Книга Притч Соломона

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 5
1: Мій сину, на мудрість мою уважай, нахили своє ухо до мого розуму,
2: щоб розважність ти міг стерегти, а пізнання хай уста твої стережуть!
3: Бо крапають солодощ губи блудниці, а уста її від оливи масніші,
4: та гіркий їй кінець, мов полин, гострий, як меч обосічний,
5: її ноги до смерти спускаються, шеолу тримаються кроки її!
6: Вона путь життя не урівнює, її стежки непевні, і цього не знає вона.
7: Тож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відходьте від слів моїх уст:
8: віддали ти від неї дорогу свою, і не зближайсь до дверей її дому,
9: щоб слави своєї ти іншим не дав, а роки свої для жорстокого,
10: щоб чужі не наситились сили твоєї й маєтку твого в чужім домі!...
11: І будеш стогнати при своєму кінці, як знеможеться тіло твоє й твої сили,
12: і скажеш: Як ненавидів я те напучування, а картання те серце моє відкидало!
13: І не слухав я голосу своїх учителів, і уха свого не схиляв до наставників...
14: Трохи не був я при кожному злому, в середині збору й громади!...
15: Пий воду з криниці своєї, і текуче з свого колодязя:
16: чи ж мають на вулицю вилиті бути джерела твої, а на площі потоки твоєї води?
17: Нехай вони будуть для тебе, для тебе самого, а не для чужих із тобою!
18: Хай твоє джерело буде благословенне, і радій через жінку твоїх юних літ,
19: вона ланя любовна та серна прекрасна, її перса напоять тебе кожночасно, впивайся ж назавжди коханням її!
20: І нащо, мій сину, ти маєш впиватись блудницею, і нащо ти будеш пригортати груди чужинки?
21: Бож перед очима Господніми всі дороги людини, і стежки її всі Він рівняє:
22: власні провини безбожного схоплять його, і повороззям свого гріха буде зв'язаний він,
23: помиратиме він без напучування, і буде блукати в великій глупоті своїй!...

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 16
1: Заміри серця належать людині, та від Господа відповідь язика.
2: Всі дороги людини чисті в очах її, та зважує душі Господь.
3: Поклади свої чини на Господа, і будуть поставлені міцно думки твої.
4: Все Господь учинив ради цілей Своїх, і безбожного на днину зла.
5: Огида для Господа всякий бундючний, ручуся: не буде такий без вини!
6: Провина викуплюється через милість та правду, і страх Господній відводить від злого.
7: Як дороги людини Господь уподобає, то й її ворогів Він замирює з нею.
8: Ліпше мале справедливе, аніж великі прибутки з безправ'я.
9: Розум людини обдумує путь її, але кроки її наставляє Господь.
10: Вирішальне слово в царя на губах, тому в суді уста його не спроневіряться.
11: Вага й шальки правдиві від Господа, все каміння вагове в торбинці то діло Його.
12: Чинити безбожне огида царям, бо трон зміцнюється справедливістю.
13: Уподоба царям губи праведности, і він любить того, хто правдиве говорить.
14: Гнів царя вісник смерти, та мудра людина злагіднить його.
15: У світлі царського обличчя життя, а його уподоба мов хмара дощева весною.
16: Набування премудрости як же це ліпше від золота, набування ж розуму добірніше від срібла!
17: Путь справедливих ухилятись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоронює.
18: Перед загибіллю гордість буває, а перед упадком бундючність.
19: Ліпше бути покірливим із лагідними, ніж здобич ділити з бундючними.
20: Хто вважає на слово, той знайде добро, хто ж надію складає на Господа буде блаженний.
21: Мудросердого кличуть розумний, а солодощ уст прибавляє науки.
22: Розум джерело життя власникові його, а картання безумних глупота.
23: Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навчання.
24: Приємні слова щільниковий то мед, солодкий душі й лік на кості.
25: Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.
26: Людина трудяща працює для себе, бо до того примушує рот її.
27: Нікчемна людина копає лихе, а на устах її як палючий огонь.
28: Лукава людина сварки розсіває, а обмовник розділює друзів.
29: Насильник підмовлює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.
30: Хто прижмурює очі свої, той крутійства видумує, хто губами знаки подає, той виконує зло.
31: Сивизна то пишна корона, знаходять її на дорозі праведности.
32: Ліпший від силача, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойовника міста.
33: За пазуху жереб вкладається, та ввесь його вирок від Господа.