Ікона Божої Матері іменована “Курської-Корінної”

Місяця травня на 3-й день

Курська ікона “Знамення” Божої Матері – одна з найдавніших ікон Руської Церкви. У ХIII столітті, під час татарської навали, коли вся Руська держава зазнавала найбільшого лиха, місто Курськ, розорене полчищами Батия, прийшло в запустіння. Одного разу на околицях міста один мисливець помітив ікону, що лежала біля коріння дерева і була звернена ликом до землі. Мисливець підняв її і побачив, що зображення ікони подібне до ікони “Знамення” Новгородської. Одночасно з явленням цієї ікони сталося і перше чудо. Щойно мисливець підняв святу ікону з землі, одразу ж на місці, де лежала ікона, з силою забило джерело чистої води. Це сталося 8 вересня 1295 року. Мисливець не наважився залишити ікону в лісі і, побудувавши на місці знаходження невелику дерев’яну каплицю, поставив у ній новоявлений образ Богоматері.

Незабаром про це дізналися жителі міста Рильська, розташованого неподалік, і стали відвідувати місце явлення для поклоніння новій святині.

Ікону перенесли в Рильськ і поставили в новому храмі на честь Різдва Пресвятої Богородиці. Але ікона пробула там недовго, чудесним чином вона зникла і повернулася на місце свого явлення. Жителі Рильська неодноразово брали її і відносили в місто, але ікона незбагненним чином поверталася на колишнє місце. Тоді всі зрозуміли, що Богоматір благоволить до місця явлення Свого образу.

Щорічно в п’ятницю дев’ятого тижня після Великодня ікону “Знамення” урочисто з хресним ходом переносили з курського Знам’янського собору на місце її явлення до Корінної пустелі, де вона і залишалася до 12 вересня, а потім знову урочисто поверталася до Курська. Цей хресний хід був встановлений 1618 року в пам’ять про перенесення ікони з Москви до Курська і на спогад її первісного явлення.

Особлива допомога Божої Матері через цю ікону пов’язана з важливими подіями в історії Росії: визвольною війною російського народу під час польсько-литовської навали 1612 року і Вітчизняною війною 1812 року.

Чудотворна ікона Божої Матері “Знамення” Курська-Корінна востаннє перебувала на російській землі 14 вересня 1920 року в Криму, у військах, які воювали проти більшовиків. Покинувши Росію в 1920 р., свята ікона стала “Одигітрією” (Путівницею) Руського розсіювання, невідлучно перебуваючи з усіма першоієрархами Руської Православної Церкви закордоном. Нині вона перебуває в одному з храмів Нової Корінної пустелі під Нью-Йорком (США). У курському Знам’янському соборі зберігається список з чудотворного образу.

Тропарі, кондаки, молитви та величання