсz свётлw: днeсь бо мт7рь б9іz простирaетъ нaмъ сп7сaющую рyку и3 t пречcтагw џбраза своегw2 вэщaетъ, глаг0лz: ѓзъ спорyчница грёшныхъ къ моемY сн7у, сeй дaлъ мнЁ за ни1хъ рyцэ слhшати мS вhну. тёмже, лю1діе, њбременeнніи грэхи2 мн0гими, припади1те къ подн0жію їкHны є3S, со слезaми вопію1ще: застyпнице мjра, грBшнымъ спорyчнице, ўмоли2 мт7рними твои1ми мlтвами и3збaвителz всёхъ, да бжcтвеннымъ всепрощeніемъ покрhетъ грэхи2 нaшz и3 свBтлыz двє1ри р†йскіz tвeрзетъ нaмъ, тh бо є3си2 предстaтельство и3 сп7сeніе р0да хrтіaнскагw.

И$нъ тропaрь, глaсъ G:

ТебЁ, млcрдіz и3ст0чнику при1снw текyщему и3 спорyчницэ грёшныхъ, недост0йніи раби2 твои2, бцdе, припaдающе, скорбsще, вопіeмъ ти2: сп7сaй нaсъ t бёдъ, вLчце, и3 мт7рнимъ твои1мъ ходaтайствомъ и3спроси2 всBмъ нaмъ вёчное сп7сeніе.

Ще в розробці

Знайшли помилку