...

Святе Письмо

Псалтир

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 9
1: Для дириґетна хору. На спів: „На смерть сина". Псалом Давидів.
2: Хвалитиму Господа усім серцем своїм, розповім про всі чуда Твої!
3: Я буду радіти, і тішитись буду Тобою, і буду виспівувати Ймення Твоє, о Всевишній!
4: Як будуть назад відступати мої вороги, то спіткнуться і вигинуть перед обличчям Твоїм!
5: Бо суд мій і справу мою розсудив Ти, Ти на троні суддевім сидів, Судде праведний!
6: Докорив Ти народам, безбожного знищив, ім'я їхнє Ти витер на вічні віки!
7: О вороже мій, руйнування твої закінчились на вічність, ти й міста повалив був, і згинула з ними їхня пам'ять!
8: Та буде Господь пробувати навіки, Він для суду поставив престола Свого,
9: і вселенну Він буде судити по правді, справедливістю буде судити народи.
10: і твердинею буде Господь для пригніченого, в час недолі притулком.
11: і на Тебе надіятись будуть усі, що ім'я Твоє знають, бо не кинув Ти, Господи, тих, хто шукає Тебе!
12: Співайте Господеві, що сидить на Сіоні, між народами розповідайте про чини Його,
13: бо карає Він вчинки криваві, про них пам'ятає, і не забуває Він зойку убогих!
14: Помилуй мене, Господи, поглянь на страждання моє від моїх ненависників, Ти, що мене підіймаєш із брам смерти,
15: щоб я розповідав про всю славу Твою, у брамах Сіонської доні я буду радіти спасінням Твоїм!
16: Народи попадали в яму, яку самі викопали, до пастки, яку заховали, нога їхня схоплена.
17: Господь знаний, Він суд учинив, спіткнувсь нечестивий у вчинку своєї руки! Гра на струнах. Села.
18: Попрямують безбожні в шеол, всі народи, що Бога забули,
19: бож не навіки забудеться бідний, надія убогих не згине назавжди!
20: Устань же, о Господи, хай людина не перемагає, нехай перед лицем Твоїм засуджені будуть народи!
21: Накинь, Господи, пострах на них, нехай знають народи, що вони тільки люди! Села.
22: Для чого стоїш Ти, о Господи, здалека, в час недолі ховаєшся?
23: Безбожний в своїм гордуванні женеться за вбогим, хай схоплені будуть у підступах, які замишляли вони!
24: Бо жаданням своєї душі нечестивий пишається, а ласун проклинає, зневажає він Господа.
25: У гордощах каже безбожний, що Він не слідкує, бо Бога нема, оце всі його помисли!...
26: Сильні дороги його повсякчасно, від нього суди Твої високо, тим то віддмухує він ворогів своїх...
27: Сказав він у серці своєму: Я не захитаюсь, бо лиха навіки не буде мені...
28: Уста його повні прокляття й обмани та зради, під його язиком злочинство й переступ.
29: Причаївшись, сидить на подвір'ях, мордує невинного, його очі слідкують за вбогим...
30: В укритті він чатує, як лев той у зарості, чатує схопити убогого, хапає убогого й тягне його в свою сітку...
31: Припадає, знижається він, і попадають убогі в його міцні кігті...
32: Безбожний говорить у серці своїм: Бог забув, заховав Він обличчя Своє, не побачить ніколи.
33: Устань же, о Господи Боже, руку Свою підійми, не забудь про убогих!
34: Чому нечестивий ображує Бога і говорить у серці своїм, що Ти не слідкуєш?
35: Але Ти все бачиш, бо спостерігаєш злочинство та утиск, щоб віддати Своєю рукою! На Тебе слабий опирається, Ти сироті помічник.
36: Зламай же рамено безбожному, і злого скарай за неправду його, аж більше не знайдеш його!
37: Господь Цар на вічні віки, із землі Його згинуть погани!
38: Бажання понижених чуєш Ти, Господи, серця їх зміцняєш, їх вислуховує ухо Твоє,
39: щоб дати суд сироті та пригніченому, щоб більш не страшив чоловік із землі!
← попередній розділнаступний розділ →