...

Святе Письмо

Від Марка святе благовіствування

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 7
1: Зібрались до Нього фарисеї і деякі з книжників, які прийшли з Ієрусалима,
2: і, побачивши деяких з учнів Його, що їли хліб нечистими, тобто немитими, руками, докоряли.
3: Бо фарисеї і всі іудеї, додержуючись передань старців, не їдять, не помивши старанно рук;
4: і, прийшовши з торгу, не їдять, не обмившись. Є і багато іншого, чого вони прийняли дотримуватись: пильнувати обмивання чаш, кухлів, казанів і лавок.
5: Потім питають Його фарисеї і книжники: чому учні Твої не роблять за переданням старців, а їдять хліб немитими руками?
6: Він сказав їм у відповідь: добре пророкував про вас, лицемірів, Ісаія, як і написано: люди ці шанують Мене устами, серце ж їхнє далеко від Мене,
7: але марно шанують Мене, навчаючи вчень, заповідей людських (Іс. 29,13).
8: Бо ви, залишивши заповідь Божу, дотримуєтесь передання людського, обмивання чаш і кухлів, і робите багато іншого, цьому подібного.
9: І сказав їм: чи добре, що ви відкидаєте заповідь Божу, щоб дотримуватися свого передання?
10: Бо Мойсей сказав: шануй батька свого і матір свою; і: хто лихословить батька або матір, хай смертю помре (Вих. 20,12; 21,17).
11: А ви кажете: хто скаже батькові чи матері: корван, тобто дар Богові те, чим би ти від мене користувався,
12: тому ви вже дозволяєте нічого не робити для батька свого або матері своєї,
13: відкидаючи слово Боже переданням вашим, яке ви встановили; і робите багато чого, цьому подібного.
14: І, покликавши весь народ, говорив їм: слухайте Мене всі і розумійте:
15: ніщо з того, що входить в людину ззовні, не може осквернити її; але що виходить з неї, те оскверняє людину.
16: Якщо хто має вуха слухати, хай слухає!
17: І коли Він увійшов у дім від народу, учні Його спитали Його про притчу.
18: Він сказав їм: невже і ви такі нерозумні? Невже не розумієте, що все те, що входить у людину ззовні, не може осквернити її?
19: Бо входить їй не в серце, а в черево, і виходить геть, чим знищується всяка їжа.
20: Далі сказав: те, що виходить з людини, оскверняє людину.
21: Бо з середини, із серця людського, виходять лихі помисли, перелюбства, любодійства, вбивства,
22: крадіжки, лихварства, кривди, лукавства, зради, ганебні вчинки, заздрісне око, богохульство, гордощі, безумство,–
23: все це зло зсередини виходить і оскверняє людину.
24: І, попростувавши звідти, прийшов у краї Тирські та Сидонські; і, увійшовши в дім, не хотів, щоб хтось впізнав Його; але не міг утаїтися.
25: Бо почула про Нього жінка, в якої дочка одержима була нечистим духом, і, прийшовши, припала до ніг Його;
26: а жінка та була язичниця, родом сірофінікіянка; і благала Його, щоб вигнав біса з дочки її.
27: Іісус же сказав їй: дай перше насититись дітям, бо недобре взяти хліб у дітей і кинути псам.
28: Вона ж сказала Йому у відповідь: так, Господи; але і пси під столом їдять крихти у дітей.
29: І сказав їй: за це слово, іди; біс вийшов із твоєї дочки.
30: І, прийшовши до свого дому, вона побачила, що біс вийшов і дочка лежить на постелі.
31: Вийшовши з країв Тирських і Сидонських, Іісус знову пішов до моря Галілейського через околиці Десятиграддя.
32: Привели до Нього глухого і гугнявого і благали Його, щоб поклав на нього руку.
33: Іісус, одвівши його вбік від народу, вклав пальці Свої у вуха його і, плюнувши, доторкнувся до язика його;
34: і, піднявши очі на небо, зітхнув і сказав йому: «єффафа», тобто: відкрийся.
35: І відразу відкрився у нього слух і розв'язались пута язика його, і почав говорити чисто.
36: І наказав їм, щоб нікому не розказували. Та скільки Він не забороняв їм, вони ще більше розголошували.
37: І надто дивувалися та говорили: все добре робить,– глухим дає чути, і німим – говорити.
← попередній розділнаступний розділ →