Святе Письмо

Від Марка святе благовіствування

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 10
1: Вийшовши звідти, приходить у краї Іудейські за Іорданською стороною. Знову збирається до Нього народ, і, за звичаєм Своїм, Він знову вчив їх.
2: Підійшли фарисеї і запитали, спокушаючи Його: чи дозволено чоловікові розлучатися з жінкою?
3: Він сказав їм у відповідь: що вам заповів Мойсей?
4: Вони сказали: Мойсей дозволив писати розвідний лист і розлучатись.
5: Іісус відповів їм: через жорстокосердість вашу він написав вам цю заповідь.
6: На початку ж творіння, Бог створив чоловіка і жінку (Бут. 1,27).
7: Тому залишить чоловік батька свого і матір
8: і приліпиться до жінки своєї, і будуть обоє однією плоттю; так що вони вже не двоє, а одна плоть (Бут. 2,24).
9: Отже, що Бог поєднав, того людина хай не розлучає.
10: У домі учні Його знову запитали Його про те саме.
11: Він сказав їм: хто розлучиться з жінкою своєю та одружиться з іншою, той перелюбствує з нею.
12: І якщо жінка розлучиться з чоловіком своїм і вийде за іншого, перелюбствує.
13: Приносили до Нього дітей, щоб Він доторкнувся до них; учні ж не допускали тих, що приносили.
14: Побачивши те, Іісус обурився і сказав їм: дозвольте дітям приходити до Мене і не забороняйте їм, бо таких є Царство Боже.
15: Істинно кажу вам: хто не прийме Царства Божого, як дитина, той не ввійде в нього.
16: І, обнявши їх, поклав руки на них і благословив їх.
17: Коли виходив Він у дорогу, підбіг один хтось, упав перед Ним на коліна і запитав Його: Учителю благий! що мені робити, щоб наслідувати життя вічне?
18: Іісус сказав йому: що ти називаєш Мене благим? Ніхто не благий, як тільки один Бог.
19: Знаєш заповіді: не перелюбствуй, не вбивай, не кради, не лжесвідчи, не кривди, шануй батька твого і матір (Вих. 20,12–17).
20: Він же сказав Йому у відповідь: Учителю! все це я зберіг від юності моєї.
21: Іісус, поглянувши на нього, полюбив його і сказав йому: одного тобі не вистачає: піди і все, що маєш, продай і роздай убогим; і матимеш скарб на небесах; тоді приходь та іди вслід за Мною, взявши хрест.
22: Він же, засмутившись від цього слова, відійшов з скорботою, бо мав велике багатство.
23: І, поглянувши довкола, Іісус сказав учням Своїм: як тяжко тим, хто має багатство, увійти в Царство Боже!
24: Учні вжахнулись від слів Його. Але Іісус знову говорить їм у відповідь: діти! як тяжко тим, хто надіється на багатство, увійти в Царство Боже!
25: Бо легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже.
26: Вони ж надзвичайно здивувалися і говорили між собою: хто ж може спастись?
27: Іісус, глянувши на них, говорить: людям це неможливо, але не Богові, бо все можливо Богові.
28: І почав Петро говорити Йому: ось ми все залишили і пішли слідом за Тобою.
29: Іісус сказав у відповідь: істинно говорю вам: нема нікого, хто залишив би дім, чи братів, чи сестер, чи батька, чи матір, чи жінку, чи дітей, чи землі заради Мене і Євангелія,
30: і не одержав би нині, в час цей, серед гонінь, у стократ більше домів, і братів, і сестер, і батьків, і матерів, і дітей, і земель, а в грядущому віці життя вічного.
31: І багато хто з перших будуть останніми, і останні – першими.
32: Коли вони були в дорозі, йдучи до Ієрусалима, Іісус ішов попереду них, а вони жахалися і, йдучи за Ним слідом, боялись. Покликавши дванадцятьох, Він знову почав їм говорити про те, що буде з Ним:
33: ось, ми йдемо до Ієрусалима, і Син Людський виданий буде первосвященникам і книжникам, і осудять Його на смерть, і видадуть Його язичникам;
34: і знущатимуться над Ним, і битимуть Його, і обплюють Його, і уб'ють Його; і на третій день воскресне.
35: Тоді підійшли до Нього сини Зеведеєві Яків та Іоанн і сказали: Учителю! ми хочемо, щоб Ти зробив нам, про що попросимо.
36: Він сказав їм: що хочете, щоб Я зробив вам?
37: Вони сказали Йому: дай нам сісти у Тебе, одному праворуч, а другому ліворуч у славі Твоїй.
38: Іісус же сказав їм: не знаєте, чого просите. Чи можете пити чашу, яку Я п'ю, і хреститись хрещенням, яким Я хрещусь?
39: Вони відповідали Йому: можемо. Іісус же сказав їм: чашу, яку Я п'ю, будете пити, і хрещенням, яким Я хрещусь, будете хреститись;
40: а дати сісти праворуч і ліворуч Мене – не від Мене залежить, а кому уготовано.
41: І, почувши, десять почали гніватись на Якова та Іоанна.
42: Іісус же, покликавши їх, сказав їм: ви знаєте, що ті, яких називають князями народів, панують над ними, і вельможі їхні володіють ними.
43: Але між вами хай не буде так: а хто хоче бути більшим між вами, хай буде вам слугою;
44: і хто хоче бути першим між вами, хай буде всім рабом.
45: Бо і Син Людський не для того прийшов, щоб Йому служили, але щоб послужити і віддати душу Свою для визволення багатьох.
46: Приходять до Ієрихона. І коли Він з учнями Своїми і численним народом виходив з Ієрихона, Вартімей, син Тімеїв, сліпий, сидів при дорозі і просив милостиню.
47: Почувши, що це Іісус Назорей, він почав кричати і говорити: Іісусе, Сину Давидів! помилуй мене.
48: Багато хто примушував його мовчати, але він ще голосніше почав кричати: Сину Давидів! помилуй мене.
49: Іісус зупинився і звелів його покликати. Кличуть сліпого і кажуть йому: не бійся, вставай, кличе тебе.
50: Він скинув з себе верхню одежу, встав і прийшов до Іісуса.
51: Відповідаючи йому, Іісус спитав: чого ти хочеш від Мене? Сліпий сказав Йому: Учителю! щоб мені прозріти.
52: Іісус сказав йому: йди, віра твоя спасла тебе. І відразу він прозрів і пішов дорогою за Іісусом.
← попередній розділнаступний розділ →