...
Святитель Іоанн Златоуст

Слово огласительне святого Іоанна Златоуста у святу і велику Неділю Пасхи

УкраїнськоюЦерковнослов'янськоюТранслітерація

Якщо хто благочестивий та боголюбивий, нехай насолодиться цим добрим та світлим торжеством. Якщо хто є рабом благорозумним, нехай увійде, радіючи, в радість Господа свого. Якщо хто потрудився постуючи, нехай прийме нині динарій. Якщо хто з першої години працював, нехай прийме сьогодні справедливу плату. Якщо хто після третьої години прийшов, нехай святкує дякуючи. Якщо хто після шостої години встиг прийти, нехай ні в чому не сумнівається, бо нічого не втрачає. Якщо хтось аж до дев’ятої години забарився, нехай приступить без сумніву і без остраху. Якщо хтось лише об одинадцятій годині встиг прийти, [то й він] нехай не боїться затримки: адже Щедрим є Владика, Який приймає останнього, як і першого; дає спочинок тому, хто прийшов об одинадцятій годині, так само як і тому, хто від першої години трудився; і останнього милує і першому догоджає; і тому дає, і цього обдаровує; і справи приймає, і намір вітає; і дію цінує, і готовність хвалить.

Отож увійдіть всі в радість Господа нашого, і перші й останні нагороду прийміть. Багаті та вбогі, разом радійте. Здержливі та ліниві, день [цей] вшануйте. Хто постував і хто не постував, возвеселіться нині. Трапеза наповнена, насолодіться всі. Тілець вгодований, тож ніхто нехай не піде голодний. Всі насолодіться бенкетом віри. Всі насолодіться багатством благості. Нехай ніхто не ридає через [свою] убогість, бо явилося спільне царство. Нехай ніхто не плаче за свої провини, бо прощення від гроба засяяло. Нехай ніхто не боїться смерті, бо звільнила нас Спасителева смерть. Приборкав її Той, Хто нею був держимий. Полонив пекло Той, Хто зійшов до пекла. Засмутив пекло, яке вкусило Плоті Його.

І це провіщаючи, Ісайя вигукнув: пеклу стало гірко, — каже він, — коли зустріло воно Тебе долу. [Пекло] Засмутилося, тому що упразднилося. Засмутилося, бо стало осміяним. Засмутилося, бо умертвилося. Засмутилося, бо зруйнувалося. Засмутилося, бо стало зв’язаним. Прийняло Тіло, і на Бога натрапило. Прийняло землю, але зустріло небо. Прийняло те, що бачило, і було поневолене тим, чого не бачило. Смерть! Де твоє жало? Пекло, де твоя перемога? Воскрес Христос, і ти повалене. Воскрес Христос, і впали демони. Воскрес Христос і радіють ангели. Воскрес Христос і життя торжествує. Воскрес Христос і немає жодного мертвого у гробі. Адже Христос, Який встав із мертвих, початком усопших став. Йому і слава і держава на віки віків. Амінь.

И$же во с™hхъ nтцA нaшегw їwaнна, ґрхіепcкпа кwнстантіноп0льскагw, златоyстагw, сл0во њгласи1тельное во с™hй и3 свэтон0сный дeнь преслaвнагw и3 сп7си1тельнагw хrтA бGа нaшегw воскrніz

Ѓще кто2 бlгочести1въ и3 бGолюби1въ, да наслади1тсz сегw2 д0брагw и3 свётлагw торжествA. Ѓще кто2 рaбъ бlгоразyмный, да вни1детъ рaдуzсz въ рaдость гDа своегw2. Ѓще кто2 потруди1сz постsсz, да воспріи1метъ нhнэ динaрій. Ѓще кто2 t пeрвагw часA дёлалъ є4сть, да пріи1метъ днeсь првdный д0лгъ. Ѓще кто2 по трeтіемъ часЁ пріи1де, благодарS да прaзднуетъ. Ѓще кто2 по шест0мъ часЁ дости1же, ничт0же да сумни1тсz, и4бо ничи1мже tтщетэвaетсz. Ѓще кто2 лиши1сz и3 девsтагw часA, да пристyпитъ, ничт0же сумнsсz, ничт0же боsсz. Ѓще кто2 т0чію дости1же и3 во є3динонадесsтый чaсъ, да не ўстраши1тсz замедлeніz: любочести1въ бо сhй вLка, пріeмлетъ послёднzго ћкоже и3 пeрваго: ўпокоевaетъ въ є3динонадесsтый чaсъ пришeдшаго, ћкоже дёлавшаго t пeрвагw часA. И# послёднzго ми1луетъ, и3 пeрвому ўгождaетъ: и3 џному даeтъ, и3 семY дaрствуетъ: и3 дэлA пріeмлетъ, и3 намёреніе цэлyетъ: и3 дэsніе почитaетъ, и3 предложeніе хвaлитъ. Тёмже ќбw вни1дите вси2 въ рaдость гDа своегw2: и3 пeрвіи и3 вторjи, мздY пріими1те. Богaтіи и3 ўб0зіи, дрyгъ со дрyгомъ ликyйте. Воздє1ржницы и3 лэни1віи, дeнь почти1те. Пости1вшіисz и3 непости1вшіисz, возвесели1тесz днeсь. Трапeза и3сп0лнена, наслади1тесz вси2. Телeцъ ўпитaнный, никт0же да и3зhдетъ ѓлчай: вси2 наслади1тесz пи1ра вёры: вси2 воспріими1те богaтство бlгости. Никт0же да рыдaетъ ўб0жества, kви1сz бо џбщее цrтво. Никт0же да плaчетъ прегрэшeній, прощeніе бо t гр0ба возсіS. Никт0же да ўбои1тсz смeрти, свободи1 бо нaсъ сп7сова смeрть. Ўгаси2 ю5, и4же t неS держи1мый. Плэни2 ѓда, сошeдый во ѓдъ. Њгорчи2 є3го2 вкуси1вша пл0ти є3гw2. И# сіE предпріeмый и3сaіа возопи2: ѓдъ, глаг0летъ, њгорчи1сz, срётъ тS д0лэ. Њгорчи1сz, и4бо ўпраздни1сz. Њгорчи1сz, и4бо порyганъ бhсть. Њгорчи1сz, и4бо ўмертви1сz. Њгорчи1сz, и4бо низложи1сz. Њгорчи1сz, и4бо свzзaсz. Пріsтъ тёло, и3 бGу прирази1сz. Пріsтъ зeмлю, и3 срёте нб7о. Пріsтъ є4же ви1дzше, и3 впадE во є4же не ви1дzше. ГдЁ твоE, смeрте, жaло; гдЁ твоS, ѓде, побёда; Воскрeсе хrт0съ, и3 ты2 низвeрглсz є3си2. Воскрeсе хrт0съ, и3 пад0ша дeмwни. Воскрeсе хrт0съ, и3 рaдуютсz ѓгGли. Воскрeсе хrт0съ, и3 жи1знь жи1тельствуетъ. Воскрeсе хrт0съ, и3 мeртвый ни є3ди1нъ во гр0бэ: хrт0съ бо востaвъ t мeртвыхъ, начaтокъ ўс0пшихъ бhсть. ТомY слaва и3 держaва, во вёки вэкHвъ, ґми1нь.

Иже во святых отца нашего Иоанна, Архиепископа Константинопольскаго, Златоустаго, слово Огласительное во святый и светоносный день преславнаго и спасительнаго Христа́ Бога нашего Воскресе́ния.

А́ще кто благочести́в и боголюби́в, да наслади́тся сего́ до́браго и све́тлаго торжества́. А́ще кто раб благоразу́мный, да вни́дет ра́дуяся в ра́дость Го́спода своего́. А́ще кто потруди́ся постя́ся, да восприи́мет ны́не дина́рий. А́ще кто от пе́рваго часа́ де́лал есть, да прии́мет днесь пра́ведный долг. А́ще кто по тре́тием часе́ прии́де, благодаря́ да пра́зднует. А́ще кто по шесто́м часе́ дости́же, ничто́же да сумни́тся, и́бо ничи́мже отщетева́ется. А́ще кто лиши́ся и девя́таго часа́, да присту́пит, ничто́же сумня́ся, ничто́же боя́ся. А́ще кто то́чию дости́же, и во единонадеся́тый час, да не устраши́тся замедле́ния: любочести́в бо Сый Влады́ка, прие́млет после́дняго я́коже и пе́рваго: упокоева́ет в единонадеся́тый час прише́дшаго, я́коже де́лавшаго от пе́рваго часа́. И после́дняго ми́лует, и пе́рвому угожда́ет, и о́ному дае́т, и сему́ да́рствует, и дела́ прие́млет, и наме́рение целу́ет, и дея́ние почита́ет, и предложе́ние хва́лит. Те́мже у́бо вни́дите вси в ра́дость Го́спода своего́: и пе́рвии и втори́и, мзду приими́те. Бога́тии и убо́зии, друг со дру́гом лику́йте. Возде́ржницы и лени́вии, день почти́те. Пости́вшиися и непости́вшиися, возвесели́теся днесь. Трапе́за испо́лнена, наслади́теся вси. Теле́ц упита́нный, никто́же да изы́дет а́лчай, вси наслади́теся пи́ра ве́ры: вси восприими́те бога́тство бла́гости. Никто́же да рыда́ет убо́жества, яви́ся бо о́бщее Ца́рство. Никто́же да пла́чет прегреше́ний, проще́ние бо от гро́ба возсия́. Никто́же да убои́тся сме́рти, свободи́ бо нас Спа́сова смерть. Угаси́ ю́, И́же от нея́ держи́мый. Плени́ а́да, Соше́дый во ад. Огорчи́ его́ вкуси́вша пло́ти Его́. И сие́ предприе́мый Иса́иа возопи́: ад, глаго́лет, огорчи́ся, срет Тя до́ле. Огорчи́ся, и́бо упраздни́ся. Огорчи́ся, и́бо пору́ган бысть. Огорчи́ся, и́бо умертви́ся. Огорчи́ся, и́бо низложи́ся. Огорчи́ся, и́бо связа́ся. Прия́т те́ло, и Бо́гу прирази́ся. Прия́т зе́млю, и сре́те Не́бо. Прия́т е́же ви́дяше, и впаде́ во е́же не ви́дяше. Где твое́, сме́рте, жа́ло? где твоя́, а́де, побе́да? Воскре́се Христо́с, и ты низве́рглся еси́. Воскре́се Христо́с, и падо́ша де́мони. Воскре́се Христо́с, и ра́дуются А́нгели. Воскре́се Христо́с, и жизнь жи́тельствует. Воскре́се Христо́с, и ме́ртвый ни еди́н во гро́бе. Христо́с бо воста́в от ме́ртвых, Нача́ток усо́пших бысть. Тому́ сла́ва и держа́ва, во ве́ки веко́в. Ами́нь.