Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
       Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Від Марка святе благовіствування

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 5
1: І прийшли на інший берег моря, в країну Гадаринську.
2: І коли вийшов Він з човна, зразу зустрів Його чоловік, який вийшов з гробів і мав нечистого духа,
3: він жив у гробах, і ніхто не міг його зв'язати, навіть ланцюгами,
4: бо багато разів він був скутий кайданами та ланцюгами, але розривав ланцюги і розбивав кайдани, і ніхто не мав сили приборкати його;
5: завжди, вночі та вдень, у гробах і горах, кричав він та бився об каміння;
6: побачивши ж Іісуса здалеку, прибіг і поклонився Йому,
7: і, скрикнувши гучним голосом, сказав: що Тобі до мене, Іісусе, Сину Бога Всевишнього? Заклинаю Тебе Богом, не муч мене!
8: Бо Іісус сказав йому: вийди, душе нечистий, з цього чоловіка.
9: І спитав його: як твоє ім'я? І він сказав у відповідь: легіон ім'я моє, бо нас багато.
10: І багато просили Його, щоб не висилав їх геть з країни тієї.
11: Паслось же там біля гори велике стадо свиней.
12: І просили Його всі біси, кажучи: пошли нас у свиней, щоб нам увійти в них.
13: Іісус відразу дозволив їм. І, вийшовши, нечисті духи увійшли в свиней; і кинулось стадо з кручі в море, а їх було близько двох тисяч; і потонули в морі.
14: Пастухи ж свиней побігли і розказали у місті та в селах. І жителі вийшли подивитись, що сталося.
15: Приходять до Іісуса і бачать, що той, що біснувався, в якому був легіон, сидить і одягнений, і при здоровому розумі; і злякалися.
16: Очевидці ж розказали їм про те, як це сталося з біснуватим, і про свиней.
17: І почали благати Його, щоб відійшов від околиць їхніх.
18: І коли Він увійшов у човен, той, що біснувався, просив Його, щоб бути з Ним.
19: Але Іісус не дозволив йому, а сказав: йди додому до своїх і розкажи їм, що сотворив з тобою Господь і як помилував тебе.
20: І пішов, і почав проповідувати у Десятиградді про те, що сотворив з ним Іісус; і всі дивувалися.
21: Коли Іісус знову переправився в човні на той бік, зібралось до Нього багато народу; Він був біля моря.
22: І ось, приходить один з начальників синагоги, на ім'я Іаір, і, побачивши Його, падає до ніг Його
23: і дуже благає Його, кажучи: дочка моя при смерті; прийди і поклади на неї руки, щоб вона видужала і зосталася жива.
24: Іісус пішов з ним. За Ним йшло багато народу, і тиснули на Нього.
25: Якась жінка, що хворіла на кровотечу дванадцять років,
26: багато потерпіла від багатьох лікарів, і витратила все, що було в неї, і не отримала ніякої користі, але їй ще погіршало,–
27: почувши про Іісуса, підійшла ззаду в народі і доторкнулась до одежі Його,
28: бо говорила: якщо доторкнусь хоч до одежі Його, то видужаю.
29: І зразу припинилась у неї кровотеча; і вона відчула в тілі, що зцілилася від недуги.
30: У той же час Іісус, відчувши Сам у Собі, що вийшла з Нього сила, повернувся в народі і сказав: хто доторкнувся до одежі Моєї?
31: Учні сказали Йому: Ти бачиш, що народ тисне на Тебе, і говориш: хто доторкнувся до Мене?
32: Але Він дивився довкола, щоб бачити ту, яка зробила це.
33: Жінка ж, знаючи, що з нею сталося, зі страхом і трепетом підійшла, впала перед Ним і сказала Йому всю правду.
34: Він же сказав їй: дочко! віра твоя спасла тебе; іди з миром і будь здорова від недуги твоєї.
35: Коли Він ще говорив це, приходять від начальника синагоги і кажуть: дочка твоя померла; чого ще турбуєш Учителя?
36: Але Іісус, почувши ці слова, зразу говорить начальникові синагоги: не бійся, тільки віруй.
37: І не дозволив нікому йти за Собою, крім Петра, Якова та Іоанна, брата Якова.
38: Приходить у дім начальника синагоги і бачить збентеження і тих, що плакали та дуже голосили.
39: І, увійшовши, говорить їм: чого бентежитесь і плачете? дівчина не вмерла, а спить.
40: І сміялися з Нього. Він же, виславши всіх, бере з Собою батька й матір дівчини і тих, що були з Ним, і входить туди, де лежала дівчина.
41: І, взявши дівчину за руку, каже їй: «таліфа кумі», що значить: дівчино, тобі кажу, встань.
42: В ту ж мить дівчина встала і почала ходити, бо була років дванадцяти. І всі, хто бачив, дуже здивувалися.
43: І Він суворо наказав їм, щоб ніхто про це не знав, і сказав, щоб дали їй їсти.
← попередній розділнаступний розділ →