Ікона Божої Матері іменована “Києво-Братська”
Місяця травня на 10-й день / червня на 2-й день
Чудотворна Києво-Братська ікона Божої Матері була явлена 1654 року і спочатку була місцевою в Борисоглібській церкві міста Вишгорода (Київського).
У 1662 році, під час війни з Польщею (1659-1667 рр.), місту було завдано великої шкоди з боку кримських татар, які воювали проти Росії в союзі з поляками. Храм святих страстотерпців Бориса і Гліба був розорений і зганьблений ворогом. Але Промислом Божим чудотворну ікону Божої Матері було збережено, її своєчасно винесли з храму і пустили Дніпром, а мощі святих сховали під спудом. Річка винесла святу ікону до берега Подолу в Києві, де її з великою радістю прийняли православні, і з належними почестями перенесли до Братського монастиря, від назви якого вона й отримала своє найменування. Там святий образ перебував протягом довгого часу. В описі церковного майна Києво-Братського монастиря, зробленому 1807 року, наводиться опис чудотворної ікони.
1919 року Братський монастир було закрито, а образ Києво-Братської Богородиці вважався загубленим. Відсутність до 90-х років XX століття інформації про святині обителі протягом довгого часу сприймалася як підтвердження загибелі образу. Однак дослідження останніх років показали, що ікона увійшла до числа п’яти найцінніших ікон монастиря, переданих до заснованого 1926 р. на території Києво-Печерської лаври Всеукраїнського музейного містечка. У 1948 р. цю групу ікон вперше було зафіксовано в книзі обліку Національного художнього музею України (НХМУ) з позначкою про невідомість їхньої долі до надходження в музей. Повторне віднайдення Києво-Братської ікони відбулося на початку 2000-х років, коли співробітники НХМУ встановили зв’язок цих пам’яток із Братським монастирем. Нині Києво-Братська ікона перебуває в зібранні НХМУ1. Повторне віднайдення ікони сприймається як підтвердження чудотворності образу.
Святкування Києво-Братської ікони Божої Матері відбуваються тричі на рік: 6 вересня, 10 травня і 2 червня. Усі вони присвячені чудесному явищу святої ікони 1654 року.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Молитва Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Киево-Братской»
О, Пресвята́я Госпоже́, Пречи́стая Влады́чице Богоро́дице. При́зри Всеми́лостивым Твои́м о́ком на на́с, предстоя́щих пред пречи́стым Твои́м о́бразом, Ки́ево-Бра́тским нарица́ющимся, и моля́щихся Ти́ пред ни́м.
Да возсия́ет неизрече́нный све́т Возлю́бленнаго Сы́на Твоего́, Го́спода на́шего Иису́са Христа́ в сердца́х на́ших. Да бу́дет во́ля Его́ чрез все́ житие́ на́ше. Да да́рует на́м проще́ние и очище́ние все́х грехо́в и прегреше́ний на́ших.
Не и́мамы ины́я по́мощи, ни ины́я наде́жды, то́кмо Тебе́, Пречи́стая.
Я́коже в дре́вния времена́ гра́д Вы́шгород и зе́млю Ки́евскую просла́вила еси́ зна́мениями и чудесы́ от ико́ны Твоея́ чу́дныя, егда́ инове́рнаго ага́рянина чу́дным о́бразом от во́днаго потопле́ния в реце́ Днепре́ спасла́ еси́, и до оби́тели Ки́ево-Бра́тския неврежде́нна доста́вила еси́, и та́мо и́стинное покая́ние его́ прия́ла еси́, и све́том свята́го креще́ния просвети́в, во А́нгельский чи́н в се́й оби́тели облекла́ еси́, и те́м ко спасе́нию и и́стинныя ве́ры правосла́вныя утвержде́нию путеводи́ла еси́.
Сего́ ра́ди и мы́, гре́шнии и недосто́йнии, дерза́юще про́сим и мо́лим: не отри́ни на́с, моля́щихся Ти́, пред се́ю ди́вною и чудотво́рною ико́ною Твое́ю. Укрепи́ ве́ру в на́с пра́вую, да́руй любо́вь дру́г ко дру́гу нелицеме́рную. Бу́ди Взбра́нной Воеводой на вся́ ви́димая и неви́димая враги́ на́ша: неве́рных к правове́рию обрати́, ве́рных же на пу́ть покая́ния и спасе́ния наста́ви.
Помози́, Госпоже́ Влады́чице, воздви́гнути хра́м и оби́тель ди́вному и сла́вному, достопоклоняемому А́нгелы и челове́ки, и́мене Твоему́, в че́сть и па́мять чудотво́рнаго о́браза Твоего́ Ки́ево-Бра́тскаго.
Да и в хра́ме се́м и оби́тели се́й, па́че же в душа́х и сердца́х на́ших, просла́вим Тя́, Хода́таицу и Моли́твенницу за ро́д на́ш, и Тобо́ю сла́ву возсле́м Отцу́, и Сы́ну, и Свято́му Ду́ху, ны́не, и при́сно, и во ве́ки веко́в. Ами́нь.
Тропaрь, глaсъ д7
Днeсь притецeмъ вёрніи, * къ чудотв0рному џбразу б9іz м™ре, * во грaдэ вhшгородэ просіsвшему, * и 3 до кjево-брaтскагw монастырS волнaми днэпр0вскими чудeснw пренесeнному, * и4же мнHга чудесA и3 знaмєніz kви2: * и3 нaсъ грёшныхъ не tри1ни, q вLчце, * ўсeрднw молsщихъ ти сz, * но сохрани1 ны, ћкоже дрeвлэ, покр0вомъ твои1мъ, * и3 да kви1мсz наслBдницы жи1зни вёчныz.
Кондaкъ, глaсъ д7
Застyпнице ўсeрднаz и3 пом0щнице хrтіaнъ правослaвныхъ, * сокр0вище неиждивaемое вёрныхъ * ўкрашeніе а3кадeміи кjевскіz, * при1зри на ны2, џбразъ тв0й чтyщыz, * бyди нaмъ мaти и3 застyпница, * и3 научи2 нaсъ твори1ти сп7си1тєльныz зaповєди * бжcтвеннагw сн7а твоегw2 * хrтA бGа нaшегw.
Ще в розробці
