«Ікона Божої Матері, іменована “Арапетська”»

Місяця вересня на 6-й день

Арапетська або Аравійська ікона Божої Матері належить до числа найдавніших ікон, але відома тільки за ім’ям. Відомостей же про місце і час її явлення не збереглося жодних. Існують одні тільки здогадки і припущення з цього питання. Одні відносять явлення і прославлення ікони до початку IV століття, а саме до 301 року. За іншими ж джерелами явлення її відноситься до більш раннього часу – I століття, і приурочується ця подія до того моменту, коли святий апостол Фома поширював світло євангельського вчення в Індії.

Ще одне найменування ікони – “О Всепетая Мати” – пов’язане з тим, що край “муарового” мафорія Богородиці прикрашений облямівкою з текстом строфи 13-го кондака Великого Акафісту церковнослов’янською мовою: “О всепетая Мати, що народила всіх святих Святіше Слово, нинішнє приношення прийми, від усяких напастей визволи всіх, і прийдешньої зми муки, що вопиють Тобі: Аллилуиа”. Крім того, на облямівці мафорія Богоматері можна прочитати слова, якими починається Великий Акафіст: “Взбранной Воеводе победительная, яко избавляшеся от злых…”. У російській іконописній традиції ця іконографія відома з XVII ст.

Найбільш раннє зображення Богоматері “О Всепетая Мати” трапляється на кількох аркушах Сійського лицьового іконописного оригіналу XVII ст. На одному з них ікона іменується “Арапською”. В іконописній практиці початку XX ст. можна зустріти також назву “Аравійська”. Ікона являє собою поясне зображення Богоматері в тричвертному повороті, яка долонями легко підтримує Немовля Христа на рівні його передпліч. Руки Спасителя підняті й лежать на грудях Богоматері. Іноді голова Божої Матері увінчана казковою царською короною. Шати Пресвятої Діви зазвичай складаються з червоно-коричневого хітона і вишневого “хмарного” мафорія, що є символом гірського світу. На плечах і голові Богоматері замість звичних зірочок – символів незайманості – зображено три медальйони з головами янголів, які іноді витлумачуються православними богословами як давній символічний образ Трійці. Можливо, в уявленні XVII ст. таке іконографічне прочитання образу пов’язувалося зі Сходом, Єгиптом і Палестиною, що позначилося в іменуванні ікони “Арабською” або “Аравійською”.