
Ікона Божої Матері “Остробрамска” Віленська
Місяця квітня на 14-й день.
Остробрамська (Віленська) ікона Божої Матері є головною святинею Вільни.
Збереглося кілька переказів, що оповідають про історію походження образу. Згідно з одним із них, ікона була принесена з Корсуні великим князем Ольгердом і подарована першій дружині Марії. Друга дружина великого князя, Іуліанія, передала ікону в Троїцьку церкву, звідки образ потрапив у каплицю біля гострих воріт.
Інший переказ говорить про те, що ікону надіслав Ольгерду грецький імператор Іоанн Палеолог, коли той дізнався про прийняття Ольгердом християнства.
За третім джерелом, чудотворна ікона сама чудесно з’явилася на Гострих воротах 14 квітня 1431 р. Безсумнівним є одне – 1431 року ікона вже перебувала в каплиці біля Троїцької церкви в Руському (або Гострому) кінці міста Вільни й іменувалася Корсунською.
У 1498 р. у Вільні у зв’язку з небезпекою нападу татар було закладено нові міські кам’яні стіни, споруджено браму з вежею, над якою було влаштовано каплицю. На цю каплицю (зовні) і була поміщена Корсунська ікона, звернена ликом до тих, хто входить до міста. Оскільки каплицю було споруджено в “гострому” кінці міста над воротами, то й назва ікони поступово замінилася новою: вона стала іменуватися Островоротною або Остробрамською (брама – ворота).
За часів унії образ Пресвятої Богородиці перейшов спочатку у власність базиліан, а потім, приблизно 1624 року, кармелітів, які захопили і каплицю, і ікону у свої руки. У 1671 р. кармеліти влаштували замість колишньої (старої) каплиці нову і, встановлюючи в ній ікону, повернули її ликом до костелу і міста, тобто всередину.
Після страшної пожежі Вільни 1714 р. ікону перенесли до Терезинського костелу, але 1744 р., коли каплицю знову відбудували, її знову помістили над воротами. На початку XIX століття базиліани намагалися повернути ікону у свою власність, суперечка дійшла до Риму, і папа наказав залишити ікону під опікою обителі кармелітів, оскільки вона була ближче до каплиці, в якій перебував святий образ.
У 1812 р. ікону трохи пошкодили французи, а в 1829 р. відреставрували. Після закриття в 1832 р. кармелітського монастиря, Терезинський костел було перейменовано на Остробрамський, і він залишився у віданні римо-католицького духовенства.
Ікона написана на дубовій дошці, зображення поясне. Пречиста Діва зображена в момент Благовіщення.
Ікона однаково шанується і православними, і католиками.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Молитва Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Остробрамской Виленской»
О, Пресвята́я Де́во, Ма́ти Го́спода вы́шних си́л, Небесе́ и земли́ Цари́це и гра́да на́шего Ки́ева всемо́щная Засту́пнице!
Приими́ хвале́бное пе́ние сие́ от на́с недосто́йных ра́б Твои́х, и вознеси́ моли́твы на́ша ко престо́лу Сы́на Твоего́ и Бо́га на́шего, да ми́лостив бу́дет на́м, гре́шным, и да проба́вит бла́гость Свою́ чту́щим Тя́ и с ве́рою и любо́вию покланя́ющимся чудотво́рному о́бразу Твоему́.
К кому́ бо возопии́м Влады́чице? К кому́ прибе́гнем в го́рестех на́ших, а́ще не к Тебе́, Цари́це Небе́сная? Кто́ пла́ч на́ш и воздыха́ния на́ша прии́мет, а́ще не Ты́, Пренепоро́чная, Наде́ждо христиа́н и прибе́жище на́м гре́шным? Кто́ па́че Тебе́ в напа́стех защити́т? Те́м же мо́лим Тя́ усе́рдно: покры́й Твои́м хода́тайством на́ша прегреше́ния, защити́ на́с от вра́г ви́димых и неви́димых, умягчи́ сердца́ злы́х челове́к, возстаю́щих на на́с.
О, Ма́ти Го́спода на́шего Творца́! Ты́ еси́ ко́рень де́вства и неувяда́емый цве́т чистоты́. Приими́ недосто́йную моли́тву на́шу и соблюди́ на́с в чистоте́ душе́вней, сохрани́ на́с от наве́та злы́х челове́к и от внеза́пныя сме́рти, и да́руй на́м пре́жде конца́ покая́ние. Поми́луй на́с в дневны́х часе́х и у́тренних и вече́рних, и во вся́кое вре́мя сохрани́ на́с: стоя́щих, седя́щих соблюди́, и на вся́ком пути́ ходя́щих, и в нощны́х часе́х спя́щих снабди́, покры́й и заступи́. На вся́ком ме́сте и на вся́кое вре́мя бу́ди на́м, Ма́ти Преблага́я, стена́ необори́мая и заступле́ние кре́пкое. Ты́ храни́тельница жи́зни всея́ на́м яви́ся, Пречи́стая; Ты́ на́с изба́ви от бесо́в в ча́с сме́рти; Ты́ и по сме́рти упокое́ние обрести́ испроси́ у Сы́на Твоего́ и Бо́га на́шего.
Мы́ же, гре́шнии, со упова́нием моле́ния Тебе́ возно́сим и уми́льно вопие́м: ра́дуйся, Благода́тная; ра́дуйся, Обра́дованная; ра́дуйся, Преблагослове́нная; Госпо́дь с Тобо́ю, с Тобо́ю с на́ми. К Тебе́ прибега́ем, я́ко к несомне́нней и ско́рой Засту́пнице на́шей, и Тебе́, я́ко всемогу́щей Помо́щнице, са́ми себе́ и дру́г дру́га и ве́сь живо́т на́ш по Христе́ Бо́зе предае́м, Ему́ же подоба́ет вся́кая сла́ва, че́сть и поклоне́ние со Безнача́льным Его́ Отце́м, со Пресвяты́м и Благи́м и Животворя́щим Его́ Ду́хом, ны́не и при́сно, и во ве́ки веко́в. Ами́нь.
Ще в розробці
Ще в розробці


