Святе Письмо

Псалтир

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 71
0:
1: Соломонів. Боже, Свої суди цареві подай, а Свою справедливість для сина царевого,
2: хай він правдою судить народа Твого, а вбогих Твоїх справедливістю!
3: Нехай гори приносять народові мир, а пагірки правду.
4: Він судитиме вбогих народу, помагатиме бідним, і тиснути буде гнобителя!
5: Будуть боятися Тебе, поки сонця, і поки місяця, з роду до роду!
6: Він зійде, як дощ на покіс, немов краплі, що зрошують землю!
7: Праведний буде цвісти в його дні, а спокій великий аж поки світитиме місяць,
8: і він запанує від моря до моря, і від Ріки аж до кінців землі!
9: Мешканці пустинь на коліна попадають перед обличчям його, а його вороги будуть порох лизати...
10: Царі Таршішу та островів дадуть дари, принесуть царі Шеви та Севи дарунки!
11: і впадуть перед ним усі царі, і будуть служити йому всі народи,
12: бо визволить він бідаря, що голосить, та вбогого, що немає собі допомоги!
13: Він змилується над убогим та бідним, і спасе душу бідних,
14: від кривди й насилля врятує їхню душу, їхня кров дорога буде в очах його!
15: і буде він жити, і дасть йому з золота Шеви, і завжди молитися буде за нього, буде благословляти його кожен день!
16: На землі буде збіжжя багато, на гірському верху зашумить, як Ливан, його плід, і народ зацвіте по містах, як трава на землі!
17: Хай ім'я його буде навіки, хай росте, поки сонця, наймення його, нехай благословляються ним, будуть хвалити його всі народи!
18: Благословен Господь Бог, Бог ізраїлів, єдиний, що чуда вчиняє,
19: і благословенне навіки ім'я Його слави, і хай Його слава всю землю наповнить! Амінь і амінь!
20: Скінчились молитви Давида, сина Єссея.
← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 76
1: Для дириґетна хору. Псалом Асафів.
2: Мій голос до Бога, й я кликати буду, мій голос до Бога, й почує мене!
3: В день недолі моєї шукаю я Господа, до Нього рука моя витягнена вночі й не зомліє, не хоче душа моя бути потішена:
4: згадаю про Бога й зідхаю, розважаю й мій дух омліває! Села.
5: Ти держиш повіки очей моїх, я побитий і не говорю...
6: Пригадую я про дні давні, про роки відвічні,
7: свою пісню вночі я пригадую, говорю з своїм серцем, а мій дух розважає:
8: Чи навіки покине Господь, і вже більш не вподобає?
9: Чи навіки спинилася милість Його? Чи скінчилося слово Його в рід і рід?
10: Чи Бог милувати позабув? Чи гнівом замкнув Він Своє милосердя? Села.
11: і промовив був я: То страждання моє переміна правиці Всевишнього.
12: Пригадаю я вчинки Господні, як чудо Твоє я згадаю віддавна,
13: і буду я думати про кожен Твій чин, і про вчинки Твої оповім!
14: Боже, святая дорога Твоя, котрий бог великий, як Бог наш?
15: Ти Той Бог, що чуда вчиняє, Ти виявив силу Свою між народами,
16: Ти визволив люд Свій раменом, синів Якова й Йосипа! Села.
17: Тебе бачили води, о Боже, Тебе бачили води й тремтіли, затряслися й безодні.
18: Лилася струмком вода з хмар, тучі видали грім, також там і сям Твої стріли літали.
19: Гуркіт грому Твого на небесному колі, й блискавки освітили вселенну, тремтіла й тряслася земля!
20: Через море дорога Твоя, а стежка Твоя через води великі, і не видно було Твоїх стіп.
21: Ти провадив народ Свій, немов ту отару, рукою Мойсея та Аарона.
← попередній розділнаступний розділ →