...
Житія святих,  Квітень

Ікона Божої Матері, іменована “Білиницька”

День пам'яті (н. ст.)

Місяця квітня на 12-й день

За церковними переказами, Білиницьку ікону Божої Матері принесли в XIII столітті благочестиві ченці до містечка Білиничі й помістили у Свято-Іллінському храмі, де під час всенічного бдіння від образу Цариці Небесної чудесним чином засяяло яскраве світло. Це чудо знайшло відображення у 2-му ікосі акафісту Білиницькій іконі: “Разумети хотяще дивное чудо, како от святыя Твоея иконы исхождаху светящияся лучи, боголюбивии иноцы, принесше святый образ Твой в страну нашу и поставивше в церкви пророка Илии, егда от пресветлых лучей сих в нощи бысть светло аки во дни, со страхом и трепетом совершаху всенощное моление пред святою Твоею иконою и укрепляхуся надеждою на милосердие Божие”. Після укладення Берестейської унії (1596 р.) Іллінський храм перейшов до католиків, а через деякий час його було зруйновано.

Потім чудотворна ікона перебувала в костелі Білиницького кармелітського монастиря, заснованого 1624 року литовським гетьманом Львом Сапігою на березі річки Друті, за 45 верст від Могильова. Ікона шанувалася як католиками, так і православними. 1832 року монастир було зокрито, і костел діяв як парафіяльний храм.

У 1876 році його передали православним, і заразом відбулося відновленням монастиря. 12 квітня того ж року в храмі було звершено першу Божественну літургію на освяченому православним єпископом престолі на честь Різдва Пресвятої Богородиці. Через рік сюди було переведено із Мстиславля Миколаївський чоловічий монастир. Білиницька ікона залишилася в храмі, на поклоніння їй щорічно прибувало до десяти тисяч паломників. У Могилівській єпархії вважалося правилом прикластися до Білиницької святині, перш ніж іти до Києво-Печерської лаври або Почаєва. Незважаючи на давнину ікони, високе мистецтво зберегло в зображенні лику надзвичайну свіжість фарб; велика кількість благодаті, що виливалася від ікони, за молитвою віри, наповнювала радістю серця православних.

У 1925 році монастир було закрито. Існують відомості, що чудотворну ікону передали до Могилівського краєзнавчого музею. Потім сліди її загубилися, і вона вважається зниклою в 1941 році разом з іншими музейними цінностями, серед яких був і хрест святої Євфросинії Полоцької.

Після 1917 року збереглися два списки Білиницької ікони Пресвятої Богородиці, які перебували в храмах східної Білорусі наприкінці XIX – початку ХХ століть. У Свято-Микільському жіночому монастирі міста Калінінграда також перебуває образ Божої Матері “Білиницької”. До гонінь він перебував у Микільському храмі недалеко від Білиничів, у безбожні роки зберігався благочестивими парафіянами, а у 80-ті був таємно перевезений до Калінінграда.

Іконографія образу належить до типу Одигітрії – голова Богородиці злегка повернута до Богонемовляти, Який правою рукою благословляє, а в лівій тримає державу. У правій руці Божої Матері – подовжений декоративний скіпетр. На головах Божественного Немовляти і Пресвятої Богородиці – візерунчасті королівські корони.

Білиницька ікона Божої Матері є спільною святинею християнського світу.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Молитва Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Белыничской»

О, всеми́лостивая Госпоже́ Цари́це Богоро́дице, от все́х родо́в избра́нная и все́ми ро́ды земны́ми и небе́сными ублажа́емая! Припа́даем, покланя́емся Тебе́ и смире́нно мо́лим Тя́: воззри́ ми́лостиво на предстоя́щия пред святы́м о́бразом Твои́м чудотво́рным, и приими́ моли́твы, со слеза́ми Тебе́ приноси́мыя от на́с, недосто́йных рабо́в Твои́х, и к Твоему́ о́бразу пе́ние возсыла́емое со умиле́нием, я́ко Тебе́ Са́мой ту́ су́щей, послу́шающей и подаю́щей с ве́рою прося́щим по коему́ждо проше́нию исполне́ние. Ты́, имену́емая Все́х скорбя́щих Ра́дость, услы́ши на́с, ско́рбных. Ты́, называ́емая Утоли́ моя́ печа́ли, утоли́ на́шу печа́ль. Ты́, купино́ неопали́мая, сохрани́ ми́р и все́х на́с от вредоно́сных о́гненных стре́л врага́. Ты́, взыска́ние поги́бших, не попусти́ на́м поги́бнути в бе́здне грехо́в на́ших. Ты́, Одиги́трие, укажи́ на́м пра́вый пу́ть ко спасе́нию. Ты́, неувяда́емый цве́те чистоты́, да́ждь на́м по́мощь, немощны́м плотско́ю стра́стию, и уцелому́дри на́с. Ты́, боголюби́вая скоропослу́шнице, услы́ши в ча́с се́й моли́тву на́шу. Ты́, засту́пница усе́рдная, Ма́ти Го́спода Вы́шняго, Ты́, на́ша Ма́ти и наде́ждо, облегчи́ ско́рбь на́шу, немощны́м здра́вие да́руй, разсла́бленных и неду́жных исцели́ и от одра́ боле́зни возста́ви. От бе́сных бе́сы отгони́, оби́димых от бе́д изба́ви, вдо́в защити́, гре́шныя прости́, прокаже́нныя очи́сти, слепы́м зре́ние да́руй, ста́рость поддержи́, ю́ныя наста́ви, ма́лыя де́ти поми́луй, непло́дны от непло́дства разреши́, в семе́йствах ми́р утверди́, путеше́ствующим спутеше́ствуй, правосла́вным христиа́ном на враги́ побе́ду и одоле́ние да́руй, е́реси и раско́лы изкорени́, отпа́дшия от благочести́выя ве́ры на пу́ть пра́вый обрати́, страну́ на́шу ми́ром огради́, земли́ плодоро́дие да́руй, все́х же на́с от внеза́пныя сме́рти сохрани́ и вся́кия многоразли́чныя стра́сти уврачу́й, вся́ бо возмо́жеши хода́тайством к Сы́ну твоему́ Христу́ Бо́гу на́шему.

О, всепе́тая Ма́ти, Пресвята́я Де́во Богоро́дице, не преста́ни моли́тися о на́с, недосто́йных, и к пречи́стому о́бразу Твоему́ со умиле́нием припа́дающих и со стра́хом и любо́вию на се́й взира́ющих, я́ко живе́й Ти́ су́щей. Услы́ши на́с, Влады́чице, на Тя́ по Бо́зе еди́ну наде́жду иму́щих. Пре́жде отше́дшия отцы́ и ма́тери, бра́тия и сестры́ на́ша упоко́й в селе́ниих святы́х, в ме́сте све́тле, в ме́сте зла́чне, в ме́сте поко́йне, иде́же не́сть печа́ль и воздыха́ние. Егда́ же приспе́ет и на́ше от жития́ сего́ отше́ствие и к ве́чней жи́зни преселе́ние, предста́ни на́м, преблагослове́нная наде́ждо на́ша, да́руй на́м христиа́нскую кончи́ну живота́ на́шего, безболе́зненну, непосты́дну, ми́рну и Святы́х Та́йн прича́стну, да в бу́дущем ве́це сподо́бимся вси́ ку́пно со все́ми святы́ми безконе́чныя блаже́нныя жи́зни во ца́рствии возлю́бленнаго Сы́на Твоего́ Иису́са Христа́, Ему́же подоба́ет вся́кая сла́ва, че́сть и поклоне́ние со Безнача́льным Его́ Отце́м и Пресвяты́м, и Благи́м, и Животворя́щим Его́ Ду́хом ны́не и при́сно и во ве́ки веко́в. Ами́нь.

 

Ще в розробці

Знайшли помилку