Святе Письмо

Послання до Тита

наступний розділ →
Розділ 1
1: Павел, раб Божий, Апостол же Іісуса Христа, за вірою вибраних Божих і пізнанням істини, що належить до благочестя,
2: у надії вічного життя, яке обіцяв вірний у слові Бог раніше вікових часів,
3: а в свій час явив Своє слово в проповіді, довіреній мені за велінням Спасителя нашого, Бога,–
4: Титу, істинному синові за спільною вірою: благодать, милість і мир від Бога Отця і Господа Іісуса Христа, Спасителя нашого.
5: Для того я залишив тебе на Криті, щоб ти довершив недокінчене і поставив у всіх містах пресвітерів, як я тобі наказував:
6: коли хто непорочний, чоловік однієї жінки, дітей має вірних, яких не докоряють в розпусті чи непокірності.
7: Бо єпископ повинен бути непорочний, як Божий домобудівник, не зухвалий, не гнівливий, не п'яниця, не забіяка, не користолюбець,
8: а гостинний, який любить добро, доброчесний, справедливий, благочестивий, стриманий,
9: який додержується правдивого слова, згідно з вченням, щоб він мав силу й наставляти в здоровому вченні і викривати противників.
10: Бо є багато і непокірних, марнословів і обманщиків, особливо з обрізаних,
11: яким треба затуляти уста: вони розбещують цілі доми, навчаючи, чого не слід, заради ганебної користі.
12: З них же самих один віршотворець сказав: критяни завжди лжеці, злі звірі, черева ліниві.
13: Свідчення це справедливе. З цієї причини викривай їх суворо, щоб вони були здорові у вірі,
14: незважаючи на іудейські байки і накази людей, які відвертаються від істини.
15: Для чистих усе чисте; а для осквернених і невірних нема нічого чистого, бо осквернені і розум їхній і совість.
16: Вони говорять, що знають Бога, а ділами відрікаються, будучи огидними і непокірними і не здатними ні до якого доброго діла.
1: Павел, раб Божий, Апостол же Іісуса Христа, за вірою вибраних Божих і пізнанням істини, що належить до благочестя,
2: у надії вічного життя, яке обіцяв вірний у слові Бог раніше вікових часів,
3: а в свій час явив Своє слово в проповіді, довіреній мені за велінням Спасителя нашого, Бога,–
4: Титу, істинному синові за спільною вірою: благодать, милість і мир від Бога Отця і Господа Іісуса Христа, Спасителя нашого.
5: Для того я залишив тебе на Криті, щоб ти довершив недокінчене і поставив у всіх містах пресвітерів, як я тобі наказував:
6: коли хто непорочний, чоловік однієї жінки, дітей має вірних, яких не докоряють в розпусті чи непокірності.
7: Бо єпископ повинен бути непорочний, як Божий домобудівник, не зухвалий, не гнівливий, не п'яниця, не забіяка, не користолюбець,
8: а гостинний, який любить добро, доброчесний, справедливий, благочестивий, стриманий,
9: який додержується правдивого слова, згідно з вченням, щоб він мав силу й наставляти в здоровому вченні і викривати противників.
10: Бо є багато і непокірних, марнословів і обманщиків, особливо з обрізаних,
11: яким треба затуляти уста: вони розбещують цілі доми, навчаючи, чого не слід, заради ганебної користі.
12: З них же самих один віршотворець сказав: критяни завжди лжеці, злі звірі, черева ліниві.
13: Свідчення це справедливе. З цієї причини викривай їх суворо, щоб вони були здорові у вірі,
14: незважаючи на іудейські байки і накази людей, які відвертаються від істини.
15: Для чистих усе чисте; а для осквернених і невірних нема нічого чистого, бо осквернені і розум їхній і совість.
16: Вони говорять, що знають Бога, а ділами відрікаються, будучи огидними і непокірними і не здатними ні до якого доброго діла.
наступний розділ →