Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Від Матфея святе благовіствування

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 26
1: Коли Іісус скінчив усі ці слова, то сказав учням Своїм:
2: ви знаєте, що через два дні буде Пасха, і Син Людський виданий буде на розп'яття.
3: Тоді зібрались первосвященники, книжники і старійшини народу у дворі первосвященника, на ім'я Каіафа,
4: і вирішили на раді взяти Іісуса підступом і вбити;
5: але говорили: тільки не в свято, щоб не сталося обурення в народі.
6: Коли ж Іісус був у Віфанії, в домі Симона прокаженого,
7: підійшла до Нього жінка з алавастровою посудиною дорогоцінного мира і зливала Йому, возлежалому, на голову.
8: Побачивши це, учні Його обурились і говорили: до чого така трата?
9: Бо можна було б це миро продати за велику ціну і роздати вбогим.
10: Але Іісус, зрозумівши це, сказав їм: що турбуєте жінку? вона добре діло зробила для Мене:
11: бо вбогих завжди маєте з собою, а Мене не завжди маєте;
12: зливши миро це на тіло Моє, вона приготувала Мене на погребіння;
13: істинно кажу вам: де тільки буде проповідане Євангеліє це по всьому світі, сказано буде в пам'ять її і про те, що вона зробила.
14: Тоді один з дванадцяти, званий Іуда Іскаріот, пішов до первосвященників
15: і сказав: що дасте ви мені, і я вам видам Його? Вони запропонували йому тридцять срібняків;
16: і відтоді він шукав нагоди, щоб видати Його.
17: Першого ж дня опрісноків учні приступили до Іісуса і сказали Йому: де велиш нам приготувати Тобі пасху?
18: Він сказав: підіть у місто до такого-то і скажіть йому: Учитель говорить: час Мій близько; в тебе справлю пасху з учнями Моїми.
19: Учні зробили, як звелів їм Іісус, і приготували пасху.
20: Коли ж настав вечір, Він возліг з дванадцятьма учнями;
21: і коли вони їли, сказав: істинно кажу вам, що один з вас зрадить Мене.
22: Вони дуже засмутились, і почали говорити Йому кожен з них: чи не я, Господи?
23: Він же сказав у відповідь: хто опустив зі Мною руку в блюдо, той зрадить Мене;
24: проте Син Людський іде, як писано про Нього, але горе тій людині, якою Син Людський буде зраджений: краще було б цій людині не народжуватися.
25: При цьому і Іуда, зрадник Його, сказав: чи не я, Равві? Іісус говорить йому: ти сказав.
26: І коли вони їли, Іісус взяв хліб і, благословивши, переламав і, роздаючи учням, сказав: прийміть, їжте; це є Тіло Моє.
27: І, взявши чашу та подякувавши, подав їм і сказав: пийте з неї всі,
28: бо це є Кров Моя Нового Завіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів.
29: Кажу ж вам, що віднині не буду пити від плоду цього виноградного до того дня, коли питиму з вами нове вино в Царстві Отця Мого.
30: І, проспівавши, пішли на гору Єлеонську.
31: Тоді говорить їм Іісус: всі ви спокуситесь про Мене в цю ніч, бо написано: уражу пастиря, і розбіжаться вівці отари (Зах. 13,7);
32: після ж воскресіння Мого попереджу вас у Галілеї.
33: Петро сказав Йому у відповідь: якщо і всі спокусяться про Тебе, то я ніколи не спокушусь.
34: Іісус сказав Йому: істинно кажу тобі, що в цю ніч, перш ніж проспіває півень, ти тричі зречешся Мене.
35: Говорить Йому Петро: хоч би мені довелось і вмерти з Тобою, не зречуся Тебе. Подібне говорили і всі учні.
36: Потім приходить з ними Іісус до місцевості, що зветься Гефсіманією, і говорить учням: посидьте тут, поки Я піду, помолюся там.
37: І, взявши з Собою Петра і обох синів Зеведеєвих, почав сумувати й тужити.
38: Тоді говорить їм Іісус: душа Моя сумує смертельно; побудьте тут і пильнуйте зі Мною.
39: І, відійшовши трохи, упав Він долілиць, молився і говорив: Отче Мій! якщо можливо, хай обмине Мене чаша ця; втім, не як Я хочу, а як Ти.
40: І приходить до учнів і знаходить їх сплячими, і говорить Петрові: чи так не змогли ви й однієї години попильнувати зі Мною?
41: Пильнуйте й моліться, щоб не зазнати спокуси: дух бадьорий, плоть же немічна.
42: Ще, відійшовши вдруге, молився, кажучи: Отче Мій! якщо не може чаша ця минути Мене, щоб Мені не пити її, хай буде воля Твоя.
43: І, прийшовши, знаходить їх знову сплячими, бо в них очі обважніли.
44: І, залишивши їх, знову відійшов і помолився втретє, сказавши те ж слово.
45: Тоді приходить до учнів Своїх і говорить їм: ви все ще спите і відпочиваєте? ось, наблизився час, і Син Людський видається в руки грішників;
46: встаньте, підемо: ось, наблизився той, хто зраджує Мене.
47: І, коли Він ще говорив, ось Іуда, один з дванадцятьох, прийшов і з ним багато народу з мечами та киями, від первосвященників і старійшин народних.
48: Зрадник же Його подав їм знак, сказавши: Кого я поцілую, Той і є, беріть Його.
49: І, відразу ж підійшовши до Іісуса, сказав: радуйся, Равві! І поцілував Його.
50: Іісус же сказав йому: друже, для чого ти прийшов? Тоді підійшли, наклали руки на Іісуса, і взяли Його.
51: І ось, один з тих, що були з Іісусом, простягнувши руку, вихопив меч свій і, вдаривши раба первосвященника, відсік йому вухо.
52: Тоді Іісус говорить йому: верни меч твій на його місце, бо всі, хто візьме меч, від меча і загинуть;
53: чи думаєш, що Я не можу тепер ублагати Отця Мого, і Він дасть Мені більш, як дванадцять легіонів Ангелів?
54: Як же збудуться Писання, що так повинно бути?
55: Тоді сказав Іісус до народу: ніби на розбійника вийшли ви з мечами та киями, щоб взяти Мене; кожного дня сидів Я з вами, навчаючи в храмі, і ви не брали Мене.
56: Це ж усе сталося, щоб збулися писання пророків. Тоді всі учні, залишивши Його, розбіглися.
57: А воїни, які взяли Іісуса, повели Його до Каіафи, первосвященника, де зібрались книжники і старійшини.
58: Петро ж йшов за Ним здаля, до двору первосвященника; і, ввійшовши всередину, сів із слугами, щоб бачити кінець.
59: Первосвященники і старійшини і весь синедріон шукали лжесвідчення проти Іісуса, щоб убити Його,
60: і не знаходили; і, хоч багато лжесвідків приходило, не знайшли. Але, нарешті, прийшли два лжесвідки
61: і сказали: Він говорив: можу зруйнувати храм Божий і за три дні збудувати його.
62: І, вставши, первосвященик сказав Йому: чому ж нічого не відповідаєш? що вони проти тебе свідчать?
63: Іісус мовчав. І первосвященник сказав Йому: заклинаю Тебе Богом живим, скажи нам, чи ти Христос, Син Божий?
64: Іісус говорить йому: ти сказав; а навіть кажу вам: віднині побачите Сина Людського, Котрий сидітиме праворуч сили і йтиме на хмарах небесних.
65: Тоді первосвященник роздер одяг свій і сказав: Він богохульствує! Навіщо нам ще свідки? ось, тільки що ви чули богохульство Його!
66: Як вам здається? Вони ж сказали у відповідь: повинен смерті.
67: Тоді плювали Йому в лице і знущалися з Нього, а деякі били Його по щоках
68: і говорили: проречи нам, Христе, хто вдарив Тебе?
69: Петро ж сидів у дворі. І підійшла до нього одна рабиня і сказала: і ти був з Іісусом Галілеянином.
70: Він же відрікся перед усіма, кажучи: не знаю, що ти говориш.
71: Коли ж він виходив за ворота, побачила його інша, і говорить тим, що були там: і цей був з Іісусом Назореєм.
72: І він знову відрікся з клятвою, що не знає Цього Чоловіка.
73: Трохи згодом підійшли ті, що стояли там, і сказали Петрові: справді і ти з них, бо і мова твоя викриває тебе.
74: Тоді він почав клястися й божитися, що не знає Цього Чоловіка. І раптом заспівав півень.
75: І згадав Петро слово, сказане йому Іісусом: перш ніж проспіває півень, тричі відречешся від Мене! І, вийшовши геть, плакав гірко.
← попередній розділнаступний розділ →