...
Апостол від 70-ти і і євангеліст Марк, єпископ Александрійський p1e7nq5kh9pj612vtldm1unaae85
Житія святих,  Квітень

Апостол від 70-ти і і євангеліст Марк, єпископ Александрійський

Місяця квітня на 25-й день / січня на 4-й день

Святий апостол і євангеліст Марк, званий також Іоанн-Марк (Діян. 12:12), апостол від 70-ти, племінник апостола Варнави (пам’ять 11 червня), народився в Єрусалимі. Будинок його матері Марії примикав до Гефсиманського саду. Як свідчить церковний переказ, у ніч Хресних страждань Христа він слідував за Ним, загорнувшись у плащ, і втік від воїнів, які схопили його (Мк. 14:51-52). Після Вознесіння Господнього будинок матері святого Марка став місцем молитовних зібрань християн і притулком для деяких з апостолів (Діян. 12:12).

Святий Марк був найближчим сподвижником апостолів Петра, Павла (спільна пам’ять 29 червня) і Варнави. Разом з апостолами Павлом і Варнавою святий Марк був у Селевкії, звідти вирушив на острів Кіпр і пройшов його весь зі сходу на захід. У місті Пафі святий Марк був свідком того, як апостол Павло вразив сліпотою волхва Еліма (Діян. 13:6-12).

Після трудів з апостолом Павлом святий Марк повернувся до Єрусалима, а потім разом з апостолом Петром побував у Римі, звідки за його велінням вирушив до Єгипту, де заснував Церкву.

Під час другої благовісницької подорожі апостола Павла святий Марк зустрівся з ним в Антіохії. Звідти він вирушив на проповідь з апостолом Варнавою на Кіпр, а потім знову пішов до Єгипту, де разом з апостолом Петром заснував багато церков, зокрема у Вавилоні. З цього міста апостол Петро направив послання малоазійським християнам, в якому з любов’ю відгукувався про святого Марка, свого духовного сина (1Пет. 5:13).

Коли апостол Павло перебував у кайданах у Римі, апостол Марк був в Ефесі, де кафедру обіймав святитель Тимофій (пам’ять 4 січня). Разом із ним апостол Марк прибув до Рима. Там він і написав Святе Євангеліє (бл. 62-63).

Із Рима святий Марк знову пішов до Єгипту і в Александрії поклав початок християнському училищу, з якого згодом вийшли такі знамениті отці та вчителі Церкви як Климент Александрійський, святитель Діонісій (пам’ять 5 жовтня), святитель Григорій Чудотворець (пам’ять 5 листопада) та інші. Ревнуючи про влаштування церковного богослужіння, святий апостол Марк склав чин літургії для александрійських християн.

Потім святий Марк із проповіддю Євангелія відвідав внутрішні області Африки, був у Лівії, Нектополі.

Під час цих подорожей святий Марк отримав повеління від Духа Святого знову йти в Александрію для проповіді та протидії язичникам. Там він оселився в будинку шевця Ананії, якому зцілив хвору руку. Швець із радістю прийняв святого апостола, з вірою слухав його розповіді про Христа і прийняв Хрещення. Слідом за Ананією охрестилося багато жителів тієї частини міста, де він жив. Це збудило ненависть язичників, і вони збиралися вбити святого Марка. Дізнавшись про це, святий апостол поставив Ананію єпископом, а трьох християн: Малка, Савіна і Кердіна – пресвітерами.

Язичники напали на святого Марка, коли апостол здійснював богослужіння. Його побили, волочили вулицями міста і кинули в темницю. Там святий Марк удостоївся видіння Господа Іісуса Христа, Який зміцнив його перед стражданнями. Наступного дня розлючений натовп знову потягнув святого апостола вулицями міста на судилище, але дорогою святий Марк помер зі словами: «У руки Твої, Господи, віддаю дух мій».

Язичники хотіли спалити тіло святого апостола. Але коли розвели багаття, все померкло, пролунав грім і стався землетрус. Язичники в страху розбіглися, а християни взяли тіло святого апостола і поховали його в кам’яній гробниці. Це було 4 квітня 63 року. Пам’ять його Церква святкує 25 квітня.

310 року над мощами святого апостола Марка було побудовано церкву. 820 року, коли в Єгипті встановилася влада арабів-магометан і Християнську Церкву притісняли іновірні, мощі святого перенесли до Венеції і поставили в храмі його імені.

У стародавній іконографічній традиції, що засвоїла святим євангелістам символи, запозичені з видіння святого Іоанна Богослова (Одкр. 4:7), святого євангеліста Марка зображують із левом – на знак ознаменування могутності й царської гідності Христа (Одкр. 5:5). Святий Марк писав своє Євангеліє для християн із язичників, тому він зупиняється переважно на промовах і ділах Спасителя, у яких особливо проявляється Його Божественна всемогутність. Багато особливостей його оповіді можна пояснити близькістю його до апостола Петра. Усі стародавні письменники свідчать, що Євангеліє від Марка є стислим записом проповіді та розповідей первоверховного апостола. Однією з центральних богословських тем у Євангелії святого Марка є тема сили Божої, що звершується в немочі людській, бо Господь уможливлює те, що в людей неможливо. За дії Христа (Мк. 16:20) і Духа Святого (Мк. 13:11) учні його йдуть по всьому світу і проповідують Євангеліє всьому творінню (Мк. 13:10,16:15).

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь апостолу и евангелисту Марку, глас 3

Апо́столе святы́й и Евангели́сте Ма́рко,/ моли́ Ми́лостиваго Бо́га,/ да прегреше́ний оставле́ние// пода́ст душа́м на́шим.

Ин тропарь апостолу и евангелисту Марку, глас 3

У верхо́внаго Петра́ научи́вся,/ апо́стол Христо́в был еси́/ и, я́ко со́лнце страна́м возсия́л еси́,/ Александри́ом удобре́ние быв, блаже́нне:/ тобо́ю Еги́пет от пре́лести свободи́ся,/ ева́нгельским твои́м уче́нием просве́щ вся,/ я́ко свет, столп церко́вный./ Сего́ ра́ди твою́ па́мять чту́ще, све́тло пра́зднуем,/ Ма́рко, Богогла́се,/ моли́ тобо́ю благовести́маго Бо́га,// да согреше́ний оставле́ние пода́ст душа́м на́шим.

Тропaрь, глaсъ G:

Ґпcле с™hй и3 є3ђлjсте мaрко, моли2 млcтиваго бGа, да прегрэшeній њставлeніе подaстъ душaмъ нaшымъ.

И$нъ тропaрь, глaсъ т0йже:

Ў верх0внагw петрA научи1всz, ґпcлъ хrт0въ бhлъ є3си2, и3 ћкw с0лнце странaмъ возсіsлъ є3си2, ґлеxандрjwмъ ўдобрeніе бhвъ, бlжeнне, тоб0ю є3гЂпетъ t прeлести свободи1сz, є3ђльскимъ твои1мъ ўчeніемъ просвёщь вс‰, ћкw свётъ ст0лпъ церк0вный. сегw2 рaди твою2 пaмzть чтyще свётлw прaзднуемъ, мaрко бGоглaсе: моли2 тоб0ю бlговэсти1маго бGа, да согрэшeній њставлeніе подaстъ душaмъ нaшымъ.

Ще в розробці

Знайшли помилку