Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Псалтир

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 7
1: Плачевна пісня Давида, яку він співав Господу з приводу Хуса, сина Веніамінового.
2: Господи, Боже мій! Я на Тебе надіюся, спаси мене і від усіх гонителів моїх визволи мене.
3: Щоб ворог не схопив, як лев, душу мою, коли нема визволителя [і спасителя].
4: Господи, Боже мій! Якщо я вчинив щось недобре, якщо є неправда в руках моїх,
5: якщо я відплатив злом приятелям моїм або чинив зло тому, хто без причини ворогував проти мене,
6: то нехай ворог переслідує душу мою, нехай настигне її, втопче в землю життя моє і славу мою кине в порох.
7: Встань, Господи, у гніві Твоїм, піднесися проти лютування ворогів моїх. Устань, Господи, Боже мій, на суд, що заповідав Ти.
8: І сонм народів оточить Тебе, над ним високо піднесись.
9: Господь судить народи. Суди мене, Господи, за правдою моєю і за невинністю моєю.
10: Нехай припиниться злоба грішних, а праведника підкріпи, бо Ти, Боже праведний, знаєш серця й думки.
11: Поміч моя від Бога, Який спасає праведних серцем.
12: Бог — Суддя праведний, [непохитний, довготерпеливий] і не посилає гніву щодня.
13: Коли ж хто не кається, Він гострить меч Свій, готує зброю Свою і направляє на нього.
14: Готує для нього лук; стріли Свої робить палючими.
15: Ось нечестивий захворів на неправду, зачав злобу і породив беззаконня.
16: Копав яму, і викопав її, і впав у ту яму, яку сам приготував.
17: І повернеться злоба його на голову його, і неправда його на тім’я його впаде.
18: Прославлятиму Господа за правду Його і величатиму ім’я Господа Всевишнього.
← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 9
1: Начальнику хору. Після смерти Лабена. Псалом Давида.
2: Славитиму [Тебе], Господи, всім серцем моїм, розповідатиму про всі чудеса Твої.
3: Буду веселитися й хвалитися Тобою, буду співати імені Твоєму, Всевишній.
4: Ось повернули назад вороги мої, знесилилися й загинули перед лицем Твоїм.
5: Бо Ти вчинив суд мій і справу мою; Ти сів на Престолі, Суддя праведний.
6: Ти покарав народи, знищив нечестивого, стер ім’я їхнє на віки віків.
7: У ворога не вистачило зброї, міста зруйнував Ти, і згинула пам’ять про нього.
8: Господь же перебуває повік. Він приготував для суду Престіл Свій.
9: Він буде судити вселенну за правдою, розсудить народи за справедливістю.
10: І буде Господь пристановищем пригнобленому і захистом у скорботі.
11: І будуть надіятися на Тебе всі, хто знає ім’я Твоє, бо Ти не покинеш тих, хто шукає Тебе, Господи.
12: Співайте Господу, що живе на Сионі, сповіщайте між народами про діла Його.
13: Бо Він карає за пролиту кров, пам’ятає її і не забуде плачу пригноблених.
14: Помилуй мене, Господи, споглянь на приниження моє від ворогів моїх, Ти, що підняв мене від воріт смерти;
15: щоб я звіщав усі хвали Твої у воротах дочки Сионової. Буду радіти спасінню Твоєму.
16: Попадали народи в яму, яку викопали, в сітці, яку потай поставили, заплуталася нога їхня.
17: Пізнається Господь за судом Його, який Він звершує: нечестивець заплутався у ділах рук своїх.
18: Нехай зійдуть грішники в пекло — всі народи, що забувають Бога.
19: Бо не назавжди буде забутий убогий, надія покривджених не загине.
20: Встань, Господи, щоб не підносилася людина, нехай перед лицем Твоїм приймуть суд усі народи.
21: Постав, Господи, над ними страх Твій, щоб зрозуміли народи, що вони тільки люди.
22: Чому Ти, Господи, стоїш далеко і не являєш Себе в час скорботи?
23: В гордині своїй нечестивий пригноблює вбогого; нехай вони будуть уловлені хитрощами, які самі придумують.
24: Бо грішник хвалиться похотями душі своєї, і гнобитель ублажає себе.
25: В гордині своїй грішник не визнає Бога, каже він: «Не покарає», бо думає він, що Бога нема.
26: Повсякчасно шляхи його оскверняються. Суди Твої далекі для нього. На ворогів своїх дивиться зневажливо.
27: Каже він у серці своїм: «Не похитнуся, з роду в рід не зазнаю лиха».
28: Уста його повні прокльонів, підступів та лукавства; на язиці його мука та злоба.
29: Він сидить у засідці на краю осель, щоб таємно вбити неповинного, очі його підглядають за бідними.
30: Підстерігає по закутках, як лев у лігві своїм, щоб схопити бідного; хапає і тягне в сіті свої.
31: Припадає до землі, пригинається, і бідні потрапляють у міцні лапи його.
32: Каже він у серці своїм: «Забув Бог, відвернув лице Своє і не побачить ніколи».
33: Воскресни, Господи Боже [мій], нехай піднесеться рука Твоя, і не забудь убогих [Твоїх до кінця].
34: Чому нечестивий зневажає Бога і каже в серці своїм: «Бог не бачить»?
35: Ти ж бачиш, бо Ти споглядаєш на страждання та пригноблення, щоб відплатити рукою Твоєю. До Тебе вдається бідний, і сироті Ти будь захистом.
36: Зломи силу нечестивого й лукавого так, щоб шукати і не знайти злодіянь його.
37: Господь — Цар на віки віків, а язичники згинуть з землі Його.
38: Господи, Ти чуєш бажання вбогих, підкріпи серце їхнє, відкрий вухо Твоє,
39: щоб учинити праведний суд сироті й пригнобленому, щоб не лякала їх людина на землі.
← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 66
1: Начальнику хору. На струнних інструментах. Псалом. Пісня.
2: Боже, ущедри нас і благослови нас, просвіти лице Твоє на нас і помилуй нас.
3: Щоб пізнали ми на землі путь Твою, в усіх народах — спасіння Твоє.
4: Нехай сповідують Тебе люди, Боже, нехай сповідують Тебе люди всі.
5: Нехай веселяться і радіють племена, бо Ти судиш народи праведно і керуєш всіма племенами на землі.
6: Нехай славлять Тебе народи, Боже, нехай славлять Тебе народи всі.
7: Земля дає плід свій: благослови нас, Боже, Боже наш.
8: Нехай благословить нас Бог, і нехай бояться Його всі краї землі.
← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 95
0: [Хвалебная песнь Давида. На построение дома.]
1: Заспівайте Господу пісню нову. Заспівайте Господу, вся земле.
2: Співайте Господу і благословляйте ім’я Його. Благовістіть день у день про спасіння Його.
3: Сповіщайте в народах про славу Його, між усіма поколіннями про чудеса Його.
4: Бо великий Господь і вельми хвальний, страшний для всіх богів.
5: Бо ті боги народів ніщо — ідоли, а Господь небеса сотворив.
6: Слава і велич перед лицем Його, сила й краса у святині Його.
7: Воздайте, покоління народів, воздайте Господу славу і честь.
8: Воздайте Господу славу імені Його. Принесіть дари і ввійдіть у двори Його.
9: Поклоніться Господу у величній святині Його. Нехай тремтить перед лицем Його вся земля.
10: Сповіщайте народам, що Господь царює, що Він утвердив вселенну і не захитається вона. Він буде судити народи за правдою.
11: Нехай веселяться небеса і нехай радіє вся земля; хай шумить море і все, що наповнює його.
12: Нехай радіють поля і все, що на них, і нехай веселяться всі дерева в лісах перед лицем Господа.
13: Бо ось Він гряде, Він гряде судити землю. Він буде судити вселенну за правдою і всі народи за істиною Своєю.
← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 118
0: [Аллилуия.]
1: Блаженні непорочні, що ходять у законі Господнім.
2: Блаженні ті, що додержують свідчення Його і всім серцем шукають Його.
3: Вони не чинять беззаконня і путями Його ходять.
4: Ти наказав виконувати заповіти Твої пильно.
5: О, коли б дороги мої вели мене до виконання постанов Твоїх!
6: Тоді б не осоромився я, зважаючи на всі заповіді Твої.
7: Буду славити Тебе в правоті серця, навчаючись судів правди Твоєї.
8: Буду сповняти повеління Твої, не покидай мене.
9: Як юнакові додержати в чистоті дорогу свою? Тільки додержанням слів Твоїх.
10: Всім серцем моїм я шукаю Тебе, не дай мені відхилитися від заповідей Твоїх.
11: Слово Твоє заховав я в серці моїм, щоб не згрішити перед Тобою.
12: Благословен єси, Господи, навчи мене заповітів Твоїх.
13: Устами моїми сповіщав я суди уст Твоїх.
14: Дорогами свідчень Твоїх я втішався, як найбільшим багатством.
15: Заповідям Твоїм навчаюся я і буду пильнувати путі Твої.
16: Заповіти Твої — утіха моя; не забуду я слова Твого.
17: Яви милість Твою рабу Твоєму, я буду жити і додержуватися слова Твого.
18: Відкрий очі мої, і зрозумію чуда закону Твого.
19: Я подорожній на землі, не приховуй від мене заповідей Твоїх.
20: Стомилася душа моя від щоденного бажання зрозуміти суди Твої.
21: Ти упокорив гордих, проклятих, що відхилилися від заповідей Твоїх.
22: Зніми з мене сором і зневагу, бо я додержувався заповітів Твоїх.
23: Бо князі сидять і змовляються проти мене, я ж, раб Твій, роздумую про постанови Твої.
24: Свідчення Твої — втіха моя, [і накази Твої] — радники мої.
25: В землю никне душа моя, оживи мене за словом Твоїм.
26: Розповів я про дороги мої, і Ти вислухав мене, навчи ж мене заповітів Твоїх.
27: Дай мені зрозуміти дорогу повелінь Твоїх, і я буду розмірковувати про дивні діла Твої.
28: Ниє душа моя від скорботи, підкріпи мене за словом Твоїм.
29: Одверни від мене дорогу неправди і в законі Твоїм провадь мене.
30: Я обрав дорогу істини і поставив перед собою суди Твої.
31: Я пристав до свідчень Твоїх — Господи, не осором мене.
32: Піду дорогою заповідей Твоїх, коли Ти розшириш серце моє.
33: Покажи мені, Господи, дорогу постанов Твоїх, і я буду триматися її до кінця життя мого.
34: Врозуми мене, щоб я навчився закону Твого, і буду дотримуватися його всім серцем моїм.
35: Постав мене на стежку заповідей Твоїх, бо я бажаю її.
36: Нахили серце моє до свідчень Твоїх, а не до лихої користи.
37: Одверни очі мої, щоб не дивилися на марноту; оживляй мене на дорозі Твоїй.
38: Постав слово Твоє перед рабом Твоїм, щоб мав я страх перед Тобою.
39: Одверни від мене зневагу, якої боюся я, бо суди Твої милостиві.
40: Ось я жадаю наказів Твоїх, оживляй мене Правдою Твоєю.
41: І нехай прийде на мене милість Твоя, Господи, спасіння Твоє за словом Твоїм.
42: І я дам відповідь тим, що ганьблять мене, бо уповаю на слова Твої.
43: Не відбери слова правди від уст моїх, бо на суди Твої надія моя.
44: Буду додержуватися закону Твого повсякчас і на віки віків.
45: Буду ходити простором широким, бо прагну до виконання заповідей Твоїх.
46: Перед царями буду говорити про свідчення Твої і не посоромлюся.
47: Буду втішатися заповідями Твоїми, бо я їх дуже люблю.
48: Руки мої буду простягати до заповідей Твоїх, які я люблю, і розмірковуватиму про накази Твої.
49: Згадай слова [Твої] до раба Твого, на які Ти звелів мені уповати.
50: Це — втіха моя в горі моїм, що слово Твоє оживляє мене.
51: Горді тяжко знущалися з мене, але я не відхилився від закону Твого.
52: Згадую, Господи, присуди Твої одвічні і втішаюся.
53: Сум огортає мене за грішників, що відкинули закон Твій.
54: Постанови Твої — то пісня моя на місці блукання мого.
55: Вночі поминав я ім’я Твоє, Господи, і тримався закону Твого.
56: Він став рідним мені, бо я дотримуюся наказів Твоїх.
57: Я сказав: Господи! Щастя моє в тому, щоб сповняти слова Твої.
58: Молю Тебе всім серцем моїм: помилуй мене за словом Твоїм.
59: Думав я про дороги мої, і ось повернув стопи мої до заповітів Твоїх.
60: Поспішав я і не затримувався виконувати заповіді Твої.
61: Сіті безбожних оточили мене, але не забув я закону Твого.
62: Опівночі вставав я прославляти Тебе за праведні суди Твої.
63: Я спільник тим, що бояться Тебе і шанують повеління Твої.
64: Милости Твоєї, Господи, повна земля; навчи мене заповітів Твоїх.
65: Благо зробив Ти, Господи, слузі Твоєму за словом Твоїм.
66: Доброго розуміння та знання навчи мене, бо заповідям Твоїм я вірю.
67: Як ще не був я упокореним, я блукав, а нині я тримаюся слова Твого.
68: Благий Ти, [Господи], і благістю Твоєю навчи мене заповідей Твоїх.
69: Примножили на мене неправду горді, але я всім серцем моїм схиляюся до заповідей Твоїх.
70: Загрубіло серце їх, як сир з молока, я ж утішаюся в законі Твоїм.
71: Благо мені, що Ти упокорив мене, щоб я навчився заповітів Твоїх.
72: Благий для мене закон уст Твоїх, більше за тисячі золота й срібла.
73: Руки Твої створили мене і впорядкували мене; врозуми мене, і навчуся заповідей Твоїх.
74: Ті, що бояться Тебе, побачать мене і звеселяться, що я уповаю на слово Твоє.
75: Знаю, Господи, що суди Твої праведні, і що Ти справедливо покарав мене.
76: Нехай же буде милість Твоя втіхою мені за словом Твоїм до раба Твого.
77: Нехай зійде на мене милосердя Твоє, і я буду жити, бо закон Твій — повчання моє.
78: Нехай будуть посоромлені горді, бо вони безвинно нападають на мене; а я буду навчатися в повеліннях Твоїх.
79: Нехай прийдуть до мене ті, що бояться Тебе і знають свідчення Твої.
80: Нехай буде серце моє непорочним у законі Твоїм, щоб не осоромився я.
81: Умліває душа моя за спасінням Твоїм; я покладаюся на слово Твоє.
82: Плачуть очі мої за словом Твоїм; я кажу: «Коли Ти втішиш мене?»
83: Я став як той міх у диму, але наказів Твоїх не забув.
84: Скільки ще днів для раба Твого? Коли вчиниш гонителям моїм суд?
85: Яму викопали для мене горді наперекір закону Твоєму.
86: Всі заповіді Твої — істина. Безвинно переслідують мене; поможи мені.
87: Ледве не знищили мене на землі, я ж не покинув заповідей Твоїх.
88: Оживи мене за милістю Твоєю, і буду берегти свідчення вуст Твоїх.
89: Навіки, Господи, слово Твоє перебуває на небесах.
90: З роду в рід істина Твоя. Ти поставив землю, і вона стоїть твердо.
91: З волі Твоєї все стоїть аж до цього дня, бо все служить Тобі.
92: Коли б не закон Твій був утіхою мені, то я б загинув у біді моїй.
93: Повік не забуду повелінь Твоїх, бо ними Ти оживив мене.
94: Твій — я, спаси мене, бо я сповняв веління Твої.
95: Нечестивці підстерігають, щоб погубити мене, я ж заглиблююсь у свідчення Твої.
96: Я бачив кінець всього досконалого, але заповідь Твоя широка безмірно.
97: О, як люблю я закон Твій! Цілий день думки мої про нього.
98: Ти зробив мене мудрішим від ворогів моїх заповітами Твоїми, бо вони завжди зі мною.
99: Я зрозумів більше за всіх учителів моїх, бо я вдумуюсь у свідчення Твої.
100: Став я мудрішим за старших, бо дотримуюся заповітів Твоїх.
101: Від усякої стежки лукавої я стримував ноги мої, щоб берегти слово Твоє.
102: Від судів Твоїх я не відхилявся, бо Ти, Боже, навчив мене.
103: Які солодкі слова Твої в устах моїх! Вони солодші за мед на язиці моїм.
104: Ти зробив мене мудрим заповітами Твоїми, тому зненавидів я всяку дорогу неправди.
105: Закон Твій — світильник для ніг моїх і світло на стежках моїх.
106: Я поклявся і постановив додержуватися праведних судів Твоїх, і додержусь.
107: Дуже знеможений я, Господи! Оживи мене за словом Твоїм.
108: Прийми ж милостиво, Господи, добровільну жертву мою і навчи мене судів Твоїх.
109: В небезпеці завжди душа моя, та не забув я закону Твого.
110: Богопротивні поставили сіті для мене, але я від наказів Твоїх не відхилився.
111: Свідчення Твої я прийняв, як насліддя вічне, бо вони — радість серця мого.
112: Я нахилив серце моє сповняти накази Твої вічно, до кінця життя мого.
113: Тих, що противляться закону, я зненавидів, закон же Твій полюбив.
114: Ти — моя поміч і захист мій; я уповаю на слово Твоє.
115: Відійдіть від мене, беззаконники, я буду навчатися в заповідях Бога мого.
116: Заступи мене, Господи, за словом Твоїм, і я буду жити; не осором мене в надії моїй.
117: Поможи мені, і я спасуся, і безперестанно буду навчатися заповітів Твоїх.
118: Ти на ніщо обернув тих, що відступили від закону Твого, бо хитрощі їхні — неправда.
119: Як попіл, Ти відгортаєш нечестивців землі, тому полюбив я свідчення Твої.
120: Від страху перед Тобою тремтить тіло моє; судів Твоїх я боюся.
121: Я чинив суд і справедливість, не віддай мене до рук ворогів моїх.
122: Захисти раба Твого на добро йому, щоб не гнобили мене горді.
123: Знесилились очі мої виглядати спасіння Твоє і слова правди Твоєї.
124: Яви милість Твою слузі Твоєму і постанов Твоїх навчи мене.
125: Я — раб Твій, дай мені розуміння, щоб я зрозумів свідчення Твої.
126: Прийшов час відплати Твоєї, Господи, бо безбожні зневажили закон Твій.
127: Я ж полюбив заповіді Твої більше, аніж золото і дороге каміння.
128: Всі повеління Твої визнаю справедливими, а дорогу неправди ненавиджу.
129: Дивні свідчення Твої, Господи, тому й додержується їх душа моя.
130: Об’явлене слово Твоє просвітлює і врозумляє немовлят.
131: Відкриваю уста мої і, як повітря, втягую в себе заповіді Твої, бо так їх жадаю.
132: Зглянься на мене і помилуй мене, як милуєш тих, що люблять ім’я Твоє.
133: Стопи мої направ за словом Твоїм, і нехай не оволодіє мною ніяке беззаконня.
134: Спаси мене від наклепів людських, і я буду сповняти заповіді Твої.
135: Осяй раба Твого світлом лиця Твого і навчи мене заповітів Твоїх.
136: Потоки сліз течуть з очей моїх, бо люди не додержують закону Твого.
137: Праведний Ти, Господи, і справедливі суди Твої.
138: Свідчення Твої, що їх заповідав Ти, — правда і чиста істина.
139: Ревність моя за Тебе сушить мене, бо вороги мої забули слова Твої.
140: Розпалене й чисте слово Твоє, і я — раб Твій — полюбив Його.
141: Малий я і принижений, але повелінь Твоїх я не забув.
142: Правда Твоя — правда вічна, і закон Твій — істина.
143: Скорбота й горе прийшли на мене, та заповіді Твої — утіха моя.
144: Правда свідчень Твоїх — вічна; дай мені зрозуміти їх, і я буду жити.
145: Від усього серця [мого] взиваю я; почуй мене, Господи, заповіти Твої я сповнятиму.
146: Взиваю до Тебе: спаси мене, буду сповняти накази Твої. 147 Раніше світанку взиваю я; на слово Твоє я уповаю.
147: Предваряю рассвет и взываю; на слово Твое уповаю.
148: Раніше ранку відкриті очі мої, щоб навчатися слів Твоїх.
149: Почуй, Господи, голос мій з милости Твоєї і за судом Твоїм оживи мене.
150: Наблизилися до мене ті, що замислили зло; від закону Твого вони далеко стали.
151: Ти ж, Господи, близько від мене, і всі заповіти Твої — істина.
152: Віддавна я знаю свідчення Твої, що їх навіки встановив Ти.
153: Зглянься на горе моє і визволи мене, бо я закону Твого не забув.
154: Розсуди справу мою і захисти мене; за словом Твоїм оживи мене.
155: Далеко від нечестивців спасіння, бо вони не визнають закону Твого.
156: Велика щедрість Твоя, Господи; оживи мене праведним судом Твоїм.
157: Багато в мене напасників і гнобителів, але я від свідчень Твоїх не відхилився.
158: Бачу я безбожних і тяжко мені, що вони відступили від слова Твого.
159: Глянь, як люблю я заповіді Твої; з милости Твоєї, Господи, оживи мене.
160: Основа слів Твоїх — істина, і вічні всі суди правди Твоєї.
161: Князі безвинно гонять мене, але серце моє боїться слова Твого.
162: Радію я від слів Твоїх, як той, що одержав велике багатство.
163: Неправду я зненавидів і гидую нею, закон же Твій я люблю.
164: Семикратно кожного дня я прославляю Тебе за суди правди Твоєї.
165: Великим миром утішаються ті, що люблять закон Твій, і не спотикаються вони.
166: Я уповаю на спасіння Твоє, Господи, і сповняю заповіді Твої.
167: Душа моя додержує свідчень Твоїх, бо вельми люблю їх.
168: Я охороняю заповіді Твої і свідчення Твої, бо всі дороги мої перед Тобою, Господи.
169: Нехай дійде молитва моя до Тебе, Господи, за словом Твоїм врозуми мене.
170: Нехай прийде благання моє до Тебе, Господи, за словом Твоїм визволи мене.
171: Висловлять уста мої пісню хвали, коли навчиш мене заповітів Твоїх.
172: Язик мій буде голосно провіщати слова Твої, бо всі заповіді Твої — правда.
173: Нехай стане рука Твоя на поміч мені, бо я обрав собі повеління Твої.
174: Я жадаю спасіння Твого, Господи, і закон Твій — утіха моя.
175: Нехай живе душа моя і славить Тебе, і суди Твої нехай допоможуть мені.
176: Я блукаю, наче ягня загублене. Знайди раба Твого, бо я заповідей Твоїх не забув.
← попередній розділнаступний розділ →