Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Від Матфея святе благовіствування

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 12
1: У той час проходив Іісус в суботу засіяними ланами; учні ж Його зголодніли і почали зривати колоски і їсти.
2: Фарисеї, побачивши це, сказали Йому: ось учні Твої роблять, чого не годиться робити в суботу.
3: Він же сказав їм: хіба ви не читали, що зробив Давид, коли зголоднів сам і ті, що були з ним?
4: Як він увійшов у храм Божий і їв хліби предложення, яких не можна було їсти ні йому, ні тим, що з ним були, а тільки одним священникам?
5: Або, хіба ви не читали в законі, що по суботах священники в храмі порушують суботу, однак невинні?
6: Говорю ж вам, що тут Той, Хто більший від храму;
7: коли б ви знали, що значить: милості хочу, а не жертви (Ос. 6,6), то не осудили б невинних,
8: бо Син Людський є господар і суботи.
9: І, відійшовши звідти, увійшов Він у їхню синагогу.
10: І ось, був там чоловік, що мав суху руку. І спитали Іісуса, щоб звинуватити Його: чи можна зціляти в суботи?
11: Він же сказав їм: хто з вас, маючи одну вівцю, якщо вона впаде в суботу в яму, не візьме і не витягне її?
12: Наскільки ж людина краща вівці! Отож можна в суботи творити добро.
13: Тоді каже чоловікові тому: простягни руку твою. І він простягнув, і стала вона здорова, як і друга.
14: Фарисеї ж, вийшовши, радились проти Нього, як би погубити Його. Але Іісус, дізнавшись, пішов звідти.
15: І пішло за Ним багато народу, і Він зцілив їх усіх
16: і заборонив їм розголошувати про Нього,
17: щоб справдилось сказане Ісаією пророком, який говорить:
18: Це Отрок Мій, Котрого Я обрав, Улюблений Мій, до Якого благоволить душа Моя. Покладу Дух Мій на Нього і провістить народам суд;
19: не буде суперечити, ні кричати, і ніхто не почує на вулицях голосу Його;
20: тростини надломленої не переломить, і льону тліючого не загасить, доки не доведе суду до перемоги;
21: і на ім'я Його уповатимуть народи (Іс. 42,1–4).
22: Тоді привели до Нього біснуватого сліпого і німого; і Він зцілив його, так що сліпий і німий став говорити й бачити.
23: І дивувався весь народ і говорив: чи не Цей є Христос, син Давидів?
24: А фарисеї, почувши це, сказали: Він виганяє бісів не інакше, як силою веєльзевула, князя бісівського.
25: Але Іісус, знаючи думки їхні, сказав їм: усяке царство, що розділилося в собі, спустошиться; і всяке місто чи дім, що розділився у собі, не встоїть.
26: І якщо сатана сатану виганяє, то він розділився в собі, як же встоїть царство його?
27: І якщо Я силою веєльзевула виганяю бісів, то чиєю силою виганяють сини ваші? Тому вони будуть вам суддями.
28: Коли ж Я Духом Божим виганяю бісів, то досягло до вас Царство Боже.
29: Або, як може хто увійти в дім сильного та пограбувати його речі, якщо спершу не зв'яже сильного? І тоді розграбує дім його.
30: Хто не зі Мною, той проти Мене; і хто не збирає зі Мною, той марнує.
31: Тому кажу вам: всякий гріх і хула простяться людям, а хула на Духа не проститься людям;
32: коли хто скаже слово на Сина Людського, проститься йому; якщо ж хто скаже на Духа Святого, не проститься йому ні в цьому віці, ні в майбутньому.
33: Або визнайте дерево добрим і плід його добрим; або визнайте дерево поганим і плід його поганим, бо дерево пізнається по плоду.
34: Породження єхиднині! як ви можете говорити добре, будучи злими? Бо від повноти серця говорять уста.
35: Добра людина з доброго скарбу виносить добре, а зла людина зі злого скарбу виносить зле.
36: Кажу ж вам, що за всяке пусте слово, яке скажуть люди, вони дадуть відповідь в день суду:
37: бо за слова свої будеш виправданий і за слова свої будеш осуджений.
38: Тоді дехто з книжників і фарисеїв сказали: Учителю! хотілося б побачити нам від Тебе знамення.
39: Але Він сказав їм у відповідь: рід лукавий і перелюбний шукає знамення; і знамення не дасться Йому, крім знамення Іони пророка;
40: бо як був Іона в утробі кита три дні і три ночі, так і Син Людський буде в серці землі три дні і три ночі.
41: Ніневітяни встануть на суд з родом цим і осудять його, бо вони покаялись після проповіді Іониної; а ось тут Більший від Іони.
42: Цариця південна встане на суд з родом цим і осудить його, бо вона приходила з краю землі послухати мудрість Соломонову; а ось тут Більший від Соломона.
43: Коли нечистий дух вийде з людини, то блукає по безводних місцях, шукаючи спокою, і не знаходить;
44: тоді каже: повернуся в дім мій, звідки я вийшов. Та, прийшовши, знаходить його незайнятим, заметеним і прибраним;
45: тоді йде і бере з собою сім інших духів, лютіших за себе, і, ввійшовши, живуть там; і буває для тієї людини останнє гірше першого. Так буде і з цим злим родом.
46: Коли ж Він ще говорив до народу, Мати і брати Його стояли надворі, бажаючи говорити з Ним.
47: І хтось сказав Йому: он Мати Твоя і брати Твої стоять надворі і бажають говорити з Тобою.
48: Він же відповів тому, що говорив до Нього: хто Мати Моя? і хто брати Мої?
49: І, показавши рукою Своєю на учнів Своїх, сказав: ось мати Моя і брати Мої;
50: бо, хто виконуватиме волю Отця Мого Небесного, той Мені брат, і сестра, і мати.
← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 9
1: Тоді Він, увійшовши в човен, переплив назад і прибув до Свого міста.
2: І ось, принесли до Нього розслабленого, покладеного на постелі. І, бачачи віру їхню, Іісус сказав розслабленому: дерзай, чадо! прощаються тобі гріхи твої!
3: При цьому деякі з книжників сказали в собі: Він богохульствує.
4: Іісус же, вбачаючи помисли їхні, промовив: навіщо ви думаєте лукаве в серцях ваших?
5: Бо що легше сказати: прощаються тобі гріхи, чи сказати: встань і ходи?
6: Але щоб знали ви, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи,– тоді говорить розслабленому: встань, візьми постіль твою, і йди до дому твого.
7: І він встав, взяв постіль свою і пішов до дому свого.
8: Народ же, побачивши це, здивувався і прославив Бога, Котрий дав таку владу людям.
9: Проходячи звідти, Іісус побачив чоловіка, що сидів біля митниці, на ім’я Матфей, і каже йому: іди за Мною. І він встав і пішов за Ним.
10: І коли Іісус возлежав у домі, прийшло багато митарів і грішників і возлежали з Ним і учнями Його.
11: Побачивши те, фарисеї сказали учням Його: для чого Учитель ваш їсть і п'є з митарями і грішниками?
12: Іісус же, почувши це, сказав їм: не здорові потребують лікаря, а недужі,
13: підіть та навчіться, що значить: милості хочу, а не жертви (Ос. 6,6). Бо Я прийшов покликати не праведників, а грішників до покаяння.
14: Тоді приходять до Нього учні Іоаннові і кажуть: чому ми і фарисеї постимось багато, Твої ж учні не постяться?
15: І сказав їм Іісус: чи можуть сини чертога весільного сумувати, поки з ними жених? Але прийдуть дні, коли відбереться у них жених, і тоді поститимуть.
16: І ніхто до старої одежі не накладає латки з нової тканини, бо відірветься від старого і дірка буде ще гірша.
17: Не вливають також вина молодого в старі міхи; а інакше прорвуться міхи, і вино витече, і міхи пропадуть, а вливають вино молоде в нові міхи, і зберігається те і друге.
18: Коли Він говорив їм це, підійшов до Нього якийсь начальник і, кланяючись Йому, говорив: дочка моя тепер помирає, але Ти прийди, поклади на неї руку Твою, і вона буде жива.
19: І, вставши, Іісус пішов за ним, і учні Його.
20: І ось, жінка, що дванадцять років страждала кровотечею, підійшовши ззаду, доторкнулася до краю одежі Його,
21: бо вона казала сама в собі: як тільки доторкнусь до одежі Його, одужаю.
22: Іісус же, обернувшись і побачивши її, сказав: дерзай, дочко! віра твоя спасла тебе. І одужала жінка з того часу.
23: І коли прийшов Іісус в дім начальника і побачив сопілкарів і народ збентежений,
24: сказав їм: вийдіть геть, бо не вмерла дівчина, а спить. І насміхалися з Нього.
25: Коли ж людей було випроваджено, Він, увійшовши, взяв її за руку, і дівчина встала.
26: І рознеслася чутка про це по всій землі тій.
27: Коли йшов Іісус звідти, за Ним слідом ішли двоє сліпих і кричали: помилуй нас, Іісусе, сину Давидів!
28: Коли ж Він увійшов у дім, сліпі приступили до Нього. І говорить їм Іісус: чи віруєте, що Я можу це зробити? Вони говорять Йому: так, Господи!
29: Тоді Він доторкнувся до очей їхніх і сказав: по вірі вашій хай буде вам.
30: І відкрилися очі їхні; і сказав їм Іісус суворо: пильнуйте ж, щоб ніхто не довідався.
31: А вони, вийшовши, розголосили про Нього по всій землі тій.
32: Коли ж ті виходили, то привели до Нього чоловіка німого біснуватого.
33: І коли біса було вигнано, німий почав говорити. І народ, дивуючись, казав: ніколи не було такого в Ізраїлі.
34: А фарисеї говорили: Він виганяє бісів силою князя бісівського.
35: І ходив Іісус по всіх містах і селах, навчаючи в їхніх синагогах, проповідуючи Євангеліє Царства і зціляючи всяку хворобу і всяку неміч у людях.
36: Бачачи натовпи народу, Він змилосердився над ними, бо вони були зморені й розсіяні, як вівці, що не мають пастиря.
37: Тоді говорить до учнів Своїх: жнива багато, а женців замало.
38: Отож благайте Господаря жнива, щоб вислав женців на жниво Своє.
1: Тоді Він, увійшовши в човен, переплив назад і прибув до Свого міста.
2: І ось, принесли до Нього розслабленого, покладеного на постелі. І, бачачи віру їхню, Іісус сказав розслабленому: дерзай, чадо! прощаються тобі гріхи твої!
3: При цьому деякі з книжників сказали в собі: Він богохульствує.
4: Іісус же, вбачаючи помисли їхні, промовив: навіщо ви думаєте лукаве в серцях ваших?
5: Бо що легше сказати: прощаються тобі гріхи, чи сказати: встань і ходи?
6: Але щоб знали ви, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи,– тоді говорить розслабленому: встань, візьми постіль твою, і йди до дому твого.
7: І він встав, взяв постіль свою і пішов до дому свого.
8: Народ же, побачивши це, здивувався і прославив Бога, Котрий дав таку владу людям.
9: Проходячи звідти, Іісус побачив чоловіка, що сидів біля митниці, на ім’я Матфей, і каже йому: іди за Мною. І він встав і пішов за Ним.
10: І коли Іісус возлежав у домі, прийшло багато митарів і грішників і возлежали з Ним і учнями Його.
11: Побачивши те, фарисеї сказали учням Його: для чого Учитель ваш їсть і п'є з митарями і грішниками?
12: Іісус же, почувши це, сказав їм: не здорові потребують лікаря, а недужі,
13: підіть та навчіться, що значить: милості хочу, а не жертви (Ос. 6,6). Бо Я прийшов покликати не праведників, а грішників до покаяння.
14: Тоді приходять до Нього учні Іоаннові і кажуть: чому ми і фарисеї постимось багато, Твої ж учні не постяться?
15: І сказав їм Іісус: чи можуть сини чертога весільного сумувати, поки з ними жених? Але прийдуть дні, коли відбереться у них жених, і тоді поститимуть.
16: І ніхто до старої одежі не накладає латки з нової тканини, бо відірветься від старого і дірка буде ще гірша.
17: Не вливають також вина молодого в старі міхи; а інакше прорвуться міхи, і вино витече, і міхи пропадуть, а вливають вино молоде в нові міхи, і зберігається те і друге.
18: Коли Він говорив їм це, підійшов до Нього якийсь начальник і, кланяючись Йому, говорив: дочка моя тепер помирає, але Ти прийди, поклади на неї руку Твою, і вона буде жива.
19: І, вставши, Іісус пішов за ним, і учні Його.
20: І ось, жінка, що дванадцять років страждала кровотечею, підійшовши ззаду, доторкнулася до краю одежі Його,
21: бо вона казала сама в собі: як тільки доторкнусь до одежі Його, одужаю.
22: Іісус же, обернувшись і побачивши її, сказав: дерзай, дочко! віра твоя спасла тебе. І одужала жінка з того часу.
23: І коли прийшов Іісус в дім начальника і побачив сопілкарів і народ збентежений,
24: сказав їм: вийдіть геть, бо не вмерла дівчина, а спить. І насміхалися з Нього.
25: Коли ж людей було випроваджено, Він, увійшовши, взяв її за руку, і дівчина встала.
26: І рознеслася чутка про це по всій землі тій.
27: Коли йшов Іісус звідти, за Ним слідом ішли двоє сліпих і кричали: помилуй нас, Іісусе, сину Давидів!
28: Коли ж Він увійшов у дім, сліпі приступили до Нього. І говорить їм Іісус: чи віруєте, що Я можу це зробити? Вони говорять Йому: так, Господи!
29: Тоді Він доторкнувся до очей їхніх і сказав: по вірі вашій хай буде вам.
30: І відкрилися очі їхні; і сказав їм Іісус суворо: пильнуйте ж, щоб ніхто не довідався.
31: А вони, вийшовши, розголосили про Нього по всій землі тій.
32: Коли ж ті виходили, то привели до Нього чоловіка німого біснуватого.
33: І коли біса було вигнано, німий почав говорити. І народ, дивуючись, казав: ніколи не було такого в Ізраїлі.
34: А фарисеї говорили: Він виганяє бісів силою князя бісівського.
35: І ходив Іісус по всіх містах і селах, навчаючи в їхніх синагогах, проповідуючи Євангеліє Царства і зціляючи всяку хворобу і всяку неміч у людях.
36: Бачачи натовпи народу, Він змилосердився над ними, бо вони були зморені й розсіяні, як вівці, що не мають пастиря.
37: Тоді говорить до учнів Своїх: жнива багато, а женців замало.
38: Отож благайте Господаря жнива, щоб вислав женців на жниво Своє.
← попередній розділнаступний розділ →