Святе Письмо

Від Марка святе благовіствування

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 3
1: І знов прийшов до синагоги. Там був чоловік, який мав усохлу руку.
2: І стежили за Ним, чи не зцілить його в суботу, щоб звинуватити Його.
3: Він же говорить чоловікові, котрий мав усохлу руку: стань посередині.
4: А їм говорить: чи годиться в суботу добро робити, чи зло робити? душу спасти, чи погубити? Вони ж мовчали.
5: І, глянувши на них з гнівом, сумуючи про жорстокість сердець їхніх, говорить тому чоловікові: простягни руку твою. Він простягнув, і стала рука його здорова, як друга.
6: Фарисеї, вийшовши, зразу ж радилися з іродіанами проти Нього, як би погубити Його.
7: Але Іісус з учнями Своїми відійшов до моря; і за Ним пішло багато народу з Галілеї, Іудеї,
8: Ієрусалима, Ідумеї та з-за Іордану. І ті, що живуть в околицях Тиру та Сидону, почувши, що Він робив, йшли до Нього у великій кількості.
9: І сказав учням Своїм, щоб готовий був для Нього човен, через багатолюдність, аби не тіснилися до Нього.
10: Бо багатьох Він зцілив, тому ті, які мали рани, кидались до Нього, щоб торкнутись Його.
11: І духи нечисті, коли бачили Його, падали перед Ним і кричали: Ти Син Божий.
12: Та Він суворо забороняв їм, щоб не робили Його відомим.
13: Потім зійшов на гору і покликав до Себе, кого Сам хотів; і прийшли до Нього.
14: І вибрав з них дванадцять, щоб були з Ним і щоб посилати їх на проповідь,
15: і щоб вони мали владу зціляти від недугів і виганяти бісів;
16: і поставив Симона, давши йому ім'я Петро,
17: Якова Зеведеєвого та Іоанна, брата Якова, давши їм імена Воанергес, тобто «сини громові»,
18: Андрія, Филипа, Варфоломія, Матфея, Фому, Якова Алфеєвого, Фаддея, Симона Кананіта
19: та Іуду Іскаріотського, який і зрадив Його.
20: Приходять у дім; і знову збирається народ, так що їм неможливо було і хліба їсти.
21: І, почувши, ближні Його пішли взяти Його, бо говорили, що Він не при собі.
22: А книжники, які прийшли з Ієрусалима, говорили, що Він має в Собі веєльзевула і що виганяє бісів силою бісівського князя.
23: І, покликавши їх, говорив їм притчами: як може сатана виганяти сатану?
24: Якщо царство розділиться само в собі, не може встояти царство те;
25: і якщо дім розділиться сам у собі, не може встояти дім той;
26: і якщо сатана повстав сам на себе і розділився, не може встояти, але прийшов кінець його.
27: Ніхто, ввійшовши в дім сильного, не може пограбувати речей його, якщо раніше не зв'яже сильного, і тоді розграбує дім його.
28: Істинно кажу вам: простяться синам людським всі гріхи та хула, якими б вони не хулили;
29: але хто буде хулити Духа Святого, тому не буде прощення довіку, а підлягає він вічному осудженню.
30: Це сказав Він, тому що говорили: в Ньому нечистий дух.
31: Прийшли Мати і брати Його і, стоячи надворі, послали до Нього покликати Його.
32: Навколо Нього сидів народ. І сказали Йому: ось, Мати Твоя і брати Твої і сестри Твої, надворі, питають Тебе.
33: І відповідав їм: хто мати Моя і брати Мої?
34: І, оглянувши сидячих навколо Себе, сказав: ось мати Моя і брати Мої;
35: бо хто творитиме волю Божу, той Мені брат, і сестра, і мати.
← попередній розділнаступний розділ →