...
Апостол Варфоломій (Нафанаїл) p1e7fhdskj1q0a1tual12190l12kh4
Житія святих,  Квітень

Апостол Варфоломій (Нафанаїл)

Місяця квітня на 22-й день / червня на 11-й день / Собор славних і всехвальних 12-ти апостолів / серпня на 25-й день

Святий апостол Варфоломій (з числа 12-ти апостолів Христових) був родом із Кани Галілейської. Після Зішестя Святого Духа в день П’ятидесятниці йому й апостолу Филипу (пам’ять 14 листопада) випав жереб проповіді Євангелія в Сирії та Малій Азії. Благовіствуючи, вони то розходилися по різних містах, то сходилися знову. Святого апостола Филипа супроводжувала сестра, діва Маріамна. Проходячи міста Сирії та Мізії, вони перенесли багато скорбот і напастей, їх били камінням, ув’язнювали в темниці. В одному з селищ вони зустрілися з апостолом Іоанном Богословом і разом вирушили до Фригії. У місті Ієраполі силою своїх молитов вони знищили величезну єхидну, якій язичники поклонялися як божеству. Святі апостоли Варфоломій і Филип із сестрою свою проповідь підтверджували багатьма знаменнями.

В Ієраполі жив чоловік на ім’я Стахій, який 40 років був сліпим. Коли він отримав зцілення, то увірував у Христа і хрестився. Чутка про це рознеслася містом, і до будинку, де жили апостоли, стеклося безліч народу. Хворі й біснуваті звільнялися від своїх недуг, багато хто хрестився. Начальник міста наказав схопити проповідників і кинути в темницю, а будинок Стахія спалити. На суді язичницькі жерці виступили зі скаргою, що чужинці відвертають народ від поклоніння вітчизняним богам. Вважаючи, що чарівна сила полягає в одязі апостолів, правитель наказав зірвати його. Діва Маріамна постала в їхніх очах, як вогненний смолоскип, і ніхто не смів торкнутися її. Святих засудили до розп’яття. Апостола Филипа піднесли на хрест вниз головою. Почався землетрус, земля, що розверзлася, поглинула правителя міста, жерців і безліч народу. Інші злякалися і кинулися знімати апостолів із хреста. Оскільки апостол Варфоломій був підвішений невисоко, то його зняли скоро. Апостол же Филип помер. Поставивши Стахія єпископом Ієраполя, апостол Варфоломій і блаженна Маріамна залишили це місто.

Благовіствуючи Слово Боже, Маріамна пішла в Лікаонію, де мирно померла (пам’ять її 17 лютого). Апостол Варфоломій вирушив до Індії, там переклав з єврейської на місцеву мову Євангеліє від Матфея і навернув до Христа багато язичників. Він відвідав також Велику Вірменію (країна між річкою Курою і верхів’ями річок Тигра і Євфрату), де створив багато чудес і зцілив одержиму бісом дочку царя Полімія. На знак подяки цар послав апостолу дари, але той відмовився прийняти їх, сказавши, що шукає тільки спасіння душ людських. Тоді Полімій із царицею, зціленою царівною і багатьма наближеними прийняли Хрещення. Їхній приклад наслідували жителі десяти міст Великої Вірменії. Через підступи язичницьких жерців брат царя Астіаг схопив апостола в місті Альбані (нині місто Баку) і розіп’яв догори дригом. Але він і з хреста не переставав сповіщати людям благу звістку про Христа Спасителя. Тоді за наказом Астіага здерли з апостола шкіру і відсікли голову. Віряни поклали його останки в олов’яну раку і поховали. Близько 508 року святі мощі апостола Варфоломія перенесли в Месопотамію, у місто Дари. Коли 574 року містом заволоділи перси, християни взяли мощі апостола і пішли до берегів Чорного моря. Але оскільки їх наздогнали вороги, вони були змушені опустити раку в море. Силою Божою рака чудесно припливла до острова Ліпару. У IX столітті, після взяття острова арабами, святі мощі було перенесено до неаполітанського міста Беневент, а в Х столітті частину їх перенесено до Риму.

Про святого апостола Варфоломія згадується в житії Іосифа піснописця († 883, пам’ять 4 квітня). Отримавши від однієї людини частину мощей апостола Варфоломія, преподобний Іосиф приніс їх до своєї обителі поблизу Константинополя і побудував в ім’я апостола церкву, в якій поклав частину його мощей. Преподобний Іосиф горів бажанням скласти на честь святого хвалебні піснеспіви і старанно благав Бога дарувати йому здатність до складання їх. У день пам’яті апостола Варфоломія преподобний Іосиф побачив його у вівтарі. Той покликав Іосифа, взяв із престолу Святе Євангеліє і поклав йому на груди зі словами: “Нехай благословить тебе Господь, піснеспіви твої нехай потішать усесвіт”. Відтоді преподобний Іосиф почав писати гімни і канони і прикрасив ними не тільки свято апостола, а й дні пам’яті багатьох інших святих, склавши близько 300 канонів. Святителі Іоанн Златоуст, Кирило Олександрійський, Епіфаній Кіпрський і деякі інші вчителі Церкви вважають апостола Варфоломія за одну особу з Нафанаїлом (Ін. 1:45-51,21:2).

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Кондак апостолу Варфоломею (Нафанаилу), глас 4

Яви́лся еси́ вели́кое со́лнце вселе́нней/ уче́ний сия́ньми и чуде́с стра́шных, световодя́ почита́ющия тя,// Варфоломе́е, Госпо́день апо́столе.

Молитва апостолу Варфоломею (Нафанаилу)

О, пресла́вный апо́столе Христо́в Варфоломе́е, ду́шу за Христа́ преда́вший и кро́вию твое́ю па́жить Его́ удобривший! Услы́ши ча́д твои́х моли́твы и воздыха́ния, се́рдцем сокруше́нным ны́не приноси́мыя. Се́ бо беззако́ньми омрачи́хомся, и того́ ра́ди беда́ми, я́коже ту́чами, обложи́хомся, еле́я же до́браго жития́ обнища́хом зело́, и не возмо́жем проти́витися волко́м хи́щным, и́же расхища́ти насле́дие Бо́жие де́рзостно тща́тся. О, си́льный! Понеси́ не́мощи на́ша, не отлуча́йся ду́хом от на́с, да не разлучи́мся в коне́ц от любве́ Бо́жия, но кре́пким заступле́нием твои́м на́с защити́, да поми́лует Госпо́дь все́х на́с моли́тв твои́х ра́ди, да истреби́т же рукописа́ние безме́рных грехо́в на́ших, и да сподо́бит со все́ми святы́ми блаже́ннаго Ца́рствия и бра́ка А́гнца Своего́, Ему́же че́сть и сла́ва, и благодаре́ние и поклоне́ние во ве́ки веко́в. Ами́нь.

Тропaрь, глaсъ G:

Ґпcли с™jи, моли1те млcтиваго бGа, да прегрэшeній њставлeніе подaстъ душaмъ нaшымъ.

Кондaкъ, глaсъ д7.
Под0бенъ: Kви1лсz є3си2:

Kви1лсz є3си2 вели1кое сlнце вселeннэй, ўчeній сіsньми и3 чудeсъ стрaшныхъ, свэтоводS почитaющыz тS, варfоломeе гDень ґпcле.

Ще в розробці

Знайшли помилку