Послання до Римлян

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 7
1: Хіба ви не знаєте, браття (бо кажу тим, що знають закон), що закон має владу над людиною, доки вона живе?
2: Заміжня жінка зв'язана законом з живим чоловіком; а коли помре чоловік, вона звільняється від закону заміжжя.
3: Тому, якщо при живому чоловікові вийде за іншого, зветься перелюбницею; коли ж помре чоловік, вона вільна від закону і не буде перелюбницею, вийшовши за іншого чоловіка.
4: Так і ви, браття мої, померли для закону тілом Христовим, щоб належати іншому, Воскреслому з мертвих, щоб приносити плід Богові.
5: Бо, коли ми жили за плоттю, тоді пристрасті гріховні, виявлені законом, діяли в членах наших, щоб приносити плід смерті;
6: але тепер, коли ми померли для закону, яким були зв'язані, ми звільнилися від нього, щоб нам служити Богові в оновленні духу, а не за старою буквою.
7: Що ж скажемо? Невже від закону гріх? Зовсім ні. Але я не інакше пізнав гріх, як через закон. Бо я не розумів би і побажання, якби закон не говорив: не побажай (Вих. 20,17).
8: Але гріх, взявши привід від заповіді, викликав у мені всяку похоть; бо без закону гріх мертвий.
9: Я жив колись без закону; але коли прийшла заповідь, то гріх ожив,
10: а я помер; отак заповідь, що дана для життя, послужила мені на смерть,
11: тому що гріх, взявши привід від заповіді, звабив мене і умертвив нею.
12: Тому закон святий, і заповідь свята і праведна і добра.
13: Отже, невже те, що добре, стало для мене смертоносним? Зовсім ні; але гріх, який виявив себе гріхом тому, що через добре спричиняє мені смерть; так що гріх стає вкрай грішним посередництвом заповіді.
14: Бо ми знаємо, що закон духовний, а я тілесний, проданий гріху.
15: Бо не розумію, що роблю: тому що не те роблю, що хочу, а що ненавиджу, те роблю.
16: Коли ж роблю те, чого не хочу, то згоджуюсь із законом, що він добрий,
17: а тому не я вже роблю те, а гріх, що живе в мені.
18: Бо знаю, що не живе в мені, тобто в моєму тілі, добре; бо бажання добра є в мені, але щоб зробити його, того не знаходжу.
19: Доброго, якого хочу, не роблю, а зле, якого не хочу, роблю.
20: Якщо ж роблю те, чого не хочу, вже не я роблю те, а гріх, що живе в мені.
21: Отож я знаходжу закон, що, коли хочу робити добро, лежить мені зло.
22: Бо за внутрішньою людиною знаходжу насолоду у законі Божому;
23: але в членах моїх бачу інший закон, що протистоїть законові розуму мого і бере мене в полон закону гріховного, який перебуває в членах моїх.
24: Бідна я людина! хто визволить мене від цього тіла смерті?
25: Дякую Богові моєму через Іісуса Христа, Господа нашого. Отож той же самий я розумом моїм служу законові Божому, а тілом законові гріха.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 6
1: Що ж скажемо? чи залишатися нам у гріхові, щоб примножилась благодать? Зовсім ні.
2: Ми померли для гріха: як же нам жити в ньому?
3: Невже не знаєте, що всі ми, що хрестилися в Христа Іісуса, у смерть Його хрестилися?
4: Отож ми погреблися з Ним хрещенням у смерть, щоб, як Христос воскрес з мертвих славою Отця, так і нам ходити в оновленому житті.
5: Бо якщо ми з'єднані з Ним подобою смерті Його, то повинні бути з'єднані подобою воскресіння,
6: знаючи те, що давній наш чоловік був розп'ятий з Ним, щоб знищене було тіло гріховне, щоб нам не бути вже рабами гріха;
7: бо померлий звільнився від гріха.
8: Коли ж ми померли з Христом, то віруємо, що й жити будемо з Ним,
9: знаючи, що Христос, воскреснувши з мертвих, вже не вмирає: смерть уже не має над Ним влади.
10: Бо, що Він помер, то помер один раз для гріха, а що живе, то живе для Бога.
11: Так і ви вважайте себе мертвими для гріха, живими ж для Бога у Христі Іісусі, Господі нашому.
12: Отож хай не панує гріх у смертному вашому тілі, щоб вам коритися йому в похотях його;
13: і не віддавайте членів ваших гріхові в знаряддя неправди, але віддайте себе Богові, як таких, що ожили з мертвих, і члени ваші Богові в знаряддя праведності.
14: Гріх не повинен над вами панувати, бо ви не під законом, а під благодаттю.
15: Що ж? чи станемо грішити, тому що ми не під законом, а під благодаттю? Зовсім ні.
16: Невже ви не знаєте, що кому ви віддаєте себе в раби на послух, того ви і раби, кому підкоряєтесь: чи раби гріха на смерть, чи послуху на праведність?
17: Дяка Богові, що ви, будучи раніше рабами гріха, від серця стали слухняні тому образу вчення, якому віддали себе,
18: та звільнившись від гріха, ви стали рабами праведності.
19: Кажу за людським міркуванням задля немочі плоті вашої. Як віддавали ви члени ваші в раби нечистоті і беззаконню для діл беззаконних, так нині представте члени ваші в раби праведності для діл святих.
20: Бо, коли ви були рабами гріха, тоді були вільні від праведності.
21: Який же плід ви мали тоді? Такі діла, яких тепер самі соромитесь, бо кінець їхній – смерть.
22: А нині, коли ви звільнилися від гріха і стали рабами Богові, плід ваш є святість, а кінець – життя вічне.
23: Бо відплата за гріх – смерть, а дар Божий – життя вічне у Христі Іісусі, Господі нашому.