Від Матфея святе благовіствування

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 4
1: Тоді Іісус ведений був Духом у пустиню для спокуси від диявола.
2: І, постившись сорок днів і сорок ночей, наостанку зголоднів.
3: І приступив до Нього спокусник і сказав: якщо Ти Син Божий, скажи, щоб каміння це стало хлібами.
4: Він же сказав йому у відповідь: написано: не хлібом єдиним житиме людина, а всяким словом, що виходить з уст Божих (Втор. 8,3).
5: Потім бере Його диявол у святе місто і ставить Його на крилі храму,
6: і говорить Йому: якщо Ти Син Божий, кинься вниз, бо написано: Ангелам Своїм заповість про Тебе зберегти Тебе, і на руках понесуть Тебе, щоб не спіткнувся об камінь ногою Твоєю (Пс. 90,11–12).
7: Іісус сказав йому: написано також: не спокушай Господа Бога твого (Втор. 6,16).
8: Знову бере Його диявол на досить високу гору і показує Йому всі царства світу і славу їхню,
9: і говорить Йому: все це дам Тобі, якщо, впавши, поклонишся мені.
10: Тоді Іісус говорить йому: відійди від Мене, сатана, бо написано: Господу Богу твоєму поклоняйся і Йому одному служи (Втор. 6,13).
11: Тоді залишає Його диявол, і ось, Ангели приступили й служили Йому.
12: Коли ж почув Іісус, що Іоанн відданий під варту, пішов у Галілею.
13: І, залишивши Назарет, прийшов і оселився в Капернаумі приморському, в краях Завулонових і Неффалимових,
14: щоб збулося сказане пророком Ісаією, який говорить:
15: земля Завулонова і земля Неффалимова, за Іорданом на шляху приморському, Галілея язичницька,
16: народ, який сидить у темряві, побачив світло велике, і тим, що перебувають у країні й тіні смертній, засяяло світло (Іс. 9,1–2).
17: З того часу почав Іісус проповідувати й говорити: покайтеся, бо наблизилось Царство Небесне.
18: Проходячи біля моря Галілейського, Він побачив двох братів: Симона, що звався Петро, і Андрія, брата його, які закидали сіті в море, бо вони були рибалки,
19: і каже їм: ідіть за Мною, і Я зроблю вас ловцями людей.
20: І вони зразу ж, покинувши сіті, пішли за Ним.
21: Ідучи звідти, далі побачив Він інших двох братів: Якова Зеведеєвого та Іоанна, брата його, у човні із Зеведеєм, батьком їхнім, які лагодили сіті свої, і покликав їх.
22: Вони, покинувши човен і батька свого, зразу ж пішли за Ним.
23: І ходив Іісус по всій Галілеї, навчаючи в синагогах їхніх і проповідуючи Євангеліє Царства, зціляючи всякий недуг і всяку неміч у людях.
24: І розійшлись чутки про Нього по всій Сірії; і приводили до Нього всіх немічних, хворих на всілякі хвороби й припадки, і біснуватих, і лунатиків, і паралітиків, і Він зціляв їх.
25: І йшло за Ним багато народу з Галілеї і Десятиграддя, і Ієрусалима, та Іудеї, і з-за Іордану.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 7
1: Не судіть, то не судимі будете,
2: бо яким судом судите, таким будете судимі, і якою мірою міряєте, такою і вам будуть міряти.
3: І що ти дивишся на сучок в оці брата твого, а колоди у твоєму оці не відчуваєш?
4: Або, як скажеш братові твоєму: «дай, я вийму сучок з ока твого», коли колода в оці твоїм?
5: Лицеміре! Вийми спершу колоду з ока твого і тоді побачиш, як вийняти сучок з ока брата твого.
6: Не давайте святині псам і не кидайте перлів ваших перед свиньми, щоб вони не потоптали їх ногами своїми і, обернувшись, не пороздирали вас.
7: Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам;
8: бо кожен, хто просить, одержує, і хто шукає, знаходить, і хто стукає, тому відчинять.
9: Чи є між вами така людина, яка, коли син її попросить у неї хліба, подала б йому камінь?
10: і коли попросить риби, подала б йому змію?
11: Отже, якщо ви, будучи злі, вмієте дари добрі давати дітям вашим, тим паче Отець ваш Небесний дасть блага тим, хто просить у Нього.
12: Отож все, як бажаєте, щоб вам робили люди, так і ви робіть їм, бо в цьому закон і пророки.
13: Входьте вузькими ворітьми, бо широкі ворота і простора дорога ведуть на погибель, і багато ідуть ними;
14: бо тісні ворота і вузька дорога ведуть у життя, і мало хто знаходить їх.
15: Остерігайтесь лжепророків, які приходять до вас в одежі овечій, а всередині вовки хижі.
16: По плодах їхніх пізнаєте їх. Хіба збирають виноград з тернини, або смокви з реп'яхів?
17: Так усяке добре дерево плоди добрі приносить, а погане дерево плоди погані приносить.
18: Не може дерево добре приносити плоди погані, ні дерево погане приносити плоди добрі.
19: Всяке дерево, що не дає плоду доброго, зрубують і кидають у вогонь.
20: Отож по їхніх плодах пізнаєте їх.
21: Не кожен, хто говорить Мені: «Господи! Господи!», увійде в Царство Небесне, а той, хто виконує волю Отця Мого Небесного.
22: Багато хто скаже Мені в той день: Господи! Господи! чи не Твоїм ім'ям ми пророкували? і чи не Твоїм ім'ям бісів виганяли? і чи не Твоїм ім'ям багато чудес творили?
23: І тоді скажу їм: Я ніколи не знав вас; відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня.
24: Отож всякого, хто слухає слова Мої ці і виконує їх, уподібню мужу розумному, котрий збудував будинок свій на камені;
25: і пішов дощ, і розлилися річки, і знялися вітри, і ринули на будинок той, і він не впав, бо був заснований на камені.
26: І кожен, хто слухає ці слова Мої і не виконує їх, уподібниться мужеві нерозумному, котрий збудував будинок свій на піску;
27: і пішов дощ, і розлилися річки, і знялися вітри, і налягли на будинок той; і він упав, і руйнування його було велике.
28: І коли Іісус скінчив слова ці, народ дивувався вченню Його,
29: бо Він учив їх, як Такий, що має владу, а не як книжники і фарисеї.