...

Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
       Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Книга Притч Соломона

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 8
1: Чи не премудрість взиває? і чи не розум підносить голос свій?
2: Вона стає на підвищених місцях, при шляху, на роздоріжжях;
3: вона взиває біля воріт при вході в місто, біля входу в двері:
4: «до вас, люди, взиваю я, і до синів людських голос мій!
5: Навчіться, нерозумні, розсудливости, і дурні— розуму.
6: Слухайте, тому що я буду говорити важливе, і слова вуст моїх— правда;
7: бо істину промовить язик мій, і нечестя— мерзота для вуст моїх;
8: усі слова вуст моїх справедливі; немає у них підступу і лукавства;
9: усі вони ясні для розумного і справедливі для тих, що здобули знання.
10: Прийміть учення моє, а не срібло; краще знання, ніж добірне золото;
11: тому що мудрість краща за перли, і ніщо з бажаного не зрівняється з нею.
12: Я, премудрість, живу з розумом і шукаю розсудливого знання.
13: Страх Господній— ненавидіти зло; гордість і зарозумілість і злу путь і підступні вуста я ненавиджу.
14: У мене рада і правда; я розум, у мене сила.
15: Мною царі царюють і володарі узаконюють правду;
16: мною керуються начальники і вельможі й усі судді землі.
17: Тих, хто любить мене, я люблю, і ті, що шукають мене, знайдуть мене;
18: багатство і слава у мене, скарб, що не гине, і правда;
19: плоди мої кращі за золото, і золото найчистіше, і користи від мене більше, ніж від добірного срібла.
20: Я ходжу шляхом правди, стежками правосуддя,
21: щоб доставити тим, хто любить мене, істотне благо, і скарбниці їхні я наповнюю. [Коли я звіщу те, що буває щодня, то не забуду перелічити те, що від віку.]
22: Господь мав мене початком путі Своєї, раніше творінь Своїх, споконвіку;
23: від віку я помазана, від початку, раніше буття землі.
24: Я народилася, коли ще не існували безодні, коли ще не було джерел, повних води.
25: Я народилася раніше, ніж підняті були гори, раніше пагорбів,
26: коли ще Він не створив ні землі, ні полів, ні початкових порошинок всесвіту.
27: Коли Він готував небеса, я була там. Коли Він проводив кругову лінію по лицю безодні,
28: коли утверджував угорі хмари, коли зміцнював джерела безодні,
29: коли давав морю устав, щоб води не переступали меж його, коли покладав основи землі:
30: тоді я була при Ньому художницею, і була радістю кожного дня, веселячись перед лицем Його в усі часи,
31: радіючи на земному колі Його, і радість моя була із синами людськими.
32: Отже, діти, послухайте мене; і блаженні ті, які зберігають путі мої!
33: Послухайте настанови і будьте мудрі, і не відступайте від них.
34: Блаженна людина, яка слухає мене, пильнуючи щодня біля воріт моїх і стоячи на сторожі біля дверей моїх!
35: тому що, хто знайшов мене, той знайшов життя, і одержить благодать від Господа;
36: а той, хто грішить проти мене, наносить шкоду душі своїй: усі ненависники мої люблять смерть».
← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 9
1: Премудрість збудувала собі дім, витесала сім стовпів його,
2: заколола жертву, розбавила вино своє і приготувала в себе трапезу;
3: послала слуг своїх проголосити з височин міських:
4: «хто нерозумний, звернися сюди!» І бідним на розум вона сказала:
5: «йдіть, їжте хліб мій і пийте вино, мною розчинене;
6: залиште нерозумне, і живіть, і ходіть шляхом розуму».
7: Той, хто повчає кощунника, наживе собі неславу, і той, хто викриває нечестивого— пляму собі.
8: Не викривай кощунника, щоб він не зненавидів тебе; викривай мудрого, і він полюбить тебе;
9: дай наставляння мудрому, і він буде ще мудрішим; навчи правдивого, і він примножить знання.
10: Початок мудрости— страх Господній, і пізнання Святого— розум;
11: тому що через мене примножаться дні твої, і додадуться тобі роки життя.
12: [Сину мій!] якщо ти мудрий, то мудрий для себе [і для ближніх твоїх]; і якщо буйний, то один потерпиш. [Хто утверджується на неправді, той пасе вітер, той ганяється за птахами летючими: бо він залишив путі свого виноградника і блукає стежками поля свого; проходить через безводну пустелю і землю, приречену на спрагу; збирає руками безплідне.]
13: Жінка безрозсудна, галаслива, нерозумна, яка нічого не знає,
14: сідає біля дверей дому свого на стільці, на підвищених місцях міста,
15: щоб кликати тих, що проходять дорогою, йдуть прямо своїми шляхами:
16: «хто нерозумний, звернися сюди!» і бідному розумом сказала вона:
17: «води вкрадені солодкі, і прихований хліб приємний».
18: І він не знає, що мерці там, і що у глибині пекла закликані нею. [Але ти відскоч, не барися на місці, не зупиняй погляду твого на ній; бо таким чином ти пройдеш воду чужу. Від води чужої віддаляйся, і з джерела чужого не пий, щоб пожити довгий час, і щоб додалися тобі літа життя.]
← попередній розділнаступний розділ →