Псалтир

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 146
0:
1: Хваліть Господа, добрий бо Він, виспівуйте нашому Богу, приємний бо Він, Йому подобає хвала!
2: Господь Єрусалима будує, збирає вигнанців ізраїлевих.
3: Він зламаносердих лікує, і їхні рани болючі обв'язує,
4: вираховує Він число зорям, і кожній із них дає ймення.
5: Великий Господь наш, та дужий на силі, Його мудрости міри нема!
6: Господь підіймає слухняних, безбожних понижує аж до землі.
7: Дайте відповідь Господу нашому вдячною піснею, заграйте для нашого Бога на гуслах:
8: Він хмарами небо вкриває, приготовлює дощ для землі, оброщує гори травою,
9: худобі дає її корм, воронятам чого вони кличуть!
10: Не в силі коня уподоба Його, і не в членах людини Його закохання,
11: Господь любить тих, хто боїться Його, хто надію складає на милість Його!

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 49
0:
1: Псалом Асафів. Прорік Бог над Богами Господь, і землю покликав від схід сонця і аж до заходу його.
2: із Сіону, корони краси, Бог явився в промінні!
3: Приходить наш Бог, і не буде мовчати: палючий огонь перед Ним, а круг Нього все буриться сильно!
4: Він покличе згори небеса, і землю народ Свій судити:
5: Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною.
6: і небеса звістять правду Його, що Бог Він суддя. Села.
7: Слухай же ти, Мій народе, бо буду ось Я говорити, ізраїлеві, і буду свідчить на тебе: Бог, Бог твій Я!
8: Я буду картати тебе не за жертви твої, бо все передо Мною твої цілопалення,
9: не візьму Я бичка з твого дому, ні козлів із кошар твоїх,
10: бо належить Мені вся лісна звірина та худоба із тисячі гір,
11: Я знаю все птаство гірське, і звір польовий при Мені!
12: Якби був Я голодний, тобі б не сказав, бо Моя вся вселенна й усе, що на ній!
13: Чи Я м'ясо бичків споживаю, і чи п'ю кров козлів?
14: Принось Богові в жертву подяку, і виконуй свої обітниці Всевишньому,
15: і до Мене поклич в день недолі, Я тебе порятую, ти ж прославиш Мене!
16: А до грішника Бог промовляє: Чого про устави Мої розповідаєш, і чого заповіта Мого на устах своїх носиш?
17: Ти ж науку зненавидів, і поза себе слова Мої викинув.
18: Як ти злодія бачив, то бігав із ним, і з перелюбниками накладав.
19: Свої уста пускаєш на зло, і язик твій оману плете.
20: Ти сидиш, проти брата свого наговорюєш, поголоски пускаєш про сина своєї матері...
21: Оце ти робив, Я ж мовчав, і ти думав, що Я такий самий, як ти. Тому буду картати тебе, і виложу все перед очі твої!
22: Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб Я не схопив, бо не буде кому рятувати!
23: Хто жертву подяки приносить, той шанує Мене; а хто на дорогу Свою уважає, Боже спасіння йому покажу!

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 32
0:
1: Співайте із радістю, праведні в Господі, бо щирим лицює хвала!
2: Хваліть Господа гуслами, співайте Йому з десятиструнною арфою,
3: заспівайте Йому нову пісню, гарно заграйте Йому з гуком сурем,
4: бо щире Господнєє слово, і кожен чин Його вірний!
5: Правду та суд Він кохає, і Господньої милости повна земля!
6: Словом Господнім учинене небо, а подихом уст Його все його військо.
7: Воду морську збирає Він, мов би до міху, безодні складає в коморах.
8: Буде боятися Господа ціла земля, всі мешканці всесвіту будуть лякатись Його,
9: бо сказав Він і сталось, наказав і з'явилось.
10: Господь раду поганів понищить, понівечить мислі народів,
11: а задум Господній навіки стоятиме, думки Його серця на вічні віки!
12: Блаженний той люд, що Богом у нього Господь, блаженний народ, що Він вибрав його на спадок Собі!
13: Господь споглядає з небес, і бачить усіх синів людських,
14: приглядається з місця оселі Своєї до всіх, хто замешкує землю:
15: Хто створив серце кожного з них, наглядає всі їхні діла!
16: Немає царя, що його многість війська спасає, не врятується велетень великістю сили,
17: для спасіння той кінь ненадійний, і великістю сили своєї він не збереже,
18: ось око Господнє на тих, хто боїться Його, хто надію на милість Його покладає,
19: щоб рятувати життя їхнє від смерти, і щоб за час голоду їх оживляти!
20: Душа наша надію складає на Господа, Він наша поміч і щит наш,
21: бо Ним радується наше серце, бо на Ймення святеє Його ми надію кладемо!
22: Нехай Твоя милість, о Господи, буде на нас, коли покладаємо надію на Тебе!