Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Псалтир

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 146
0: [Аллилуия.]
1: Хваліть Господа, бо благо співати Богу нашому: нехай буде Йому насолодою наша хвала.
2: Господь будує Єрусалим, і розсіяних людей Своїх збере.
3: Він зціляє розбитих серцем і перев’язує рани їхні.
4: Знає кількість усіх зірок, і всіх їх за іменами називає.
5: Великий Господь наш, і велика сила [Його], і розуму Його немає числа.
6: Смиренних підносить Господь, а нечестивих принижує до землі.
7: Співайте Господу хвалу, співайте Богу нашому на гуслях.
8: Він покриває небо хмарами і посилає на землю дощ, вирощує на горах траву [і всяку рослину на поживу людям].
9: Дає поживу тваринам і всім птахам, що прославляють Його.
10: Не на силу коня дивиться Він, і не на швидкість людських ніг зважає.
11: Господь любить тих, що бояться Його і уповають на милість Його.
← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 49
0: Псалом Асафа.
1: Бог богів, Господь промовив і закликає землю від сходу сонця і до заходу.
2: Від Сиону велич краси Його.
3: Гряде Бог наш — і не мовчить, перед ним вогонь, що все палить, навкруги Нього сильна буря.
4: Він закликає з висоти небо і землю — судити народ Свій:
5: «Зберіть до Мене святих Моїх, що вступили в завіт зі Мною при жертві!»
6: Небеса проголосять правду Його, бо Суддя цей є Бог.
7: «Слухай, народе Мій, Я буду говорити. Ізраїлю! Я буду свідчити проти тебе. Я — Бог, твій Бог.
8: Не за жертви твої буду докоряти тобі, бо всепалення твої завжди переді Мною.
9: Не прийму ні телят від дому твого, ні козлів із дворів твоїх,
10: бо Мої всі звірі лісові і тварини на всіх горах.
11: Я знаю всіх птахів небесних і вся краса поля переді Мною.
12: Коли б я зголоднів, то не сказав би тобі, бо світ увесь Мій і все, що є в ньому.
13: Хіба Я споживаю м’ясо телят чи п’ю кров козлів?
14: Принеси Богу жертву хвали і виконай перед Всевишнім обітниці твої.
15: І призови Мене в день скорботи твоєї, Я спасу тебе, і ти прославиш Мене».
16: А до грішника каже Бог: «Навіщо говориш ти про настанови Мої і завіт Мій береш у вуста свої?
17: Ти ж зненавидів настанови Мої і слова Мої відкидаєш від себе.
18: Коли бачиш злодія, то сходишся з ним, і з перелюбником спілкуєшся.
19: Уста твої невпинно злословлять, і язик твій сплітає підступи.
20: Сидиш і наговорюєш на брата твого і на сина матері твоєї зводиш наклеп.
21: Ти це робив, а Я мовчав; ти гадав, що й Я такий, як ти. Але Я викрию тебе і поставлю перед тобою [гріхи твої].
22: Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб я не зловив вас, і тоді вже ніхто не врятує вас.
23: Хто приносить жертву хвали, той прославляє Мене, і це дорога, якою Я явлю йому спасіння Моє».
← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 32
0: [Псалом Давида.]
1: Радуйтеся, праведні, у Господі; праведним подобає похвала.
2: Прославляйте Господа на гуслях, співайте Йому на десятиструнній псалтирі.
3: Співайте Йому пісню нову, співайте радісно, з піднесенням.
4: Бо слово Господнє праве і всі діла Його праведні.
5: Господь любить правду і праведний суд, милости Його повна земля.
6: Словом Господнім сотворено небеса, і духом уст Його — вся сила їх.
7: Він зібрав, наче в міх, води морські, утворив у глибині їх безодні.
8: Нехай боїться Господа вся земля, нехай тремтять перед Ним усі, що живуть на світі.
9: Бо Він сказав — і сталося, Він повелів — і створилося.
10: Господь нищить змови народів, відкидає злі задуми людей, [розбиває змови князів].
11: Рада ж Господня стоїть вічно, і думки серця Його — з роду в рід.
12: Блаженний народ, у якого Бог є Господом, — люди, яких обрав Господь у насліддя Собі.
13: Господь з неба дивиться і бачить усіх синів людських.
14: Дивиться з Престолу, на якому сидить, і бачить усіх, що живуть на землі.
15: Він створив серця всіх їх і знає всі діла їхні.
16: Не захистить царя велике військо його, і велетня не спасе велика сила його.
17: Ненадійний кінь для спасіння, не спасе він великою силою своєю.
18: Бо ось очі Господні на тих, що бояться Його, і на тих, що надіються на милість Його.
19: Він спасе душі їхні від смерти, і в часи голоду наситить їх.
20: Душа ж наша нехай уповає на Господа, бо Він поміч і захист наш.
21: Ним звеселиться серце наше, бо ми надіємося на святе ім’я Його.
22: Милість Твоя, Господи, нехай буде над нами, бо ми уповаємо на Тебе.
← попередній розділнаступний розділ →