«Ікони Божої Матері, іменована “Благоуханний Цвіт”»
Місяця листопада на 14-й день
Ікона Божої Матері «Благоуханний Цвіт» або ж «Нев’янучий Цвіт» — написана на Афоні, за іншими джерелами, у Константинополі, приблизно в 16–17 століттях. Основою образу є тексти візантійських акафістів, у яких Діва Марія та Ісус Христос порівнюється з нев’янучими і запашними квітами. На іконі, що належить до типу Одигітрія – Путеводителька, Пресвята Богородиця правицею тримає Ісуса Христа, а в лівій — білу квітку, яка символізує нев’янучий цвіт дівоцтва і непорочності Пречистої Діви, до Якої так і звертається Свята Церква: «Ти є Корінь дівоцтва і Нев’янучий Цвіт чистоти».
Ікони даного типу доволі поширені в українському іконописі, особливо на заході країни. Відома чудотворна ікона «Благоуханний Цвіт» зберігається в м. Ізмаїлі на Одещині. Вона була написана в 19 столітті місцевими мешканцями Георгієм та Марією. Їхні небесні покровителі – святі Марія Магдалина та Георгій Переможець – зображені поруч з Богородицею та Богомладенцем Ісусом. У 1937 році, на знак подяки Богородиці за зцілення їхньої дочки від тяжкої недуги, іконописці подарували образ монастирю святих Костянтина та Єлени. Після закриття обителі у 1962 році святиня перебувала у Преображенському соборі м. Болграда. З 2004 року святиню повернули до Ізмаїльського монастиря. У тому ж році зафіксовано перший випадок мироточіння. 2014 року Священний Синод Української Православної Церкви встановив місцеве шанування на честь Ізмаїльського образу «Благоуханний Цвіт» — 27 листопада.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Неувядаемый Цвет», глас 5
Ра́дуйся, Богоневе́сто, же́зле та́йный,/ Цвет Неувяда́емый процве́тший,/ ра́дуйся, Влады́чице, Е́юже ра́дости наполня́емся // и жизнь насле́дствуем.
Молитва Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Неувядаемый Цвет»
О, Пресвята́я и Пренепоро́чная Ма́ти Де́во, наде́ждо христиа́н и прибе́жище гре́шным! Защити́ всех в несча́стиях к Тебе́ прибега́ющих, услы́ши стена́ния на́ша, приклони́ у́хо Твое́ к моле́нию на́шему. Влады́чице и Ма́ти Бо́га на́шего, не пре́зри тре́бующия Твоея́ по́мощи и не отри́ни нас гре́шных, вразуми́ и научи́ нас, не отступи́ от нас, рабо́в Твои́х, за ропта́ние на́ше. Бу́ди нам Мать и Покрови́тельница, вруча́ем себе́ ми́лостивому Покро́ву Твоему́. Приведи́ нас, гре́шных, к ти́хой и безмяте́жной жи́зни, да опла́чем грехи́ на́ши. О, Ма́ти Мари́е, на́ша преблага́я и ско́рая Засту́пнице, покры́й нас Свои́м хода́тайством, защити́ от враго́в ви́димых и неви́димых, умягчи́ сердца́ злых люде́й, возстаю́щих на нас. О, Ма́ти Го́спода Творца́ на́шего! Ты еси́ Ко́рень Де́вства и Неувяда́ющий Цвет чистоты́ и целому́дрия, пошли́ по́мощь нам немощны́м и обурева́емым плотски́ми страстьми́ и блужда́ющим сердца́ми. Просвети́ на́ши душе́вныя о́чи, да ви́дим пути́ пра́вды Бо́жия. Благода́тию Сы́на Твоего́ укрепи́ на́шу сла́бую во́лю во исполне́ние за́поведей, да изба́вимся от вся́кия беды́ и напа́сти и оправда́ны бу́дем Твои́м пречу́дным заступле́нием на Стра́шнем Суде́ Сы́на Твоего́, Ему́же мы воздае́м сла́ву, честь и поклоне́ние ны́не и при́сно, и во ве́ки веко́в. Ами́нь.
Ще в розробці
