Від Матфея святе благовіствування

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 11
1: І коли Іісус закінчив навчати дванадцятьох учнів Своїх, перейшов звідти учити й проповідувати в містах їхніх.
2: Іоанн же, почувши в темниці про діла Христові, послав двох з учнів своїх
3: сказати Йому: чи Ти Той, Котрий має прийти, чи нам іншого чекати?
4: І сказав їм Іісус у відповідь: підіть та розкажіть Іоаннові, що чуєте і бачите:
5: сліпі прозрівають і криві ходять, прокажені очищаються і глухі чують, мертві воскресають і убогі благовіствують;
6: і блаженний той, хто не спокуситься про Мене.
7: Коли ж вони пішли, Іісус почав говорити народові про Іоанна: на що дивитися ходили ви в пустиню? чи на тростину, що вітер колише?
8: На що ж дивитись ходили ви? чи на людину, вдягнену в м'який одяг? Ті, що носять м'який одяг, в палацах царських перебувають.
9: На що ж дивитись ходили ви? на пророка? Так, кажу вам, і більше пророка.
10: Бо він той, про якого написано: ось, Я посилаю Ангела Мого перед лицем Твоїм, який приготує путь Твій перед Тобою (Мал. 3,1).
11: Істинно кажу вам: з народжених жінками не було більшого за Іоанна Хрестителя; але менший в Царстві Небесному більший за нього.
12: Від днів же Іоанна Хрестителя донині Царство Небесне силою здобувається, і хто докладає зусилля, здобуває його,
13: бо всі пророки і закон провіщали до Іоанна.
14: І коли хочете знати, він є Ілля, що має прийти.
15: Хто має вуха слухати, хай слухає!
16: Але кому уподібню рід цей? Він подібний до дітей, що сидять на вулиці і, звертаючись до своїх товаришів,
17: кажуть: ми грали вам на сопілках, і ви не танцювали; ми співали вам жалібних пісень, і ви не ридали.
18: Бо прийшов Іоанн, який не їсть, не п'є; і кажуть: в ньому біс.
19: Прийшов Син Людський, Який їсть і п'є, і кажуть: ось чоловік, котрий любить їсти й пити вино, друг митарів і грішників. І оправдана премудрість чадами її.
20: Тоді Іісус почав докоряти містам, у яких найбільше явлено було чудес Його, за те, що вони не покаялись:
21: горе тобі, Хоразине! горе тобі, Віфсаїдо! бо якби у Тирі та Сидоні сталися чудеса, що явлені були у вас, то вони б давно покаялись у веретищі й попелі.
22: Але кажу вам: Тиру й Сидону відрадніше буде в день суду, ніж вам.
23: І ти, Капернауме, що піднісся до неба, спадеш до пекла, бо якби в Содомі сталися чудеса, що явлені були в тобі, то зостався б він до цього дня;
24: але кажу вам, що землі Содомській відрадніше буде в день суду, ніж тобі.
25: В той час, продовжуючи далі, Іісус сказав: славлю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що Ти втаїв це від мудрих і розумних і відкрив те дітям,
26: так, Отче! бо таке було Твоє благовоління.
27: Усе Мені передано Отцем Моїм, і ніхто не знає Сина, крім Отця; і Отця ніхто не знає, крім Сина, і кому Син хоче відкрити.
28: Прийдіть до Мене, всі струджені і обтяжені, і Я заспокою вас;
29: візьміть іго Моє на себе і навчіться від Мене, бо Я лагідний і смиренний серцем, і знайдете спокій душам вашим;
30: бо іго Моє добре, і тягар Мій легкий.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 17
1: Коли минуло шість днів, Іісус взяв Петра, Якова та Іоанна, брата його, і вивів їх на високу гору одних,
2: і преобразився перед ними: лице Його засяяло, як сонце, одежа ж Його стала білою, як світло.
3: І ось з'явилися їм Мойсей та Ілля, які розмовляли з Ним.
4: При цьому Петро сказав Іісусові: Господи! добре нам тут бути; коли хочеш, зробимо тут три намети: Тобі один, Мойсеєві один, і один Іллі.
5: Коли він ще говорив це, хмара світла осінила їх, і ось, голос з хмари говорить: Цей є Син Мій Улюблений, в Котрому Моє благовоління; Його слухайте.
6: І, почувши, учні впали ниць і дуже злякались.
7: Але Іісус підійшов, доторкнувся до них і сказав: встаньте і не бійтеся.
8: Звівши ж очі свої, вони нікого не побачили, крім одного Іісуса.
9: І коли вони сходили з гори, Іісус наказав їм: нікому не говоріть про це видіння, доки Син Людський не воскресне з мертвих.
10: І спитали Його учні Його: чому ж книжники говорять, що Іллі належить прийти раніше?
11: Іісус сказав їм у відповідь: так, Ілля має прийти раніше і все приготувати;
12: але кажу вам, що Ілля вже прийшов і його не впізнали, а обійшлися з ним, як хотіли; так і Син Людський постраждає від них.
13: Тоді учні зрозуміли, що Він говорив їм про Іоанна Хрестителя.
14: Коли вони прийшли до народу, то підійшов до Нього чоловік і, ставши перед Ним на коліна,
15: сказав: Господи! помилуй сина мого; він у час нового місяця біснується і тяжко страждає, бо часто кидається у вогонь і часто у воду;
16: я приводив його до учнів Твоїх, та вони не змогли зцілити його.
17: Іісус же, відповідаючи, сказав: о, роде невірний і розбещений! доки буду з вами? доки терпітиму вас? приведіть його до Мене сюди.
18: І заборонив йому Іісус, і біс вийшов з нього; і отрок видужав у ту ж мить.
19: Тоді учні, підійшовши до Іісуса на самоті, сказали: чому ми не змогли вигнати його?
20: Іісус же сказав їм: через невір'я ваше; бо істинно кажу вам: якщо ви матимете віру з гірчичне зерно і скажете горі цій: «перейди звідси туди», і вона перейде; і не буде нічого неможливого для вас;
21: цей же рід виганяється тільки молитвою і постом.
22: Під час перебування їх у Галілеї, Іісус сказав їм: Син Людський буде виданий в руки людські,
23: і вб'ють Його, і на третій день воскресне. І вони дуже засмутилися.
24: Коли ж вони прийшли до Капернаума, то підійшли до Петра збирачі дідрахм і сказали: чи не дасть Учитель ваш дідрахми?
25: Він говорить: так. І коли увійшов він у дім, то Іісус, випередивши його, сказав: як тобі здається, Симоне? царі земні з кого беруть мито або податки: зі своїх синів, чи з чужих?
26: Петро говорить Йому: з чужих. Іісус сказав йому: отож сини вільні;
27: але, щоб нам не спокусити їх, піди до моря, закинь вудку, і першу спійману рибу візьми, відкрий їй рота і знайдеш статир; візьми його і віддай їм за Мене і за себе.