Святе Письмо

Книга Притч Соломона

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 20
1: Вино то насмішник, напій п'янкий галасун, і кожен, хто блудить у ньому, немудрий.
2: Страх царя як рик лева; хто до гніву доводить його, проти свого життя прогрішає.
3: Слава людині, що гнів покидає, а кожен глупак вибухає.
4: Лінивий не оре із осени, а захоче в жнива і нічого нема.
5: Рада в серці людини глибока вода, і розумна людина її повичерпує.
6: Багато людей себе звуть милосердними, та вірну людину хто знайде?
7: У своїй неповинності праведний ходить, блаженні по ньому сини його!
8: Цар сидить на суддевім престолі, всяке зло розганяє своїми очима.
9: Хто скаже: Очистив я серце своє, очистився я від свого гріха?
10: Вага неоднакова, неоднакова міра, обоє вони то огида для Господа.
11: Навіть юнак буде пізнаний з чинів своїх, чи чин його чистий й чи простий.
12: Ухо, що слухає, й око, що бачить, Господь учинив їх обоє.
13: Не кохайся в спанні, щоб не збідніти; розплющ свої очі та хлібом наситься!
14: Зле, зле! каже той, хто купує, а як піде собі, тоді хвалиться купном.
15: Є золото й перел багато, та розумні уста найцінніший то посуд.
16: Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку візьми його застав.
17: Хліб з неправди солодкий людині, та піском потім будуть наповнені уста її.
18: Тримаються заміри радою, і війну провадь мудрими радами.
19: Виявляє обмовник таємне, а ти не втручайся до того, легко хто розтулює уста свої.
20: Хто кляне свого батька та матір свою, погасне світильник йому серед темряви!
21: Спадок спочатку заскоро набутий, не буде кінець його поблагословлений!
22: Не кажи: Надолужу я зло! май надію на Господа, і Він допоможе тобі.
23: Вага неоднакова то огида для Господа, а оманливі шальки не добрі.
24: Від Господа кроки людини, а людина як вона зрозуміє дорогу свою?
25: Тенета людині казати святе нерозважно, а згодом свої обітниці досліджувати.
26: Мудрий цар розпорошить безбожних, і зверне на них своє коло для мук.
27: Дух людини світильник Господній, що все нутро обшукує.
28: Милість та правда царя стережуть, і трона свого він підтримує милістю.
29: Окраса юнацтва їхня сила, а пишність старих сивина.
30: Синяки від побоїв то масть лікувальна на злого, та вдари нутру живота.