...

Святе Письмо

Послання до римлян

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 3
1: Отже, яка перевага бути іудеєм, або яка користь від обрізання?
2: Велика перевага в усіх відношеннях, а найбільше в тому, що їм ввірене слово Боже.
3: Бо що ж? коли деякі й невірні були, невірність їхня чи знищить вірність Божу?
4: Зовсім ні. Бог вірний, а всяка людина неправдива, як написано: Ти праведний в словах Твоїх і переможеш у суді Твоєму (Пс. 50,6).
5: Якщо ж наша неправда відкриває правду Божу, то що скажемо? чи не буде Бог несправедливий, коли виявляє гнів? (кажу це за людським міркуванням).
6: Зовсім ні. Бо інакше як Богові судити світ?
7: Бо коли вірність Божа підноситься моєю невірністю до слави Божої, за що ж мене ще й судити як грішника?
8: І чи не чинити нам зло, щоб вийшло добро, як деякі лихословлять нас і кажуть, ніби ми так навчаємо? Праведний суд на таких.
9: То що ж? чи маємо ми перевагу? Аж ніяк. Бо ми вже довели, що як іудеї, так і елліни, всі під гріхом.
10: Як написано: нема праведного ні одного;
11: нема того, хто розумів би; ніхто не шукає Бога;
12: усі збилися з путі, негідні всі до одного; нема того, хто робив би добро, нема жодного (Пс. 13,1–3).
13: Гортань їхня – відкритий гроб; язиком своїм обманюють; отрута аспідів на устах їхніх (Пс. 5,10; 139,4).
14: Уста їхні повні лихослів'я і гіркоти (Пс. 9,28).
15: Ноги їхні швидкі на пролиття крові;
16: руїни і пагуба на дорогах їхніх;
17: вони не знають шляху миру (Притч. 1,16; Іс. 59,7 8).
18: Нема страху Божого перед їхніми очима (Пс. 35,2).
19: Але ми знаємо, що закон, коли щось говорить, говорить до тих, хто під законом, тому всякі уста замикаються і весь світ стає винним перед Богом,
20: тому що ділами закону не виправдається перед Ним ніяка плоть; бо законом пізнається гріх.
21: Тепер же, незалежно від закону, явилася правда Божа, про яку свідчать закон і пророки,
22: правда Божа через віру в Іісуса Христа у всіх і для всіх віруючих, бо нема різниці,
23: тому що всі согрішили і позбавлені слави Божої,
24: одержуючи виправдання даром, за Його благодаттю, відкупленням у Христі Іісусі,
25: Котрого Бог призначив, як жертву умилостивлення в Крові Його через віру; для свідчення правди Його в прощенні гріхів, зроблених раніше,
26: під час довготерпіння Божого; для свідчення правди Його нині, щоб Він явився праведним і виправдовуючим віруючого в Іісуса.
27: Де ж те, чим би хвалитися? Знищено. Яким законом? законом діл? Ні, але законом віри.
28: Бо ми визнаємо, що людина виправдовується вірою, незалежно від діл закону.
29: Невже Бог є Бог тільки іудеїв, а не і язичників? Звичайно, і язичників;
30: бо є лише один Бог, Котрий виправдає обрізаних за вірою і необрізаних через віру.
31: Отже, ми знищуємо закон вірою? Зовсім ні; але закон утверджуємо.
1: Отже, яка перевага бути іудеєм, або яка користь від обрізання?
2: Велика перевага в усіх відношеннях, а найбільше в тому, що їм ввірене слово Боже.
3: Бо що ж? коли деякі й невірні були, невірність їхня чи знищить вірність Божу?
4: Зовсім ні. Бог вірний, а всяка людина неправдива, як написано: Ти праведний в словах Твоїх і переможеш у суді Твоєму (Пс. 50,6).
5: Якщо ж наша неправда відкриває правду Божу, то що скажемо? чи не буде Бог несправедливий, коли виявляє гнів? (кажу це за людським міркуванням).
6: Зовсім ні. Бо інакше як Богові судити світ?
7: Бо коли вірність Божа підноситься моєю невірністю до слави Божої, за що ж мене ще й судити як грішника?
8: І чи не чинити нам зло, щоб вийшло добро, як деякі лихословлять нас і кажуть, ніби ми так навчаємо? Праведний суд на таких.
9: То що ж? чи маємо ми перевагу? Аж ніяк. Бо ми вже довели, що як іудеї, так і елліни, всі під гріхом.
10: Як написано: нема праведного ні одного;
11: нема того, хто розумів би; ніхто не шукає Бога;
12: усі збилися з путі, негідні всі до одного; нема того, хто робив би добро, нема жодного (Пс. 13,1–3).
13: Гортань їхня – відкритий гроб; язиком своїм обманюють; отрута аспідів на устах їхніх (Пс. 5,10; 139,4).
14: Уста їхні повні лихослів'я і гіркоти (Пс. 9,28).
15: Ноги їхні швидкі на пролиття крові;
16: руїни і пагуба на дорогах їхніх;
17: вони не знають шляху миру (Притч. 1,16; Іс. 59,7 8).
18: Нема страху Божого перед їхніми очима (Пс. 35,2).
19: Але ми знаємо, що закон, коли щось говорить, говорить до тих, хто під законом, тому всякі уста замикаються і весь світ стає винним перед Богом,
20: тому що ділами закону не виправдається перед Ним ніяка плоть; бо законом пізнається гріх.
21: Тепер же, незалежно від закону, явилася правда Божа, про яку свідчать закон і пророки,
22: правда Божа через віру в Іісуса Христа у всіх і для всіх віруючих, бо нема різниці,
23: тому що всі согрішили і позбавлені слави Божої,
24: одержуючи виправдання даром, за Його благодаттю, відкупленням у Христі Іісусі,
25: Котрого Бог призначив, як жертву умилостивлення в Крові Його через віру; для свідчення правди Його в прощенні гріхів, зроблених раніше,
26: під час довготерпіння Божого; для свідчення правди Його нині, щоб Він явився праведним і виправдовуючим віруючого в Іісуса.
27: Де ж те, чим би хвалитися? Знищено. Яким законом? законом діл? Ні, але законом віри.
28: Бо ми визнаємо, що людина виправдовується вірою, незалежно від діл закону.
29: Невже Бог є Бог тільки іудеїв, а не і язичників? Звичайно, і язичників;
30: бо є лише один Бог, Котрий виправдає обрізаних за вірою і необрізаних через віру.
31: Отже, ми знищуємо закон вірою? Зовсім ні; але закон утверджуємо.
← попередній розділнаступний розділ →