Псалтир

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 7
1: Жалібна пісня Давидова, яку він співав Господеві в справі веніямінівця Куща.
2: Господи, Боже мій, я до Тебе вдаюся: спаси Ти мене від усіх моїх напасників, і визволь мене,
3: щоб ворог моєї душі не розшарпав, як лев, що кості ламає, й ніхто не рятує!
4: Господи, Боже мій, коли я таке учинив, коли є беззаконня в долонях моїх,
5: коли я доброчинцеві злом відплатив, і без причини ограбував свого противника,
6: ворог нехай переслідує душу мою, і нехай дожене, і нехай до землі він потопче життя моє, і хай мою славу оберне на порох! Села.
7: Устань же, о Господи, в гніві Своїм, понесися на лютість моїх ворогів, і до мене скеруй постанову Свою, яку Ти заповів!
8: і громада народів оточить Тебе, і над нею вернися на висоту!
9: Господь судить людей, суди ж мене, Господи, за моєю правотою й за моєю невинністю.
10: Нехай злоба безбожних скінчиться, а Ти зміцни праведного, бо вивідуєш Ти серця й нирки, о праведний Боже!
11: Щит мій у Бозі, Який чистих серцем спасає.
12: Бог Суддя справедливий, і щоденно на злого Бог гнівається,
13: коли хто не навернеться, буде гострити меча Свого Він, Свого лука натягне й наставить його,
14: і йому приготовив смертельні знаряддя, Він зробить огнистими стріли Свої.
15: Ото, беззаконня зачне нечестивий, і завагітніє безправ'ям, і породить неправду.
16: Він рова копав, і його викопав, і впав сам до ями, яку приготовив,
17: обернеться зло його на його голову, і на маківку зійде його беззаконня!
18: Я ж Господа буду хвалити за Його правдою, і буду виспівувати Ймення Всевишнього Господа!

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 9
1: Для дириґетна хору. На спів: „На смерть сина". Псалом Давидів.
2: Хвалитиму Господа усім серцем своїм, розповім про всі чуда Твої!
3: Я буду радіти, і тішитись буду Тобою, і буду виспівувати Ймення Твоє, о Всевишній!
4: Як будуть назад відступати мої вороги, то спіткнуться і вигинуть перед обличчям Твоїм!
5: Бо суд мій і справу мою розсудив Ти, Ти на троні суддевім сидів, Судде праведний!
6: Докорив Ти народам, безбожного знищив, ім'я їхнє Ти витер на вічні віки!
7: О вороже мій, руйнування твої закінчились на вічність, ти й міста повалив був, і згинула з ними їхня пам'ять!
8: Та буде Господь пробувати навіки, Він для суду поставив престола Свого,
9: і вселенну Він буде судити по правді, справедливістю буде судити народи.
10: і твердинею буде Господь для пригніченого, в час недолі притулком.
11: і на Тебе надіятись будуть усі, що ім'я Твоє знають, бо не кинув Ти, Господи, тих, хто шукає Тебе!
12: Співайте Господеві, що сидить на Сіоні, між народами розповідайте про чини Його,
13: бо карає Він вчинки криваві, про них пам'ятає, і не забуває Він зойку убогих!
14: Помилуй мене, Господи, поглянь на страждання моє від моїх ненависників, Ти, що мене підіймаєш із брам смерти,
15: щоб я розповідав про всю славу Твою, у брамах Сіонської доні я буду радіти спасінням Твоїм!
16: Народи попадали в яму, яку самі викопали, до пастки, яку заховали, нога їхня схоплена.
17: Господь знаний, Він суд учинив, спіткнувсь нечестивий у вчинку своєї руки! Гра на струнах. Села.
18: Попрямують безбожні в шеол, всі народи, що Бога забули,
19: бож не навіки забудеться бідний, надія убогих не згине назавжди!
20: Устань же, о Господи, хай людина не перемагає, нехай перед лицем Твоїм засуджені будуть народи!
21: Накинь, Господи, пострах на них, нехай знають народи, що вони тільки люди! Села.
22: Для чого стоїш Ти, о Господи, здалека, в час недолі ховаєшся?
23: Безбожний в своїм гордуванні женеться за вбогим, хай схоплені будуть у підступах, які замишляли вони!
24: Бо жаданням своєї душі нечестивий пишається, а ласун проклинає, зневажає він Господа.
25: У гордощах каже безбожний, що Він не слідкує, бо Бога нема, оце всі його помисли!...
26: Сильні дороги його повсякчасно, від нього суди Твої високо, тим то віддмухує він ворогів своїх...
27: Сказав він у серці своєму: Я не захитаюсь, бо лиха навіки не буде мені...
28: Уста його повні прокляття й обмани та зради, під його язиком злочинство й переступ.
29: Причаївшись, сидить на подвір'ях, мордує невинного, його очі слідкують за вбогим...
30: В укритті він чатує, як лев той у зарості, чатує схопити убогого, хапає убогого й тягне його в свою сітку...
31: Припадає, знижається він, і попадають убогі в його міцні кігті...
32: Безбожний говорить у серці своїм: Бог забув, заховав Він обличчя Своє, не побачить ніколи.
33: Устань же, о Господи Боже, руку Свою підійми, не забудь про убогих!
34: Чому нечестивий ображує Бога і говорить у серці своїм, що Ти не слідкуєш?
35: Але Ти все бачиш, бо спостерігаєш злочинство та утиск, щоб віддати Своєю рукою! На Тебе слабий опирається, Ти сироті помічник.
36: Зламай же рамено безбожному, і злого скарай за неправду його, аж більше не знайдеш його!
37: Господь Цар на вічні віки, із землі Його згинуть погани!
38: Бажання понижених чуєш Ти, Господи, серця їх зміцняєш, їх вислуховує ухо Твоє,
39: щоб дати суд сироті та пригніченому, щоб більш не страшив чоловік із землі!

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 66
1: Для дириґетна хору. На струнних знаряддях. Псалом. Пісня.
2: Нехай Бог помилує нас, і хай поблагословить, хай засяє над нами обличчям Своїм, Села,
3: щоб пізнати дорогу Твою на землі, посеред народів усіх спасіння Твоє!
4: Хай Тебе вихваляють народи, о Боже, хай славлять Тебе всі народи!
5: Нехай веселяться й співають племена, бо Ти правдою судиш народи й племена ведеш на землі! Села.
6: Хай Тебе вихваляють народи, о Боже, хай славлять Тебе всі народи!
7: Земля врожай свій дала, Бог поблагословив нас, наш Бог!
8: Нехай благословляє нас Бог, і всі кінці землі хай бояться Його!

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 95
0:
1: Співайте для Господа пісню нову, уся земле, співайте для Господа!
2: Співайте для Господа, благословляйте ім'я Його, з дня на день сповіщайте спасіння Його!
3: Розповідайте про славу Його між поганами, про чуда Його між усіми народами,
4: бо великий Господь і прославлений вельми, Він грізний понад богів усіх!
5: Бо всі боги народів божки, а Господь створив небеса,
6: перед лицем Його слава та велич, сила й краса у святині Його!
7: Дайте Господу, роди народів, дайте Господу славу та силу,
8: дайте Господу славу ймення Його, жертви приносьте і входьте в подвір'я Його!
9: Додолу впадіть ув оздобі святій перед Господом, тремтіть перед обличчям Його, уся земле,
10: сповістіть між народами: Царює Господь! Він вселенну зміцнив, щоб не захиталась, Він буде судити людей справедливо!
11: Хай небо радіє, і хай веселиться земля, нехай гримить море й усе, що у нім,
12: нехай поле радіє та все, що на ньому! Нехай заспівають тоді всі дерева лісні,
13: перед Господнім лицем, бо гряде Він, бо землю судити гряде, Він за справедливістю буде судити вселенну, і народи по правді Своїй!

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 118
0:
1: Блаженні непорочні в дорозі, що ходять Законом Господнім!
2: Блаженні, хто держить свідоцтва Його, хто шукає Його всім серцем,
3: і хто кривди не робить, хто ходить путями Його!
4: Ти видав накази Свої, щоб виконувати пильно.
5: Коли б же дороги мої були певні, щоб держатись Твоїх постанов,
6: не буду тоді засоромлений я, як буду дивитись на всі Твої заповіді!
7: Щирим серцем я буду Тебе прославляти, як навчуся законів Твоїх справедливих.
8: Я буду держатись Твоїх постанов, не кидай же зовсім мене!
9: Чим додержить юнак у чистоті свою стежку? Як держатиметься Твоїх слів!
10: Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, не дай же мені заблудитися від Твоїх заповідей!
11: Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не грішити проти Тебе.
12: Благословен єси, Господи, навчи мене постанов Своїх!
13: Устами своїми я розповідаю про всі присуди уст Твоїх.
14: З дороги свідоцтв Твоїх радію я, як маєтком великим.
15: Про накази Твої розмовлятиму я, і на стежки Твої буду дивитись.
16: Я буду радіти Твоїми постановами, слова Твого не забуду!
17: Своєму рабові пощасти, щоб я жив, і я буду держатися слова Твого!
18: Відкрий мої очі, і хай чуда Закону Твого я побачу!
19: На землі я приходько, Своїх заповідей не ховай Ти від мене!
20: Омліває душа моя з туги за Твоїми законами кожного часу...
21: Насварив Ти проклятих отих гордунів, що вхиляються від Твоїх заповідей.
22: Відверни Ти від мене зневагу та сором, бо держуся свідоцтв Твоїх я!
23: Теж вельможі сидять та на мене змовляються, та Твій раб про постанови Твої розмовляє,
24: і свідоцтва Твої то потіха моя, то для мене дорадники!
25: Душа моя гнеться до пороху, за словом Своїм оживи Ти мене!
26: Про дороги свої я казав, і почув Ти мене, навчи Ти мене постанов Своїх!
27: Дай мені розуміти дорогу наказів Твоїх, і про чуда Твої я звіщатиму.
28: Розпливає зо смутку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм!
29: Дорогу неправди від мене відсунь, і дай мені з ласки Своєї Закона!
30: Я вибрав путь правди, закони Твої біля себе поставив.
31: До свідоцтв Твоїх я приєднався, Господи, не посором же мене!
32: Буду бігти шляхом Твоїх заповідей, бо пошириш Ти серце моє.
33: Путь Своїх постанов покажи мені, Господи, і я буду держатись її до кінця!
34: Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його!
35: Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу.
36: Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи.
37: Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене!
38: Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно.
39: Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої.
40: Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю!
41: і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм,
42: і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє!
43: і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів!
44: А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки!
45: і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю.
46: і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому!
47: і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив,
48: і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови!
49: Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені.
50: Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене.
51: Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого!
52: Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію!
53: Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають!
54: Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки.
55: Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого!
56: Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся.
57: Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів.
58: Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм!
59: Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув.
60: Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді.
61: Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого.
62: Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї.
63: Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже!
64: Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов!
65: Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм.
66: Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я!
67: Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова.
68: Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов!
69: Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх.
70: Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого.
71: Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов!
72: Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.
73: Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей!
74: Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю!
75: Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти.
76: Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба.
77: Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя.
78: Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої.
79: До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої.
80: Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився!
81: Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого!
82: За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?...
83: Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув.
84: Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам?
85: Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм.
86: Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені!
87: Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх!
88: Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх!
89: Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває.
90: З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона,
91: усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі.
92: Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй!
93: Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш.
94: Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю!
95: Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю.
96: Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка!
97: Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя!
98: Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя!
99: Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя!
100: Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх!
101: Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого.
102: Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене.
103: Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам!
104: Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди!
105: Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї.
106: Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї.
107: Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи!
108: Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів!
109: У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув.
110: Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх.
111: Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого.
112: Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця.
113: Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав.
114: Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого.
115: Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога!
116: За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому!
117: Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови!
118: Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда.
119: Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої.
120: Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів!
121: Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
122: Поручи Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни не гнобили.
123: Гаснуть очі мої за спасінням Твоїм та за словом правди Твоєї.
124: Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постанов!
125: Я раб Твій, і зроби мене мудрим, і свідоцтва Твої буду знати!
126: Це для Господа час, щоб діяти: Закона Твого уневажнили.
127: Тому я люблю Твої заповіді більш від золота й щирого золота.
128: Тому всі накази Твої уважаю за слушні, а кожну дорогу неправди ненавиджу!
129: Чудові свідоцтва Твої, тому то душа моя держиться їх.
130: Вхід у слова Твої світло дає, недосвідчених мудрими робить.
131: Я уста свої розкриваю й повітря ковтаю, бо чую жадобу до Твоїх заповідей.
132: Обернися до мене та будь милостивий мені, Як чиниш Ти тим, хто кохає імення Твоє.
133: Своїм словом зміцни мої кроки, і не дай панувати надо мною ніякому прогріхові.
134: Від людського утиску визволь мене, і нехай я держуся наказів Твоїх!
135: Хай засяє лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уставів Своїх!
136: Пливуть водні потоки з очей моїх, бо Твого Закону не додержують...
137: Ти праведний, Господи, і прямі Твої присуди,
138: бо Ти наказав справедливі свідоцтва Свої й щиру правду!
139: Нищить мене моя ревність, бо мої вороги позабували слова Твої.
140: Вельми очищене слово Твоє, і Твій раб його любить.
141: Я малий і погорджений, та не забуваю наказів Твоїх.
142: Правда Твоя правда вічна, а Закон Твій то істина.
143: Недоля та утиск мене обгорнули, але Твої заповіді моя розкіш!
144: Правда свідоцтв Твоїх вічна, подай мені розуму, й буду я жити!
145: Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я буду держатись уставів Твоїх!
146: Я кличу до Тебе, спаси Ти мене, і я буду держатись свідоцтв Твоїх!
147: Світанок я випередив та й вже кличу, Твого слова чекаю.
148: Мої очі сторожі нічні випереджують, щоб про слово Твоє розмовляти.
149: Почуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене з Свого присуду!
150: Наближаться ті, що за чином ганебним ганяють, від Закону Твого далекі,
151: та близький Ти, о Господи, а всі Твої заповіді справедливість!
152: Віддавна я знаю свідоцтва Твої, бо навіки Ти їх заклав!
153: Подивись на недолю мою та мене порятуй, бо я не забуваю Закону Твого!
154: Вступися за справу мою й мене визволи, за словом Своїм оживи Ти мене!
155: Від безбожних спасіння далеке, бо вони не шукають Твоїх постанов.
156: Велике Твоє милосердя, о Господи, оживи Ти мене з Свого присуду!
157: Багато моїх переслідників та ворогів моїх, але від свідоцтв Твоїх не відхиляюсь!
158: Бачив я зрадників й бридився ними, бо не держать вони Твого слова.
159: Подивися: люблю я накази Твої, за милосердям Своїм оживи мене, Господи!
160: Правда підвалина слова Твого, а присуди правди Твоєї навіки.
161: Безневинно вельможі мене переслідують, та серце моє Твого слова боїться.
162: Радію я словом Твоїм, ніби здобич велику знайшов.
163: Я неправду ненавиджу й бриджуся нею, покохав я Закона Твого!
164: Сім раз денно я славлю Тебе через присуди правди Твоєї.
165: Мир великий для тих, хто кохає Закона Твого, і не мають вони спотикання.
166: На спасіння Твоє я надіюся, Господи, і Твої заповіді виконую.
167: Душа моя держить свідоцтва Твої, і я сильно люблю їх.
168: Я держуся наказів Твоїх та свідоцтв Твоїх, бо перед Тобою мої всі дороги!
169: Благання моє хай наблизиться перед лице Твоє, Господи, за словом Своїм подай мені розуму!
170: Нехай прийде молитва моя перед лице Твоє, за словом Своїм мене визволь!
171: Нехай уста мої вимовляють хвалу, бо уставів Своїх Ти навчаєш мене.
172: Хай язик мій звіщатиме слово Твоє, бо всі Твої заповіді справедливість.
173: Нехай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав накази Твої.
174: Я прагну спасіння Твого, о Господи, а Закон Твій то розкіш моя!
175: Хай душа моя буде жива, і хай славить Тебе, а Твій присуд нехай допоможе мені!
176: Я блукаю, немов та овечка загублена, пошукай же Свого раба, бо я не забув Твоїх заповідей!...