Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Книга Притч Соломона

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 5
1: Сину мій! дослухайся до мудрости моєї, і прихили вухо твоє до розуму мого,
2: щоб дотриматися розсудливости, і щоб вуста твої зберегли знання. [Не слухай улесливої жінки;]
3: тому що мед виливають вуста чужої дружини, і м’якша за єлей мова її;
4: але наслідки від неї гіркі, як полинь, гострі, як меч двогострий;
5: ноги її сходять до смерти, стопи її досягають пекла.
6: Якби ти захотів осягнути стежку життя її, то путі її непостійні, і ти не узнаєш їх.
7: Отже, діти, слухайте мене і не відступайте від слів уст моїх.
8: Тримай далі від неї путь твою і не підходь близько до дверей дому її,
9: щоб здоров’я твого не віддати іншим і років твоїх мучителеві;
10: щоб не насичувалися силою твоєю чужі, і труди твої не були для чужого дому.
11: І ти будеш стогнати після, коли плоть твоя і тіло твоє будуть виснажені,—
12: і скажеш: «навіщо я ненавидів наставляння, і серце моє зневажало викривання,
13: і я не слухав голоси вчителів моїх, не прихиляв вуха мого до наставників моїх:
14: ледь не впав я у всяке зло серед зібрання і суспільства!»
15: Пий воду з твоєї водойми і ту, яка тече з твого колодязя.
16: Нехай [не] розливаються джерела твої по вулиці, потоки вод— по площах;
17: нехай вони будуть належати тобі одному, а не чужим з тобою.
18: Джерело твоє нехай буде благословенним; і утішайся дружиною юности твоєї,
19: улюбленою ланню і прекрасною сарною: груди її нехай напувають тебе повсякчас, любов’ю її насолоджуйся постійно.
20: І для чого тобі, сину мій, захоплюватися сторонньою й обіймати груди чужої?
21: Бо перед очима Господа путі людини, і Він вимірює всі стежки її.
22: Беззаконного уловлюють власні беззаконня його, і в кайданах гріха свого він утримується:
23: він помирає без наставляння, і від великого безумства свого губиться.
← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 16
1: Людині належать припущення серця, але від Господа відповідь язика.
2: Усі путі людини чисті в її очах, але Господь зважує душі.
3: Віддай Господу справи твої, і наміри твої звершаться.
4: Усе зробив Господь заради Себе; і навіть нечестивого тримає на день біди.
5: Мерзота перед Господом усякий гордовитий серцем; можна ручитися, що він не залишиться непокараним. [Початок доброго шляху— чинити правду; це угодніше перед Богом, ніж приносити жертви. Хто шукає Господа, знайде знання з правдою; істинно ті, що шукають Його, знайдуть мир.]
6: Милосердям і правдою очищається гріх, і страх Господній відводить від зла.
7: Коли Господу вгодні путі людини, Він і ворогів її примиряє з нею.
8: Краще небагато з правдою, ніж безліч прибутків з неправдою.
9: Серце людини обмірковує свій шлях, але Господь керує ходом її.
10: У вустах царя— слово натхненне; вуста його не повинні погрішати на суді.
11: Правильні терези і вагові чаші— від Господа; від Нього ж усі гирі в торбі.
12: Мерзота для царів— діло беззаконне, тому що правдою утверджується престіл.
13: Приємні царю вуста правдиві, і того, хто говорить істину, він любить.
14: Царський гнів— вісник смерти; але мудра людина умилостивить його.
15: У світлому погляді царя— життя, і благовоління його— як хмара з пізнім дощем.
16: Придбання мудрости набагато краще за золото, і придбання розуму переважніше за добірне срібло.
17: Путь праведних— відхилення від зла: той береже душу свою, хто зберігає путь свою.
18: Погибелі передує гордість, і падінню— пихатість.
19: Краще смирятися духом з лагідними, ніж розділяти здобич з гордими.
20: Хто веде справу розумно, той знайде благо, і хто надіється на Господа, той блаженний.
21: Мудрий серцем назветься благорозумним, і солодкі слова додасть до навчання.
22: Розум для тих, хто має його,— джерело життя, а вченість нерозумних— глупота.
23: Серце мудрого робить язик його мудрим і примножує знання у вустах його.
24: Приємна мова— стільниковий мед, солодка для душі і цілюща для кісток.
25: Є путі, які здаються людині прямими, але кінець їх шлях до смерті.
26: Трудящий трудиться для себе, тому що змушує його до того рот його.
27: Чоловік лукавий замишляє зло, і на вустах його ніби вогонь палючий.
28: Чоловік підступний сіє розбрат, і навушник розлучає друзів.
29: Людина неблагонамірена розбещує ближнього свого і веде його на путь недобру;
30: прищулює очі свої, щоб придумати підступи; закушуючи собі губи, чинить лиходійство; [він— піч злоби].
31: Вінець слави— сивина, яка знаходиться на шляху правди.
32: Довготерпеливий краще за хороброго, і той, хто володіє собою, краще за завойовника міста.
33: У полу кидається жереб, але всі рішення його— від Господа.
← попередній розділнаступний розділ →