...

Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
       Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Від Матфея святе благовіствування

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 8
1: Коли ж Він зійшов з гори, слідом за Ним пішло багато народу.
2: І ось підійшов прокажений і, кланяючись Йому, сказав: Господи! коли хочеш, можеш очистити мене.
3: Іісус, простягши руку, доторкнувся до нього і сказав: хочу, очисться. І він у ту ж мить очистився від прокази.
4: І говорить йому Іісус: гляди ж, нікому не розказуй, але піди, покажися священникові і принеси дар, який повелів Мойсей, на свідчення їм.
5: Коли ж увійшов Іісус у Капернаум, підійшов до Нього сотник і благав Його:
6: Господи! слуга мій вдома лежить розслаблений і тяжко страждає.
7: Іісус говорить йому: Я прийду і зцілю його.
8: Сотник же, відповідаючи, сказав: Господи! я недостойний, щоб Ти увійшов під покрівлю мою, але промов тільки слово, і видужає слуга мій;
9: бо я і підвладна людина, але, маючи під собою воїнів, кажу одному: «іди», і йде; і другому: «прийди», і приходить; і слузі моєму: «зроби це», і зробить.
10: Почувши це, Іісус здивувався і сказав тим, що йшли за Ним: істинно кажу вам, і в Ізраїлі не знайшов Я такої віри.
11: Кажу ж вам, що багато прийдуть від сходу й заходу і возляжуть з Авраамом, Ісааком і Яковом у Царстві Небесному;
12: а сини царства вигнані будуть у тьму безпросвітню: там буде плач і скрегіт зубів.
13: І сказав Іісус сотникові: іди, і як вірив ти, хай буде тобі. І одужав слуга його в ту ж мить.
14: Прийшовши до Петрового дому, Іісус побачив тещу його, що лежала в гарячці,
15: і доторкнувся до руки її, і гарячка покинула її; і вона встала і служила їм.
16: Коли ж настав вечір, привели до Нього багато біснуватих, і Він вигнав духів словом і зцілив усіх недужих,
17: щоб справдилося сказане пророком Ісаією, який говорить: Він взяв на Себе недуги наші і поніс хвороби (Іс. 53,4).
18: А як побачив Іісус довкола Себе багато народу, звелів учням відпливти на другий бік.
19: Тоді один книжник, підійшовши, сказав Йому: Учителю! я піду за Тобою, куди б Ти не пішов.
20: І каже йому Іісус: лисиці мають нори і птахи небесні – гнізда, а Син Людський не має де голову прихилити.
21: Інший же з учнів Його сказав Йому: Господи! дозволь мені спершу піти і поховати батька мого.
22: Але Іісус сказав йому: іди за Мною, і залиши мертвим ховати своїх мерців.
23: І коли увійшов Він у човен, за Ним пішли учні Його.
24: І ось, піднялись хвилі великі на морі, аж човен покривало хвилями; а Він спав.
25: Тоді учні Його, підійшовши до Нього, розбудили Його і сказали: Господи! рятуй нас, гинемо.
26: І говорить їм: чого ви такі боязкі, маловірні? Потім, вставши, заборонив вітрам і морю, і настала велика тиша.
27: Люди ж, дивуючись, говорили: хто це, що і вітри і море підкоряються Йому?
28: І коли Він прибув на інший берег, в країну Гергесинську, Його зустріли двоє біснуватих, що вийшли з могильних печер, дуже люті, так що ніхто не міг пройти тією дорогою.
29: І ось, вони закричали: що Тобі до нас, Іісусе, Сину Божий? прийшов Ти сюди передчасно мучити нас.
30: А далеко від них паслося велике стадо свиней.
31: І біси благали Його: якщо виженеш нас, то пошли нас у стадо свиней.
32: І Він сказав їм: ідіть. І вони, вийшовши, пішли в стадо свиней. І ось, все стадо свиней кинулося з кручі в море і втопилось у воді.
33: Пастухи ж побігли і, прийшовши у місто, розповіли про все, і про те, що було з біснуватими.
34: І ось, все місто вийшло назустріч Іісусові; і, побачивши Його, просили, щоб Він відійшов за межі їхні.
← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 22
1: Іісус, продовжуючи говорити їм притчами, сказав:
2: Царство Небесне подібне до чоловіка – царя, який справляв весілля синові своєму
3: і послав рабів своїх покликати званних на весілля; і не хотіли прийти.
4: Знову послав інших рабів, кажучи: скажіть званним: ось, я приготував мій обід, телят моїх і що відгодоване, заколоте і все готове; приходьте на весілля.
5: Але вони, знехтувавши те, пішли, хто на своє поле, а хто до торгівлі своєї.
6: Інші ж, схопивши рабів його, скривдили і вбили їх.
7: Почувши про це, цар розгнівався, і, пославши військо своє, винищив тих убивців і спалив місто їхнє.
8: Тоді говорить він рабам своїм: весілля готове, а званні не були достойні;
9: отже, ідіть на роздоріжжя і всіх, кого знайдете, кличте на весілля.
10: І раби ті, вийшовши на дороги, зібрали всіх, кого тільки знайшли, і злих і добрих; і весілля наповнилося возлежалими.
11: Цар, увійшовши подивитись на возлежалих, побачив там чоловіка, вдягненого не у весільний одяг,
12: і каже йому: друже! як ти ввійшов сюди, не маючи весільного одягу? Він же мовчав.
13: Тоді цар сказав слугам: зв'язавши йому руки і ноги, візьміть його і вкиньте у тьму безпросвітну; там буде плач і скрегіт зубів;
14: бо багато званних, та мало вибраних.
15: Тоді фарисеї пішли і радились, як би піймати Його на слові.
16: І посилають до Нього своїх учнів з іродіанами, кажучи: Учителю! ми знаємо, що Ти справедливий і істинно путі Божої вчиш, і не прагнеш будь-кому догодити, бо не зважаєш ні на яку особу;
17: отож скажи нам: як Тобі здається? чи дозволено платити податки кесареві, чи ні?
18: Іісус же, знаючи їхнє лукавство, сказав: що спокушаєте Мене, лицеміри?
19: Покажіть Мені монету, якою платиться податок. Вони принесли Йому динарій.
20: І говорить їм: чиє це зображення і напис?
21: Кажуть Йому: кесаря. Тоді говорить їм: отже, віддавайте кесареве кесарю, а Боже Богові.
22: Почувши це, вони здивувалися і, залишивши Його, відійшли.
23: У той день приступили до Нього саддукеї, які говорять, що нема воскресіння, і запитали Його:
24: Учителю! Мойсей сказав: коли хто помре, не маючи дітей, то брат його хай візьме собі жінку його і відродить потомство братові своєму (Втор. 25,5);
25: було в нас сім братів; перший, одружившись, помер і, не маючи дітей, залишив жінку свою братові своєму;
26: так само і другий, і третій, навіть до сьомого;
27: а після всіх померла і жінка.
28: Отже, в час воскресіння, котрого з семи буде вона жінкою? бо всі мали її.
29: Іісус сказав їм у відповідь: помиляєтесь, не знаючи Писання, ні сили Божої,
30: бо у воскресінні ні женяться, ні виходять заміж, а перебувають, як Ангели Божі на небесах.
31: А про воскресіння мертвих, чи не читали ви сказаного вам Богом:
32: Я Бог Авраама, і Бог Ісаака, і Бог Якова? Бог не є Бог мертвих, а живих (Вих. 3,6).
33: І, чуючи, народ дивувався вченню Його.
34: А фарисеї, почувши, що Він посоромив саддукеїв, зібралися разом.
35: І один з них, законник, спокушаючи Його, запитав, кажучи:
36: Учителю! яка найбільша заповідь в законі?
37: Іісус сказав йому: возлюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всім розумінням твоїм (Втор. 6,5):
38: це перша й найбільша заповідь;
39: друга ж подібна до неї: возлюби ближнього твого, як самого себе (Лев. 19,18);
40: на цих двох заповідях утверджується весь закон і пророки.
41: Коли зібралися фарисеї, Іісус запитав їх:
42: що ви думаєте про Христа? чий Він син? Кажуть Йому: Давидів.
43: Говорить їм: як же Давид, з натхнення, називає Його Господом, коли говорить:
44: сказав Господь Господу моєму: сиди праворуч Мене, доки покладу ворогів Твоїх у підніжжя ніг Твоїх? (Пс. 109,1).
45: Отже, коли Давид називає Його Господом, то як же Він син йому?
46: І ніхто не міг відповісти Йому ні слова; і з того дня ніхто вже не смів запитувати Його.
← попередній розділнаступний розділ →