Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Книга пророка Михея

← попередній розділ
Розділ 7
1: Горе мені! бо зі мною тепер— як після збирання літніх плодів, як після збирання винограду: жодної ягоди для їжі, ні спілого плоду, якого бажає душа моя.
2: Не стало милосердих на землі, немає правдивих між людьми; всі чинять підступи, щоб проливати кров; кожен ставить братові своєму сіть.
3: Руки їхні повернені до того, щоб уміти робити зло; начальник вимагає подарунків, і суддя судить за хабарі, а вельможі висловлюють злі бажання душі своєї і перекручують справу.
4: Кращий з них— як терен, і справедливий— гірше за колючу огорожу, день провісників Твоїх, відвідання Твоє настає; нині спіткає їх сум’яття.
5: Не вірте другові, не покладайтеся на приятеля; від тієї, що лежить на лоні твоєму, стережи двері вуст твоїх.
6: Бо син ганьбить батька, дочка повстає проти матері, невістка— проти свекрухи своєї; вороги людині— домашні її.
7: А я буду споглядати на Господа, уповати на Бога спасіння мого: Бог мій почує мене.
8: Не радій заради мене, неприятелько моя! хоча я впав, але встану; хоч я у мороці, але Господь світло для мене.
9: Гнів Господній я буду нести, тому що згрішив перед Ним, доки Він не вирішить справи моєї і не вчинить суду наді мною; тоді Він виведе мене на світло, і я побачу правду Його.
10: І побачить це неприятелька моя і сором покриє її, яка говорила мені: «де Господь Бог твій?» Надивляться на неї очі мої, як вона буде потоптана, подібно до бруду на вулицях.
11: У день спорудження стін твоїх, у цей день віддалиться визначення.
12: У той день прийдуть до тебе з Ассирії і міст єгипетських, і від Єгипту до ріки Євфрату, і від моря до моря, і від гори до гори.
13: А земля та буде пустелею за провину жителів її, за плоди діянь їх.
14: Паси народ Твій жезлом Твоїм, овець спадщини Твоєї, які живуть самотньо у лісі посеред Кармила; нехай пасуться вони на Васані і Галааді, як у дні давні!
15: Як у дні виходу твого із землі Єгипетської, явлю йому дивні діла.
16: Побачать це народи і посоромляться при всій могутності своїй; покладуть руку на вуста, вуха їхні зробляться глухими;
17: будуть лизати порох, як змія, як черва земна, виповзуть вони з укріплень своїх; устрашаться Господа Бога нашого й убояться Тебе.
18: Хто Бог, як Ти, що прощає беззаконня і не ставить за злочин залишку спадщини Твоєї? не вічно гнівається Він, тому що любить милувати.
19: Він знову змилосердиться над нами, згладить беззаконня наші. Ти ввергнеш у безодню морську всі гріхи наші.
20: Ти виявиш вірність Якову, милість Аврааму, яку із клятвою обіцяв батькам нашим від днів перших.
← попередній розділ