...
Праведний Миколай Кавасила p1ec86uhg33fa54813j41ukoe5t5
Житія святих,  Червень

Праведний Миколай Кавасила

Місяця червня на 20-й день

Два солунських святих із XIV століття носили ім’я Кавасили. Старший, Ніл, дядько Миколая, за загальноприйнятою думкою, керував солунською паствою до 1340 року, за часів Іоанна Кантакузена. Молодший, Миколай, народився 1320 року в аристократичній родині у Фессалоніці. Дитинство його пройшло під наставництвом дядька. У 1335-1340 рр. Микола здобуває класичну освіту в Константинополі, де вивчає філософію, риторику, граматику, природничі науки. Згодом він бере активну участь у політичному та церковному житті імперії і згадується на посаді сакеларія Константинопольської Церкви.
Під час громадянських занепокоєнь, спричинених рухом зілотів, ми зустрічаємо Миколу Кавасилу (грец. Νικόλαος Καβάσιλας) на боці Палеологів та воєначальника Сигріана.
Патріарх Іоанн 1343 року посилав його серед інших до імператора Іоанна Кантакузена, щоб переконати його зректися престолу. Але коли той був коронований в Адріанополі і коли Фессалоніка та інші міста перестали протидіяти партії, що сприяла йому, посольство 1346 року вирушило до сина його Мануїла, щоб обіцяти йому покірність за деякими умовами, і в цьому посольстві був Миколай Кавасила. Можливо, ці самі зносини здобули Миколі прихильність Кантакузена; принаймні сам Кантакузен каже, що удостоював своєї дружби і навіть зараховував його до найкращих своїх друзів. Схильний до споглядального чернечого життя, Іоанн Кантакузен 1349 року пішов до монастиря Святого Маманта, а потім перейшов до монастиря Манганійського, недалеко від Константинополя. У це добровільне вигнання пішли за ним Димитрій Кідоній і Кавасила, чоловіки, які, за словами самого імператора, досягли вершини зовнішньої мудрості, не менш любомудрі і в справах, які вибрали життя цнотливе і вільне від нещасть шлюбу.
Перебування імператора і друзів його в монастирі було нетривалим.
Коли Кантакузен, незадовго до свого зречення заради прийняття чернечого постригу, покликав у співправителі собі сина свого Матвія і Палеолога Андроніка, Кавасила знову зустрічається серед посередників, яким належало викликати Патріарха Калліста, який пішов, і змусити його коронувати Матвія (Cantac. hist. lib. IV. Vol. III. P. 275). Але коли Калліст відмовився, приступили до вибору нового Патріарха, і на це місце запропоновано було Кавасилу і ще двох: Макарія Філадельфійського і Філофея Іраклійського; імператор обрав останнього, і він коронував Матвія. При цьому випадку Кантакузен називає Кавасилу мирянином; а це дає зрозуміти, що він користувався великою повагою, якщо пропонували його прямо на патріаршу кафедру, що з мирянами бувало рідко.
Близько цього часу Миколі Кавасилі як прихильнику ісихастського вчення довелося мати суперечку про природу Фаворського світла з Никифором Григорою, послідовником Варлаама і Акіндіна. Розповідь про зустріч Никифора і Кавасили і сутність їхньої суперечки викладені у Никифора (L. XXI. XXII. 4).
На скликаному 1351 р. Влахернському Соборі Микола Кавасила виступав твердим захисником православ’я і суворого аскетичного життя.
Один короткий перелік творів Миколи Кавасили може показати його літературну багатосторонність і плідність. До найбільш ранніх його творів належить уривок із коментаря його на Птоломея; до часу занять його справами церкви у званні сакелларія треба віднести твори: “Про ріст проти лихварів”, книгу про неправильні позови цивільних начальств щодо церковних предметів. Чимало залишилося від нього окремих слів моральних, на свята і похвальних. З них можна вказати слова: на Страсті Христові, на Вознесіння, на великомученика Димитрія, на св. Феодору Чудотворицю, на трьох вселенських святителів. З богословських творів його відомі: “Яка мета втілення Господнього”, “Проти оман Никифора Григори”, “Виклад на пророка Єзекіїля”, “Про душу” та інші дрібні твори і листи.
Більш відомим творінням Миколи Кавасили служить його “Пояснення Божественної літургії”, яке мав на увазі тлумач літургії Симеон Солунський.
Видатний християнський письменник і богослов, святий праведний Миколай Кавасила був канонізований Елладською Православною Церквою 3 червня 1982 року.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь праведному Николаю Кавасиле, глас 4

Я́ко наста́вник Боже́ственный и веща́тель прему́дрый/ ве́ры правосла́вныя догма́тов и доброде́телей свяще́ннейших/, просия́л еси́ в ми́ре сло́вом и де́лом/, Нико́лае пра́ведне./ Сего́ ра́ди Солу́нская земля́ твое́ю сла́вою хва́лится// и любо́вию пра́зднует всечестну́ю па́мять твою́.

Кондак праведному Николаю Кавасиле, глас 2

Житие́ свое́ ра́зумом Боговдохнове́нным проводи́л еси́/, просия́вый му́дростию и благода́тию,/ и, слове́с си́лою просла́вивыйся,/ благоче́стия учи́тель яви́лся еси́.// Сего́ ра́ди пое́м тя́, Нико́лае.

 

Ще в розробці

Знайшли помилку