...

Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
       Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Від Матфея святе благовіствування

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 16
1: І приступили до Нього фарисеї і саддукеї і, спокушаючи Його, просили показати їм знамення з неба.
2: Він же сказав їм у відповідь: увечері ви говорите: буде погода, бо небо червоне;
3: і вранці: сьогодні непогода, бо небо багряне. Лицеміри! розпізнавати лице неба ви вмієте, а знамень часу не можете.
4: Рід лукавий і перелюбний знамення шукає, і знамення не дасться йому, крім знамення Іони пророка. І, залишивши їх, відійшов.
5: Переправившись на іншу сторону, учні Його забули взяти хлібів.
6: Іісус сказав їм: пильнуйте, бережіться закваски фарисейської та саддукейської.
7: Вони ж міркували в собі і говорили: це значить, що хлібів ми не взяли.
8: Зрозумівши те, Іісус сказав їм: що помишляєте в собі, маловірні, що хлібів не взяли?
9: Хіба ще не розумієте і не пам'ятаєте про п'ять хлібів на п'ять тисяч чоловік, і скільки кошиків ви набрали?
10: ні про сім хлібів на чотири тисячі, і скільки кошиків ви набрали?
11: як не розумієте, що не про хліб сказав Я вам: бережіться закваски фарисейської та саддукейської?
12: Тоді вони зрозуміли, що Він говорив їм берегтися не хлібної закваски, а вчення фарисейського та саддукейського.
13: Коли Іісус прийшов в країни Кесарії Филипової, то запитував учнів Своїх: за кого люди вважають Мене, Сина Людського?
14: Вони сказали: одні за Іоанна Хрестителя, другі за Іллю, інші ж за Ієремію, або за одного з пророків.
15: Він говорить їм: а ви за кого Мене вважаєте?
16: Симон же Петро, відповідаючи, сказав: Ти – Христос, Син Бога Живого.
17: Тоді Іісус сказав йому у відповідь: блаженний ти, Симоне, сину Іонин, бо не плоть і кров відкрили тобі це, а Отець Мій, Котрий є на небесах;
18: і Я кажу тобі: ти Петро, і на цьому камені Я збудую Церкву Мою, і ворота пекла не здолають її;
19: і дам тобі ключі Царства Небесного: і що зв'яжеш на землі, те буде зв'язане на небесах, і що розв'яжеш на землі, те буде розв'язане на небесах.
20: Тоді Іісус наказав учням Своїм, щоб нікому не говорили, що Він є Христос.
21: З того часу Іісус почав відкривати Своїм учням, що Йому належить іти до Ієрусалима і багато постраждати від старійшин і первосвященників і книжників, і бути вбитим, і на третій день воскреснути.
22: І, відкликавши Його, Петро почав перечити Йому: будь милостивий до Себе, Господи! хай, не буде цього з Тобою!
23: Він же, обернувшись, сказав Петрові: відійди від Мене, сатана! ти спокуса Мені, бо думаєш не про Боже, а про людське.
24: Тоді Іісус сказав учням Своїм: якщо хто хоче йти за Мною, зречись себе, і візьми хрест свій, і йди за Мною,
25: бо хто хоче душу свою зберегти, той загубить її, а хто загубить душу свою заради Мене, той знайде її;
26: яка користь людині, якщо вона здобуде весь світ, а душу свою занапастить? або який дасть викуп людина за душу свою?
27: бо прийде Син Людський у славі Отця Свого з Ангелами Своїми і тоді воздасть кожному по ділах його.
28: Істинно кажу вам: є деякі з тих, що стоять тут, які не вкусять смерті, як уже побачать Сина Людського, грядущого в Царстві Своїм.
← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 25
1: Тоді уподібниться Царство Небесне десятьом дівам, які, взявши світильники свої, вийшли назустріч нареченому.
2: П'ять з них були мудрі, а п'ять нерозумні.
3: Нерозумні, взявши світильники свої, не взяли з собою оливи.
4: Мудрі ж разом із світильниками своїми взяли оливи в посудинах своїх.
5: А як наречений затримався, то всі задрімали і поснули.
6: Опівночі ж почувся крик: ось, наречений іде, виходьте назустріч йому.
7: Тоді встали всі діви і приготували світильники свої.
8: Нерозумні ж сказали мудрим: дайте нам вашої оливи, бо світильники наші гаснуть.
9: А мудрі відповіли: щоб не трапилось нестачі і у нас, і у вас, підіть краще до тих, що продають, і купіть собі.
10: Коли ж пішли вони купувати, прийшов наречений, і ті, що були готові, ввійшли з ним на весілля, і двері зачинилися;
11: пізніше прийшли й інші діви і говорять: Господи! Господи! відчини нам.
12: Він же сказав їм у відповідь: істинно кажу вам: не знаю вас.
13: Отже, пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли Син Людський прийде.
14: Бо Він зробить так, як один чоловік, який, вирушаючи в чужу країну, покликав своїх рабів і доручив їм майно своє:
15: одному дав п'ять талантів, другому два, іншому ж один, кожному по силі його, і відразу ж відійшов.
16: Той раб, який одержав п'ять талантів, пішов і використав їх на діло і придбав інші п'ять талантів;
17: так само і той, який одержав два таланти, придбав інші два;
18: той, який одержав один талант, пішов і закопав його в землю і заховав срібло господаря свого.
19: Коли минуло багато часу, приходить господар рабів тих і вимагає в них звіту.
20: Підійшов той, який одержав п'ять талантів, приніс інші п'ять талантів і сказав: господарю! п'ять талантів ти дав мені; ось ще п'ять талантів я придбав на них.
21: Господар його сказав йому: добре, добрий і вірний рабе! у малому ти був вірним, над великим тебе поставлю; увійди в радість господаря твого.
22: Підійшов також і той, який одержав два таланти, і сказав: господарю! два таланти ти дав мені; ось, інші два таланти я придбав на них.
23: Господар його сказав йому: добре, добрий і вірний рабе! у малому ти був вірним, над великим тебе поставлю; увійди в радість господаря твого.
24: Підійшов і той, який одержав один талант, і сказав: господарю! я знав тебе, що ти людина жорстока, жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав;
25: і, побоявшись, пішов і заховав талант твій в землі; ось тобі твоє.
26: Господар його сказав йому у відповідь: лукавий рабе і лінивий! ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав;
27: тому треба було тобі віддати срібло моє купцям, і я, прийшовши, одержав би моє з прибутком;
28: отже, візьміть у нього талант і дайте тому, хто має десять талантів,
29: бо кожному, хто має, дасться і примножиться, а в того, хто не має, відніметься і те, що має;
30: а негідного раба вкиньте в тьму безпросвітну: там буде плач і скрегіт зубів. Сказавши це, проголосив: хто має вуха слухати, хай слухає!
31: Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй і всі святі Ангели з Ним, тоді сяде на престолі слави Своєї,
32: і зберуться перед Ним усі народи; і відділить одних від інших, як пастир відділяє овець від козлів;
33: і поставить овець праворуч Себе, а козлів – ліворуч.
34: Тоді скаже Цар тим, які праворуч Нього: прийдіть, благословенні Отця Мого, наслідуйте Царство, уготоване вам від створення світу:
35: бо голодний був Я, і ви дали Мені їсти; спраглий був, і ви напоїли Мене; був подорожнім, і ви прийняли Мене;
36: був нагим, і ви одягнули Мене; був недужим, і ви відвідали Мене; у в’язниці був, і ви прийшли до Мене.
37: Тоді праведники скажуть Йому у відповідь: Господи! коли ми бачили Тебе голодним і нагодували? або спраглим, і напоїли?
38: коли ми бачили Тебе подорожнім, і прийняли? або нагим, і одягли?
39: коли ми бачили Тебе недужим або у в’язниці, і прийшли до Тебе?
40: І Цар скаже їм у відповідь: істинно кажу вам: оскільки ви зробили це одному з цих братів Моїх менших, то зробили Мені.
41: Тоді скаже й тим, які ліворуч Нього: ідіть від Мене, прокляті, у вогонь вічний, уготований дияволу і ангелам його:
42: бо голодний був Я, і ви не дали Мені їсти; спраглий був, і ви не напоїли Мене;
43: був подорожнім, і не прийняли Мене; був нагим, і не одягли Мене; недужим і у в’язниці, і не відвідали Мене.
44: Тоді і вони скажуть Йому у відповідь: Господи! коли ми бачили Тебе голодним або спраглим, або подорожнім, або нагим, або недужим, або у в’язниці, і не послужили Тобі?
45: Тоді скаже їм у відповідь: істинно кажу вам: так як ви не зробили цього одному з менших цих, то не зробили Мені.
46: І підуть ці на вічні муки, а праведники в життя вічне.
← попередній розділнаступний розділ →