«Ікона Божої Матері, іменована "Одигітрія Смоленська"» p1ap7q1da34fd1r541u7d8711uge3
Житія святих,  Липень

«Ікона Божої Матері, іменована “Одигітрія Смоленська”»

Місяця липня на 28-й день

Смоленська ікона Божої Матері, іменована “Одигітрія” за церковним переданням, була написана святим євангелистом Лукою під час земного життя Пресвятої Богородиці. Одігитрія (грец. Οδηγήτρια ) в перекладі означає та, що вказує дорогу, Провідниця. Христос в Евангелії говорить про Себе: «Я є дорога. Я шлях, і істина, і життя» (Ін. 14:6), а Богородиця Та, хто вказує нам цю дорогу і допомагає нею йти.
Святитель Димитрій Ростовський припускає, що цей образ був написаний на прохання антіохійського правителя Феофіла. З Антіохії святиня була перенесена до Єрусалиму, а звідти імператриця Євдокія, жінка імператора Аркадія, передала її до Константинополя Пульхерії, сестрі імператора, яка поставила святу ікону у Влахернському храмі.
Візантійський імператор Костянтин IХ Мономах (1042 – 1054 рр.), видаючи в 1046 році свою дочку Анну за князя Всеволода Ярославовича, сина Ярослава Мудрого, благословив її в дорогу цією іконою. Після смерті князя Всеволода ікона перейшла до його сина Володимира Мономаха, який переніс її на початку ХII ст. в Смоленську соборну церкву на честь Успіння Пресвятої Богородиці. З того часу ікона отримала назву Одигітрія Смоленська.
Церковне передання приписує іконі допомогу в спасінні міста в 1238 р. від татарського нашестя. За голосом від ікони самовідданий православний воїн Меркурій вночі проник в намет Батия і перебив велику кількість ворогів, у тому числі і їх сильного воїна. Прийнявши в битві мученицьку смерть, він був причислений Церквою до лику святих.
У ХIV ст. Смоленськ знаходився у володінні Литовських князів. Дочка князя Вітовта Софія була видана заміж за великого князя Московського Василія Дмитрієвича (1398 – 1425 рр.). У 1398 р. вона привезла з собою до Москви Смоленську ікону Божої Матері. Святий образ встановили в Благовіщенському соборі Кремля, праворуч від царських врат. У 1456 р., на прохання жителів Смоленську на чолі з єпископом Мисаїлом, ікона була урочисто з хресним ходом повернена до Смоленська, а в Москві залишилися дві її копії. Одна була поставлена в Благовіщенському соборі, а інша в 1524 році в Новодівичому монастирі, заснованому в пам’ять повернення Смоленську Росії. Монастир був влаштований на Дівочому полі, де “з сльозами” москвичі відпускали святу ікону до Смоленська.
У 1602 році з чудотворної ікони був написаний точний список (у 1666 році разом із стародавньою іконою новий список возили до Москви для відновлення), який помістили у вежі Смоленського укріплення, над Дніпровськими комірами, під спеціально влаштованим шатром. Пізніше, в 1727 році, там була влаштована дерев’яна церква, а в 1802 – кам’яна.
Новий список сприйняв благодатну силу стародавнього образу, і, коли російські війська 5 серпня 1812 року залишали Смоленськ, ікону узяли з собою для охорони від ворога. Напередодні Бородинської битви цей образ носили по табору, щоб укріпити і підбадьорити воїнів до великого подвигу.
Після перемоги над ворогом ікона Одигітрії була повернена до Смоленська.
Святкування на честь цього чудотворного образу 28 липня було встановлене в 1525 році в пам’ять повернення Смоленська.
Свята ікона Божої Матері Одигітрії – одна з головних святинь Православної Церкви. Віруючі отримували і отримують від неї благодатну допомогу. Божа Матір через Свій святий образ заступає і підкріплює нас, направляючи до спасіння.

Коли ХIV столітті Смоленськ знаходився у історичному володінні Великого Князівства Литовського та не був окупований московітами, донька князя Вітовта Софія була видана заміж за великого князя Московського Василя Дмитровича (1398-1425). У 1398 році вона привезла з собою до Москви Смоленську ікону Божої Матері. Святий образ встановили у Благовіщенському соборі Кремля, по праву сторону від царської брами. У 1456 році, на прохання жителів Смоленська на чолі з єпископом Мисаїлом, ікона була урочисто з хресним ходом повернена до Смоленська, а в Москві залишилися дві її копії.

icon_bogorodiza_3121Молитви-звернення до Смоленської ікони Богородиці оберігають воїнів, мандрівників та рятівників. Богородиця зміцнює у намірах грішників, що вирішили відмовитися від ганебних звичок, проявляє до них Милість і спрямовує на праведний шлях. До Смоленської Одигітрії також звертаються у скрутних ситуаціях, прохають про захист від хвороб, напастей і зла.

Свята ікона Божої Матері Одигітрія – одна з головних святинь Руського Православ’я.

Джерело

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Одигитрия» Смоленская, глас 4

К Богоро́дице приле́жно ны́не притеце́м,/ гре́шнии и смире́ннии, и припаде́м,/ в покая́нии зову́ще из глубины́ души́:/ Влады́чице, помози́, на ны милосе́рдовавши,/ потщи́ся, погиба́ем от мно́жества прегреше́ний,/ не отврати́ Твоя́ рабы́ тщи,// Тя бо и еди́ну наде́жду и́мамы.

Кондак Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Одигитрия» Смоленская, глас 6

Предста́тельство христиа́н непосты́дное,/ хода́тайство ко Творцу́ непрело́жное,/ не пре́зри гре́шных моле́ний гла́сы,/ но предвари́, я́ко Блага́я, на по́мощь нас,/ ве́рно зову́щих Ти:/ ускори́ на моли́тву и потщи́ся на умоле́ние,// предста́тельствующи при́сно, Богоро́дице, чту́щих Тя.

Ин кондак Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Одигитрия» Смоленская, глас 6

Не и́мамы ины́я по́мощи,/ не и́мамы ины́я наде́жды,/ ра́зве Тебе́, Влады́чице,/ Ты нам помози́,/ на Тебе́ наде́емся/ и Тобо́ю хва́лимся,/ Твои́ бо есмы́ раби́,// да не постыди́мся.

Молитва Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Одигитрия» Смоленская

К кому́ возопию́, Влады́чице? К кому́ прибе́гну в го́рести мое́й, а́ще не к Тебе́, Цари́це Небе́сная? Кто плач мой услы́шит и воздыха́ние прии́мет, а́ще не Ты, Пренепоро́чная, Наде́ждо христиа́н и Прибе́жище нам, гре́шным? Кто па́че Тебе́ в несча́стиих защити́т? Услы́ши стена́ние мое́ и приклони́ у́хо Твое́ ко мне, Влады́чице и Ма́ти Бо́га моего́. Не пре́зри и́щущаго Твоея́ по́мощи и не отри́ни мене́ гре́шнаго, Цари́це Небе́сная! Научи́ мене́ исполня́ти во́лю Сы́на Твоего́ и да́руй жела́ние всегда́ сле́довати Его́ святы́м за́поведем. За мой ро́пот в боле́знях, труда́х и несча́стиях не отступи́ от мене́, но бу́ди Ма́терию и Покрови́тельницею мене́ малоду́шнаго, Цари́це моя́ Преблага́я, Засту́пнице Усе́рдная! Твои́м хода́тайством прегреше́ния моя́ покры́й, от ви́димых и неви́димых враго́в защити́, сердца́ вражду́ющих про́тив мене́ смягчи́ и Христо́вою любо́вию согре́й их. Мне же немощно́му да́руй Твою́ всеси́льную по́мощь победи́ти моя́ грехо́вныя привы́чки, да́бы, очи́щенный покая́нием и после́дующею доброде́тельною жи́знию, в обще́нии со Свято́ю Це́рковью прове́л остальны́я дни земна́го стра́нствия. Предста́ни мне, Наде́ждо всех христиа́н, в час кончи́ны моея́ и подкрепи́ мою́ ве́ру в сме́ртный тя́жкий час. Вознеси́ за мене́, многопрегреша́ющаго в жи́зни сей, Твоя́ всеси́льныя моли́твы по отше́ствии мое́м, да оправда́ет мене́ Госпо́дь и соде́лает прича́стником Его́ бесконе́чных ра́достей. Ами́нь.

Тропaрь, глaсъ д7:

Къ бцdэ прилёжнw нhнэ притецeмъ грёшніи и3 смирeнніи, и3 припадeмъ, въ покаsніи зовyще и3з8 глубины2 души2: вLчце, помози2, на ны2 милосeрдовавши, потщи1сz, погибaемъ t мн0жества прегрэшeній, не tврати2 тво‰ рабы6 тщы2, тs бо и3 є3ди1ну надeжду и4мамы.

Слaва, и3 нhнэ, и4нъ тропaрь:

Не ўмолчи1мъ никогдA, бцdе, си6лы тво‰ глаг0лати недост0йніи. ѓще бо ты2 не бы предстоsла молsщи, кто2 бы нaсъ и3збaвилъ t толи1кихъ бёдъ; кт0 же бы сохрани1лъ до нhнэ своб0дны; не tстyпимъ, вLчце, t тебє2: тво‰ бо рабы6 сп7сaеши при1снw t всsкихъ лю1тыхъ.

Кондaкъ, глaсъ ѕ7:

Предстaтельство хrтіaнъ непостhдное, ходaтайство ко творцY непрел0жное, не прeзри грёшныхъ молeній глaсы: но предвари2, ћкw бlгaz, на п0мощь нaсъ, вёрнw зовyщихъ ти2: ўскори2 на мл7тву, и3 потщи1сz на ўмолeніе, предстaтельствующи при1снw, бцdе, чтyщихъ тS.

И$нъ кондaкъ, глaсъ ѕ7:

Не и4мамы и3нhz п0мощи, не и4мамы и3нhz надeжды, рaзвэ тебє2, вLчце: ты2 нaмъ помози2, на тебE надёемсz, и3 тоб0ю хвaлимсz, твои1 бо є3смы2 раби2, да непостыди1мсz.

Ще в розробці

Знайшли помилку