...
Ікона Божої Матері іменована "Цареградська" p188nvsinm4u71k8q1sgignn175n3
Житія святих,  Квітень

Ікона Божої Матері іменована “Цареградська”

Місяця квітня на 25-й день

Цареградською називають дві ікони, що значно відрізняються одна від одної. За переказами, Цареградська ікона Божої Матері, пам’ять якої святкується 8 травня (25 квітня за старим стилем), – одна з ікон, написаних святим апостолом і євангелістом Лукою. Як і за яких обставин з’явилася ця Царгородська ікона Божої Матері невідомо, але відома дата її явлення – 25 квітня 1071 року.

Існує переказ, що ікону (або її список) у середині XV століття приніс із Царгорода преподобний Євфросин Псковський, який отримав образ від Константинопольського патріарха. Шанований древній образ перебував у Спасо-Єлеазарівському монастирі під Псковом, але, на жаль, загинув у безодні повноводної річки Толба разом із кораблями шведів, які розграбували Спасо-Єлеазарівський монастир і спробували вивезти його цінності.

Про іншу Царгородську ікону Божої Матері, святкування якої відбувається 30 вересня, зберігся переказ, що в давнину два грецьких ченця з Царгорода були проїздом у Старій Руссі і служили тут у соборній церкві Божественну літургію.

На згадку про своє перебування вони залишили в соборі мініатюрну ікону Божої Матері, вибиту на грифельній дошці. Ця мініатюрна ікона незабаром прославилася чудотворіннями.

Списки з цієї ікони перебувають у Москві, у парафіяльній церкві Успіння Пресвятої Богородиці, що на Малій Дмитрівці, у селі Нижерові Ростовського повіту Ярославської губернії, і в Спасо-Єлеазарівському монастирі за 25 верст від Пскова. Первісна назва Спасо-Єлеазарівського монастиря була Стрітенський – на знак зустрічі Царгоградської ікони Божої Матері, яку принесли в обитель після падіння Константинополя преподобний Євфросин Псковський, який отримав список від Константинопольського патріарха.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Цареградской», глас 1

Возсия́ нам, я́ко со́лнце светоза́рное от восто́ка в велеле́пии./ Твоя́, Влады́чице, ико́на,/ озаря́ющи чуде́с сия́нием пресла́вно всех, приходя́щих к ней с ве́рою и любо́вию/ и моля́щихся усе́рдно к Твоему́, е́же о Сы́не Твое́м и Бо́зе, вели́чию./ Сла́ва Бо́гу, Евфроси́ном сию́ да́вшему нам!/ Сла́ва Приве́дшему ю́ от Царьгра́да!// Сла́ва Даю́щему то́ю всем исцеле́ния.

Кондак Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Цареградской», глас 8

Препросла́вленная Вы́шняго Ма́терь/ созыва́ет к песнопе́нию нас Своего́ о́браза прише́ствием от Царьгра́да/ и возбужда́ет зре́нием того́ на по́двиг,/ побежда́ти сопроти́вных си́лу,/ и к Ней, я́ко на́шея ра́дости вино́вней, пе́ти:// ра́дуйся, Неве́сто Неневе́стная.

 

Ще в розробці

Знайшли помилку