Святе Письмо

Книга Притч Соломона

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 15
1: Лагідна відповідь гнів відвертає, а слово вразливе гнів підіймає.
2: Язик мудрих то добре знання, а уста нерозумних глупоту висловлюють.
3: Очі Господні на кожному місці, позирають на злих та на добрих.
4: Язик лагідний то дерево життя, а лукавство його заламання на дусі.
5: Зневажає безумний напучення батькове, а хто береже осторогу, стає розумніший.
6: Дім праведного скарб великий, а в плоді безбожного безлад.
7: Уста мудрих знання розсівають, а серце безглуздих не так.
8: Жертва безбожних огида для Господа, а молитва невинних Його уподоба.
9: Господеві огида дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає.
10: Люта кара на того, хто путь оставляє, а хто осторогу ненавидить, той умирає.
11: Шеол й Аваддон перед Господом, тим більше серця синів людських!
12: Насмішник не любить картання собі, він до мудрих не піде.
13: Радісне серце лице веселить, а при смутку сердечному дух приголомшений.
14: Серце розумне шукає знання, а уста безумних глупоту пасуть.
15: Нужденному всі дні лихі, кому ж добре на серці, у того гостина постійно.
16: Ліпше мале у Господньому страху, ані ж скарб великий, та тривога при тому.
17: Ліпша пожива яринна, і при тому любов, аніж тучний віл, та ненависть при тому.
18: Гнівлива людина роздражнює сварку, терпелива ж у гніві вспокоює заколот.
19: Дорога лінивого то терновиння, а путь щирих дорога гладка.
20: Мудрий син тішить батька свого, а людина безумна погорджує матір'ю своєю.
21: Глупота то радість для нерозумного, а людина розумна дорогою простою ходить.
22: Ламаються задуми з браку поради, при численності ж радників сповняться.
23: Радість людині у відповіді його уст, а слово на часі своєму яке воно добре!
24: Путь життя для премудрого угору, щоб віддалюватись від шеолу внизу.
25: Дім пишних руйнує Господь, але ставить межу для вдови.
26: Думки злого огида для Господа, але чисті для Нього приємні слова.
27: Зажерливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки ненавидить, той буде жити.
28: Серце праведного розмірковує про відповідь, а уста безбожних вибризкують зло.
29: Далекий Господь від безбожних, але справедливих молитву Він чує.
30: Світло очей тішить серце, добра звістка підкріплює кості.
31: Ухо, що навчання життя вислуховує, буде перебувати між мудрими.
32: Хто напучування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається остороги, здобуде той розум.
33: Страх Господній навчання премудрости, а перед славою скромність іде.
1: Лагідна відповідь гнів відвертає, а слово вразливе гнів підіймає.
2: Язик мудрих то добре знання, а уста нерозумних глупоту висловлюють.
3: Очі Господні на кожному місці, позирають на злих та на добрих.
4: Язик лагідний то дерево життя, а лукавство його заламання на дусі.
5: Зневажає безумний напучення батькове, а хто береже осторогу, стає розумніший.
6: Дім праведного скарб великий, а в плоді безбожного безлад.
7: Уста мудрих знання розсівають, а серце безглуздих не так.
8: Жертва безбожних огида для Господа, а молитва невинних Його уподоба.
9: Господеві огида дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає.
10: Люта кара на того, хто путь оставляє, а хто осторогу ненавидить, той умирає.
11: Шеол й Аваддон перед Господом, тим більше серця синів людських!
12: Насмішник не любить картання собі, він до мудрих не піде.
13: Радісне серце лице веселить, а при смутку сердечному дух приголомшений.
14: Серце розумне шукає знання, а уста безумних глупоту пасуть.
15: Нужденному всі дні лихі, кому ж добре на серці, у того гостина постійно.
16: Ліпше мале у Господньому страху, ані ж скарб великий, та тривога при тому.
17: Ліпша пожива яринна, і при тому любов, аніж тучний віл, та ненависть при тому.
18: Гнівлива людина роздражнює сварку, терпелива ж у гніві вспокоює заколот.
19: Дорога лінивого то терновиння, а путь щирих дорога гладка.
20: Мудрий син тішить батька свого, а людина безумна погорджує матір'ю своєю.
21: Глупота то радість для нерозумного, а людина розумна дорогою простою ходить.
22: Ламаються задуми з браку поради, при численності ж радників сповняться.
23: Радість людині у відповіді його уст, а слово на часі своєму яке воно добре!
24: Путь життя для премудрого угору, щоб віддалюватись від шеолу внизу.
25: Дім пишних руйнує Господь, але ставить межу для вдови.
26: Думки злого огида для Господа, але чисті для Нього приємні слова.
27: Зажерливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки ненавидить, той буде жити.
28: Серце праведного розмірковує про відповідь, а уста безбожних вибризкують зло.
29: Далекий Господь від безбожних, але справедливих молитву Він чує.
30: Світло очей тішить серце, добра звістка підкріплює кості.
31: Ухо, що навчання життя вислуховує, буде перебувати між мудрими.
32: Хто напучування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається остороги, здобуде той розум.
33: Страх Господній навчання премудрости, а перед славою скромність іде.
← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 17
1: Ліпший черствий кусок зо спокоєм, ніж дім, повний учти м'ясної зо сваркою.
2: Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спадок.
3: Для срібла топильна посудина, а горно для золота, Господь же серця випробовує.
4: Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомов язика лиходійного.
5: Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, не буде такий без вини.
6: Корона для старших онуки, а пишнота дітей їхні батьки.
7: Не пристойна безумному мова поважна, а тим більше шляхетному мова брехлива.
8: Хабар в очах його власника самоцвіт: до всього, до чого повернеться, буде щастити йому.
9: Хто шукає любови провину ховає, хто ж про неї повторює, розгонює друзів.
10: На розумного більше впливає одне остереження, як на глупака сто ударів.
11: Злий шукає лише неслухняности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.
12: Ліпше спіткати обездітнену ведмедицю, що кидається на людину, аніж нерозумного в глупоті його.
13: Хто відплачує злом за добро, не відступить лихе з його дому.
14: Почин сварки то прорив води, тому перед вибухом сварки покинь ти її!
15: Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, обидва вони Господеві огидні.
16: Нащо ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мозку нема?
17: Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом.
18: Людина, позбавлена розуму, ручиться, поруку дає за друга свого.
19: Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.
20: Людина лукавого серця не знайде добра, хто ж лукавить своїм язиком, упаде в зло.
21: Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не потішиться батько безглуздого.
22: Серце радісне добре лікує, а пригноблений дух сушить кості.
23: Безбожний таємно бере хабара, щоб зігнути путі правосуддя.
24: З обличчям розумного мудрість, а очі глупця аж на кінці землі.
25: Нерозумний син смуток для батька, для своєї ж родительки гіркість.
26: Не добре карати справедливого, бити шляхетних за щирість!
27: Хто слова свої стримує, той знає пізнання, і холоднокровний розумна людина.
28: І глупак, як мовчить, уважається мудрим, а як уста свої закриває розумним.
← попередній розділнаступний розділ →