Книга Притч Соломона

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 13
1: Син мудрий приймає картання від батька, а насмішник докору не слухає.
2: З плоду уст чоловік споживає добро, а жадоба зрадливих насильство.
3: Хто уста свої стереже, той душу свою береже, а хто губи свої розпускає, на того погибіль.
4: Пожадає душа лінюха, та даремно, душа ж роботящих насититься.
5: Ненавидить праведний слово брехливе, безбожний же чинить лихе, і себе засоромлює.
6: Праведність оберігає невинного на дорозі його, а безбожність погублює грішника.
7: Дехто вдає багача, хоч нічого не має, а дехто вдає бідака, хоч маєток великий у нього.
8: Викуп за душу людини багатство її, а вбогий й докору не чує.
9: Світло праведних весело світить, а світильник безбожних погасне.
10: Тільки сварка пихою зчиняється, а мудрість із тими, хто радиться.
11: Багатство, заскоро здобуте, поменшується, хто ж збирає помалу примножує.
12: Задовга надія недуга для серця, а бажання, що сповнюється, це дерево життя.
13: Хто погорджує словом Господнім, той шкодить собі, хто ж страх має до заповіді, тому надолужиться.
14: [У сына лукавого ничего нет доброго, а у разумного раба дела благоуспешны, и путь его прямой.]
15: Наука премудрого криниця життя, щоб віддалитися від пасток смерти.
16: Добрий розум приносить приємність, а дорога зрадливих погуба для них.
17: Кожен розумний за мудрістю робить, а безумний глупоту показує.
18: Безбожний посол у нещастя впаде, а вірний посол немов лік.
19: Хто ламає поуку убозтво та ганьба тому, а хто береже осторогу шанований він.
20: Виконане побажання приємне душі, а вступитись від зла то огида безумним.
21: Хто з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришує з безумним, той лиха набуде.
22: Грішників зло доганяє, а праведним Бог надолужить добром.
23: Добрий лишає спадок і онукам, маєток же грішника схований буде для праведного.
24: Убогому буде багато поживи і з поля невправного, та деякі гинуть з безправ'я.
25: Хто стримує різку свою, той ненавидить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для нього картання.
26: Праведний їсть, скільки схоче душа, живіт же безбожників завсіди брак відчуває.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 14
1: Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його.
2: Хто ходить в простоті своїй, боїться той Господа, а в кого дороги криві, той погорджує Ним.
3: На устах безумця галузка пихи, а губи премудрих їх стережуть.
4: Де немає биків, там ясла порожні, а щедрість врожаю у силі вола.
5: Свідок правдивий не лже, а свідок брехливий говорить неправду.
6: Насмішник шукає премудрости, та надаремно, пізнання легке для розумного.
7: Ходи здалека від людини безумної, і від того, в кого мудрих уст ти не бачив.
8: Мудрість розумного то розуміння дороги своєї, а глупота дурних то омана.
9: Нерозумні сміються з гріха, а між праведними уподобання.
10: Серце знає гіркоту своєї душі, і в радість його не втручається інший.
11: Буде вигублений дім безбожних, а намет безневинних розквітне.
12: Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.
13: Також іноді і від сміху болить серце, і закінчення радости смуток.
14: Хто підступного серця, насититься той із доріг своїх, а добра людина із чинів своїх.
15: Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої.
16: Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гнівається та сміливий.
17: Скорий на гнів учиняє глупоту, а людина лукава зненавиджена.
18: Нерозумні глупоту вспадковують, а мудрі знанням коронуються.
19: Поклоняться злі перед добрими, а безбожники при брамах праведного.
20: Убогий зненавиджений навіть ближнім своїм, а в багатого друзі численні.
21: Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласкавий до вбогих блаженний.
22: Чи ж не блудять, хто оре лихе? А милість та правда для тих, хто оре добро.
23: Кожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде.
24: Корона премудрих їхня мудрість, а вінець нерозумних глупота.
25: Свідок правдивий визволює душі, а свідок обманливий брехні торочить.
26: У Господньому страхові сильна надія, і Він пристановище дітям Своїм.
27: Страх Господній криниця життя, щоб віддалятися від пасток смерти.
28: У численності люду величність царя, а в браку народу погибіль володаря.
29: Терпеливий у гніві багаторозумний, а гнівливий вчиняє глупоту.
30: Лагідне серце життя то для тіла, а заздрість гнилизна костей.
31: Хто тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його.
32: Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.
33: Мудрість має спочинок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те виявиться.
34: Праведність люд підіймає, а беззаконня то сором народів.
35: Ласка царева рабові розумному, гнів же його проти того, хто соромить його.