...
Житія святих,  Вересень

Апостол від 70-ти архідиякон Стефан

День пам'яті (н. ст.)

 

Святий апостол первомученик і архідиякон Стефан був старшим серед семи дияконів, поставлених самими апостолами, тому його називають архідияконом. Він був християнським первомучеником та постраждав за Христа у віці близько 30 років.

За висловом Астерія, це був «начаток мучеників, учитель страждань за Христа, основа доброго сповідання, бо до Стефана ніхто не проливав крові своєї за Євангеліє».

Будучи сповнений Духа Святого, святий Стефан відважно і переконливо проповідував християнське вчення та перемагав іудейських законовчителів у спорах.

Через це іудеї обмовили Стефана, ніби він говорить хулу на Бога та на Мойсея. З таким звинуваченням святий Стефан постав перед синедріоном і первосвященником.

Він виголосив промову, у якій виклав історію єврейського народу та сміливо викрив іудеїв у гоніннях на пророків і в страті очікуваного ними Месії, Іісуса Христа. Під час промови святий Стефан раптом побачив відкрите небо та Іісуса Христа у славі, Котрий стоїть праворуч Бога. Він голосно проголосив про це.

Тоді іудеї, затикаючи вуха, накинулися на нього, потягли його за місто і побили камінням, а святий мученик молився за своїх вбивць. Вдалині, на узвишші, стояла Матір Божа зі святим апостолом Іоанном Богословом та старанно молилася за мученика.

Перед смертю Стефан сказав: «Господи Іісусе! прийми дух мій. Господи! не вміни їм гріха цього», – і потім радісно віддав за Христа свою чисту душу.

Тіло святого первомученика Стефана, залишене на поживу звірам, таємно взяв відомий єврейський вчитель Гамаліїл із сином своїм Авівом та поховав у своєму маєтку.

Згодом вони обидва увірували у Христа та прийняли святе Хрещення.

Джерело

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь первомученику и архидиакону Стефану, глас 4

Ца́рским венце́м венча́ся/ твой верх от страда́ний,/ я́же претерпе́л еси́ по Христе́ Бо́зе,/ му́чеников первострада́льче Стефа́не,/ ты бо, иуде́йское обличи́вый неи́стовство,/ ви́дел еси́ твоего́ Спа́са одесну́ю Отца́:// Того́ у́бо моли́ о душа́х на́ших.

Ин тропарь первомученику и архидиакону Стефану, глас 4

По́двигом до́брым подвиза́лся еси́,/ первому́чениче Христо́в, и апо́столе, и архидиа́коне Стефа́не,/ и мучи́телей обличи́л еси́ нече́стие./ Ка́мением бо побие́н от рук беззако́нных,/ вене́ц от я́же свы́ше десни́цы прия́л еси́,/ и к Бо́гу взыва́л еси́ вопия́:// Го́споди, не поста́ви им греха́ сего́.

Тропaрь с™aгw, глaсъ д7:

П0двигомъ д0брымъ подвизaлсz є3си2, первомч7ниче хrт0въ и3 ґпcле, и3 мучи1телей њбличи1лъ є3си2 нечeстіе: кaменіемъ бо побіeнъ t рyкъ беззак0нныхъ, вэнeцъ t ћже свhше десни1цы пріsлъ є3си2, и3 къ бGу взывaлъ є3си2, вопіS: гDи, не постaви и5мъ грэхA сегw2.

И$нъ тропaрь, глaсъ G:

Ґпcлwмъ совсeльникъ и3 страстотeрпцємъ первострадaлецъ, хrт0въ служи1тель, прехвaльне стефaне, пeрвэе бо соверши1въ мучeніz течeніе, безчи1слєнныz р0ды человBкъ рaвнw подвигопол0жнику хrтY приведE. тёмже ћкw ґпcла и3 страдaльца верх0внаго чтyще тS, м0лимъ: моли2 хrтA бGа даровaти нaмъ вeлію млcть.

Ще в розробці

Знайшли помилку