Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Псалтир

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 32
0:
1: Співайте із радістю, праведні в Господі, бо щирим лицює хвала!
2: Хваліть Господа гуслами, співайте Йому з десятиструнною арфою,
3: заспівайте Йому нову пісню, гарно заграйте Йому з гуком сурем,
4: бо щире Господнєє слово, і кожен чин Його вірний!
5: Правду та суд Він кохає, і Господньої милости повна земля!
6: Словом Господнім учинене небо, а подихом уст Його все його військо.
7: Воду морську збирає Він, мов би до міху, безодні складає в коморах.
8: Буде боятися Господа ціла земля, всі мешканці всесвіту будуть лякатись Його,
9: бо сказав Він і сталось, наказав і з'явилось.
10: Господь раду поганів понищить, понівечить мислі народів,
11: а задум Господній навіки стоятиме, думки Його серця на вічні віки!
12: Блаженний той люд, що Богом у нього Господь, блаженний народ, що Він вибрав його на спадок Собі!
13: Господь споглядає з небес, і бачить усіх синів людських,
14: приглядається з місця оселі Своєї до всіх, хто замешкує землю:
15: Хто створив серце кожного з них, наглядає всі їхні діла!
16: Немає царя, що його многість війська спасає, не врятується велетень великістю сили,
17: для спасіння той кінь ненадійний, і великістю сили своєї він не збереже,
18: ось око Господнє на тих, хто боїться Його, хто надію на милість Його покладає,
19: щоб рятувати життя їхнє від смерти, і щоб за час голоду їх оживляти!
20: Душа наша надію складає на Господа, Він наша поміч і щит наш,
21: бо Ним радується наше серце, бо на Ймення святеє Його ми надію кладемо!
22: Нехай Твоя милість, о Господи, буде на нас, коли покладаємо надію на Тебе!
← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 49
0:
1: Псалом Асафів. Прорік Бог над Богами Господь, і землю покликав від схід сонця і аж до заходу його.
2: із Сіону, корони краси, Бог явився в промінні!
3: Приходить наш Бог, і не буде мовчати: палючий огонь перед Ним, а круг Нього все буриться сильно!
4: Він покличе згори небеса, і землю народ Свій судити:
5: Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною.
6: і небеса звістять правду Його, що Бог Він суддя. Села.
7: Слухай же ти, Мій народе, бо буду ось Я говорити, ізраїлеві, і буду свідчить на тебе: Бог, Бог твій Я!
8: Я буду картати тебе не за жертви твої, бо все передо Мною твої цілопалення,
9: не візьму Я бичка з твого дому, ні козлів із кошар твоїх,
10: бо належить Мені вся лісна звірина та худоба із тисячі гір,
11: Я знаю все птаство гірське, і звір польовий при Мені!
12: Якби був Я голодний, тобі б не сказав, бо Моя вся вселенна й усе, що на ній!
13: Чи Я м'ясо бичків споживаю, і чи п'ю кров козлів?
14: Принось Богові в жертву подяку, і виконуй свої обітниці Всевишньому,
15: і до Мене поклич в день недолі, Я тебе порятую, ти ж прославиш Мене!
16: А до грішника Бог промовляє: Чого про устави Мої розповідаєш, і чого заповіта Мого на устах своїх носиш?
17: Ти ж науку зненавидів, і поза себе слова Мої викинув.
18: Як ти злодія бачив, то бігав із ним, і з перелюбниками накладав.
19: Свої уста пускаєш на зло, і язик твій оману плете.
20: Ти сидиш, проти брата свого наговорюєш, поголоски пускаєш про сина своєї матері...
21: Оце ти робив, Я ж мовчав, і ти думав, що Я такий самий, як ти. Тому буду картати тебе, і виложу все перед очі твої!
22: Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб Я не схопив, бо не буде кому рятувати!
23: Хто жертву подяки приносить, той шанує Мене; а хто на дорогу Свою уважає, Боже спасіння йому покажу!
← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 20
1: Для дириґетна хору. Псалом Давидів.
2: Господи, силою Твоєю веселиться цар, і спасінням Твоїм як він сильно радіє!
3: Ти йому дав бажання серця його, і прохання уст його не відмовив. Села.
4: Бо Ти його випередив благословеннями добра, на голову йому поклав корону зо щирого золота.
5: Життя він у Тебе просив, і дав Ти йому довголіття на вічні віки!
6: Слава велика його при Твоїй допомозі, хвалу та величність кладеш Ти на нього,
7: бо Ти вчиниш його благословенням вічним, звеселиш його радістю, як буде він разом з Тобою!
8: Цар має надію на Господа, у ласці Всевишнього не захитається він.
9: Знайде рука Твоя всіх ворогів Твоїх, знайде правиця Твоя Твоїх ненависників.
10: На час гніву Свого Ти їх учиниш огненною піччю, Господь гнівом Своїм їх понищить, і огонь пожере їх.
11: Ти вигубиш плід їхній із землі, а їхнє насіння з-поміж синів людських.
12: Бо нещастя на Тебе вони простягли, замишляли злу думку, якої здійснити не зможуть,
13: бо Ти їх обернеш плечима до нас, на тятивах Своїх міцно стріли поставиш на них.
14: Піднесися ж, о Господи, в силі Своїй, а ми будем співати й хвалити могутність Твою!
← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 26
0:
1: Давидів. Господь моє світло й спасіння моє, кого буду боятись? Господь то твердиня мого життя, кого буду лякатись?
2: Коли будуть зближатись до мене злочинці, щоб жерти їм тіло моє, мої напасники та мої вороги, вони спотикнуться й попадають!...
3: коли проти мене розложиться табір, то серце моє не злякається, коли проти мене повстане війна, я надіятись буду на те, на поміч Його!
4: Одного прошу я від Господа, буду жадати того, щоб я міг пробувати в Господньому домі по всі дні свого життя, щоб я міг оглядати Господню приємність і в храмі Його пробувати!
5: бо Він заховає мене дня нещастя в Своїй скинії, сховає мене потаємно в Своєму наметі, на скелю мене проведе!
6: А тепер піднесеться моя голова понад ворогами моїми навколо мене, і я в Його скинії буду приносити жертви при відзвуках сурм, і я буду співати та грати Господеві!
7: Почуй, Господи, голос мій, коли кличу, і помилуй мене, і озвися до мене!
8: За Тебе промовило серце моє: Шукайте Мого лиця! тому, Господи, буду шукати обличчя Твого:
9: не ховай же від мене обличчя Свого, у гніві Свого раба не відкинь! Ти був мені поміч, не кидай мене, і не лишай мене, Боже спасіння мого,
10: бо мій батько та мати моя мене кинули, та Господь прийме мене!
11: Дорогу Свою покажи мені, Господи, і провадь мене стежкою рівною, ради моїх ворогів!
12: Не видай мене на сваволю моїх ворогів, бо повстали на мене ті свідки облудні та неправдомовці,
13: немов би не вірував я, що в країні життя я побачу Господнє добро!
14: Надійся на Господа, будь сильний, і хай буде міцне твоє серце, і надійся на Господа!
← попередній розділнаступний розділ →