Житія святих,  Квітень

Апостол Варфоломій (Нафанаїл)

День пам'яті (н. ст.)

Місяця квітня на 22-й день / червня на 11-й день / червня на 30-й день — Собор славних і всехвальних 12-ти апостолів / серпня на 25-й день

Святий апостол Варфоломій (із числа 12-ти апостолів Христових) був родом із Кани Галілейської. Після Зішестя Святого Духа в день Пʼятидесятниці йому й апостолу Филипу (памʼять 14 листопада) випав жереб проповіді Євангелія в Сирії та Малій Азії. Благовіствуючи, вони то розходилися по різних містах, то сходилися знову. Святого апостола Филипа супроводжувала сестра, діва Маріамна. Проходячи міста Сирії та Мізії, вони перенесли багато скорбот і напастей, їх били камінням, увʼязнювали в темниці. В одному із селищ вони зустрілися з апостолом Іоанном Богословом і разом вирушили до Фригії. У місті Ієраполі силою своїх молитов вони знищили величезну єхидну, якій язичники поклонялися як божеству. Святі апостоли Варфоломій і Филип з сестрою свою проповідь підтверджували багатьма знаменнями.

В Ієраполі жив чоловік на імʼя Стахій, який 40 років був сліпим. Коли він отримав зцілення, то увірував у Христа і хрестився. Чутка про це рознеслася містом, і до будинку, де жили апостоли, стеклося безліч народу. Хворі й біснуваті звільнялися від своїх недуг, багато хто хрестився. Начальник міста наказав схопити проповідників і кинути в темницю, а будинок Стахія спалити. На суді язичницькі жерці виступили зі скаргою, що чужинці відвертають народ від поклоніння вітчизняним богам. Вважаючи, що чарівна сила полягає в одязі апостолів, правитель наказав зірвати його. Діва Маріамна постала в їхніх очах, як вогненний смолоскип, і ніхто не смів торкнутися її. Святих засудили до розпʼяття. Апостола Филипа піднесли на хрест вниз головою. Почався землетрус, земля, що розверзлася, поглинула правителя міста, жерців і безліч народу. Інші злякалися і кинулися знімати апостолів із хреста. Оскільки апостол Варфоломій був підвішений невисоко, то його зняли скоро. Апостол же Филип помер. Поставивши Стахія єпископом Ієраполя, апостол Варфоломій і блаженна Маріамна залишили це місто.

Благовіствуючи Слово Боже, Маріамна пішла до Лікаонії, де мирно померла (памʼять її 17 лютого). Апостол Варфоломій вирушив до Індії, там переклав з єврейської на місцеву мову Євангеліє від Матфея і навернув до Христа багато язичників. Він відвідав також Велику Вірменію (країна між річкою Курою і верхівʼями річок Тигра і Євфрату), де здійснив багато чудес і зцілив одержиму бісом дочку царя Полімія. На знак подяки цар послав апостолу дари, але той відмовився прийняти їх, сказавши, що шукає тільки спасіння душ людських. Тоді Полімій з царицею, зціленою царівною і багатьма наближеними прийняли Хрещення. Їхній приклад наслідували жителі десяти міст Великої Вірменії. Через підступи язичницьких жерців брат царя Астіаг схопив апостола в місті Альбані (нині місто Баку) і розіпʼяв вниз головою. Але він і з хреста не переставав сповіщати людям благу звістку про Христа Спасителя. Тоді за наказом Астіага здерли з апостола шкіру і відсікли голову. Віряни поклали його останки до оловʼяної раки і поховали. Близько 508 року святі мощі апостола Варфоломія перенесли до Месопотамії, у місто Дари. Коли 574 року містом заволоділи перси, християни взяли мощі апостола і пішли до берегів Чорного моря. Але оскільки їх наздогнали вороги, вони були змушені опустити раку в море. Силою Божою рака чудесно припливла до острова Липару. У IX столітті, після взяття острова арабами, святі мощі було перенесено до неаполітанського міста Беневент, а в Х столітті частину їх було перенесено до Рима.

Про святого апостола Варфоломія згадано в житії Іосифа піснеписця († 883, памʼять 4 квітня). Отримавши від однієї людини частку мощей апостола Варфоломія, преподобний Іосиф приніс їх до своєї обителі поблизу Константинополя і побудував в імʼя апостола церкву, де поклав частину його мощей. Преподобний Іосиф горів бажанням скласти на честь святого хвалебні піснеспіви і старанно благав Бога дарувати йому здатність до складання їх. У день памʼяті апостола Варфоломія преподобний Іосиф побачив його у вівтарі. Той покликав Іосифа, взяв з престолу Святе Євангеліє і поклав йому на груди зі словами: «Хай благословить тебе Господь, піснеспіви твої хай потішать всесвіт». Відтоді преподобний Іосиф почав писати гімни й канони і прикрасив ними не лише свято апостола, а й дні пам’яті багатьох інших святих, склавши близько 300 канонів. Святителі Іоанн Златоуст, Кирил Александрійський, Єпіфаній Кіпрський і деякі інші вчителі Церкви вважають апостола Варфоломія однією особою з Нафанаїлом (Ін. 1:45-51,21:2).

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Кондак апостолу Варфоломею (Нафанаилу), глас 4

Яви́лся еси́ вели́кое со́лнце вселе́нней/ уче́ний сия́ньми и чуде́с стра́шных, световодя́ почита́ющия тя,// Варфоломе́е, Госпо́день апо́столе.

Молитва апостолу Варфоломею (Нафанаилу)

О, пресла́вный апо́столе Христо́в Варфоломе́е, ду́шу за Христа́ преда́вший и кро́вию твое́ю па́жить Его́ удобривший! Услы́ши ча́д твои́х моли́твы и воздыха́ния, се́рдцем сокруше́нным ны́не приноси́мыя. Се́ бо беззако́ньми омрачи́хомся, и того́ ра́ди беда́ми, я́коже ту́чами, обложи́хомся, еле́я же до́браго жития́ обнища́хом зело́, и не возмо́жем проти́витися волко́м хи́щным, и́же расхища́ти насле́дие Бо́жие де́рзостно тща́тся. О, си́льный! Понеси́ не́мощи на́ша, не отлуча́йся ду́хом от на́с, да не разлучи́мся в коне́ц от любве́ Бо́жия, но кре́пким заступле́нием твои́м на́с защити́, да поми́лует Госпо́дь все́х на́с моли́тв твои́х ра́ди, да истреби́т же рукописа́ние безме́рных грехо́в на́ших, и да сподо́бит со все́ми святы́ми блаже́ннаго Ца́рствия и бра́ка А́гнца Своего́, Ему́же че́сть и сла́ва, и благодаре́ние и поклоне́ние во ве́ки веко́в. Ами́нь.

Тропaрь, глaсъ G:

Ґпcли с™jи, моли1те млcтиваго бGа, да прегрэшeній њставлeніе подaстъ душaмъ нaшымъ.

Кондaкъ, глaсъ д7.
Под0бенъ: Kви1лсz є3си2:

Kви1лсz є3си2 вели1кое сlнце вселeннэй, ўчeній сіsньми и3 чудeсъ стрaшныхъ, свэтоводS почитaющыz тS, варfоломeе гDень ґпcле.

Ще в розробці

Знайшли помилку