Святе Письмо

Від Матфея святе благовіствування

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 14
1: У той час дійшла чутка до Ірода четвертовладника про Іісуса
2: і сказав прислужникам своїм: це Іоанн Хреститель; він воскрес з мертвих, і тому чудеса діються ним.
3: Бо Ірод взяв Іоанна, зв'язав його і посадив у темницю через Іродіаду, жінку Филипа, брата свого,
4: тому що Іоанн говорив йому: не можна тобі мати її.
5: І хотів убити його, та побоявся народу, бо вважали його пророком.
6: Під час святкування дня народження Ірода дочка Іродіади танцювала перед зібранням і догодила Іродові,
7: тому він поклявся дати їй, що б вона не попросила.
8: Вона ж, з намови матері своєї, сказала: дай мені тут на блюді голову Іоанна Хрестителя.
9: І засмутився цар, але, ради клятви і тих, що возлежали з ним, звелів дати їй.
10: І послав відсікти голову Іоанну в темниці.
11: І принесли голову його на блюді і дали дівиці, а та віднесла матері своїй.
12: Учні ж його, прийшовши, взяли тіло і поховали його; пішли і сповістили Іісуса.
13: І, почувши, Іісус віддалився звідти на човні у пустинне місце один; а народ, почувши про те, пішов за Ним з міст пішки.
14: І, вийшовши, Іісус побачив багато людей, змилосердився над ними, і зцілив недужих їхніх.
15: Як настав вечір, підійшли до Нього учні Його і кажуть: місце тут пустинне і час уже пізній; відпусти людей, хай підуть у селища і куплять собі їжу.
16: Іісус же сказав їм, не треба їм іти, ви дайте їм їсти.
17: Вони ж кажуть Йому: у нас тут тільки п'ять хлібів і дві рибини.
18: Він сказав: принесіть їх Мені сюди.
19: І звелів народові сісти на траву і, взявши п'ять хлібів і дві рибини, підняв очі на небо, благословив, переломив і дав учням хліби, а учні – народові.
20: І їли всі і наситились; і набрали кусків, що залишились, дванадцять повних кошиків;
21: а тих, що їли, було близько п'яти тисяч чоловік, крім жінок та дітей.
22: І зараз же звелів Іісус учням Своїм сісти в човен і відправитись раніш Нього на той бік, поки Він відпустить народ.
23: І, відпустивши народ, Він зійшов на гору помолитися на самоті; і ввечері залишався там один.
24: А човен був уже на середині моря, і било його хвилями, бо вітер був зустрічний.
25: У четверту ж сторожу ночі пішов Іісус до них, ідучи по морю.
26: І учні, побачивши, що Він іде по морю, стривожились і говорили: це привид; і зі страху скрикнули.
27: Але Іісус зараз же заговорив до них і сказав: заспокойтесь! це Я, не бійтеся.
28: Петро сказав Йому у відповідь: Господи! якщо це Ти, звели мені прийти до Тебе по воді.
29: Він же сказав: іди. І, вийшовши з човна, Петро пішов по воді, щоб підійти до Іісуса,
30: та, побачивши сильний вітер, злякався, і, коли почав тонути, закричав: Господи, спаси мене!
31: Іісус зараз же простяг руку, підтримав його і говорить йому: маловірний! чого ти засумнівався?
32: І, як увійшли вони в човен, вітер стих.
33: Ті, що були в човні, підійшли, поклонилися Йому й сказали: воістину Ти Син Божий.
34: Переправившись, вони прибули в землю Геннісаретську.
35: Жителі того міста, впізнавши Його, дали знати по всій тій околиці і принесли до Нього всіх недужих,
36: і просили Його, щоб тільки доторкнутися до краю одежі Його; і ті, що доторкалися, зцілялись.
← попередній розділнаступний розділ →