Святе Письмо

Від Луки святе благовіствування

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 5
1: Одного разу, коли народ тиснувся до Нього, щоб слухати слово Боже, а Він стояв біля озера Геннісаретського,
2: і побачив Він два човни, що стояли на озері; а рибалки, вийшовши з них, промивали сіті.
3: Увійшовши в один з човнів, який належав Симонові, Він просив його відпливти трохи від берега і, сівши, повчав народ з човна.
4: Коли ж перестав учити, сказав Симонові: відпливи на глибину і закиньте сіті свої для лову.
5: Симон сказав Йому у відповідь: Наставнику! ми трудилися всю ніч і нічого не піймали, але по слову Твоєму закину сіть.
6: Зробивши це, вони піймали дуже багато риби, аж проривалася сіть у них.
7: І дали знак товаришам з іншого човна, щоб прийшли допомогти їм; і прийшли, і наповнили обидва човни так, що вони почали тонути.
8: Побачивши це, Симон Петро припав до колін Іісуса і сказав: Господи! вийди від мене, бо я чоловік грішний.
9: Бо жах охопив його і всіх, що були з ним, від того улову риби, який зловили;
10: також і Якова та Іоанна, синів Зеведеєвих, які були товаришами Симона. І сказав Іісус Симонові: не бійся; віднині будеш ловцем людей.
11: І витягнувши обидва човни на берег, залишили все і пішли за Ним.
12: Коли Іісус був в одному місті, прийшов чоловік увесь в проказі і, побачивши Іісуса, упав ниць і благав Його: Господи! якщо Ти хочеш, можеш мене очистити.
13: Він простяг руку, доторкнувся до нього і сказав: хочу, очисться. І відразу проказа зійшла з нього.
14: І Він звелів йому нікому не говорити, а піти показатися священникові і принести жертву за очищення своє, як повелів Мойсей, на свідчення їм.
15: Але тим більше розповсюджувалася чутка про Нього, і сходилося до Нього безліч народу послухати і зцілитися від недугів своїх.
16: А Він відходив у безлюдні місця і молився.
17: Одного дня, коли Він вчив, і сиділи тут фарисеї і вчителі закону, що поприходили з усіх місць Галілеї та Іудеї і з Ієрусалима, і сила Господня являлася в зціленні хворих,–
18: ось, принесли деякі на постелі чоловіка, який був розслаблений, і намагалися внести його в дім і покласти перед Іісусом;
19: і, не знайшовши де пронести його через багатолюдність, вилізли на дім і через покрівлю спустили його з постіллю на середину перед Іісусом.
20: І Він, бачачи віру їхню, сказав чоловікові тому: прощаються тобі гріхи твої.
21: Книжники і фарисеї почали міркувати, кажучи: хто Цей, що богохульствує? хто може прощати гріхи, крім одного Бога?
22: Іісус, зрозумівши міркування їхні, сказав їм у відповідь: що ви помишляєте в серцях ваших?
23: Що легше сказати: прощаються тобі гріхи твої, чи сказати: встань і ходи?
24: Але щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи,– сказав Він розслабленому: тобі кажу: встань, візьми постіль твою та йди в дім твій.
25: І він відразу встав перед ними, взяв те, на чому лежав, і пішов до дому свого, славлячи Бога.
26: І жах охопив усіх, і славили Бога і, сповнені страху, говорили: дивні діла бачили ми нині.
27: І після цього вийшов Іісус і побачив митаря на ім'я Левій, що сидів біля митниці, і сказав йому: йди за Мною.
28: І він, покинувши все, встав і пішов услід за Ним.
29: І влаштував Йому Левій в домі своїм велику гостину; і там було багато митарів та інших, які возлежали з ними.
30: Книжники ж і фарисеї нарікали і говорили учням Його: чому ви їсте і п'єте з митарями та грішниками?
31: Іісус же сказав їм у відповідь: не здорові мають потребу в лікареві, а недужі;
32: Я прийшов покликати не праведників до покаяння, а грішників.
33: Вони ж сказали Йому: чому учні Іоаннові часто постять та моляться, також і фарисейські, а Твої їдять і п'ють?
34: Він же сказав їм: чи можете примусити синів чертога весільного поститися, коли з ними наречений?
35: Але прийдуть дні, коли заберуть від них нареченого, і тоді поститимуть в ті дні.
36: При цьому сказав їм притчу: ніхто не накладає латки до старої одежі, відірвавши від нової одежі; а інакше і нову розірве, і до старої не підійде латка від нової.
37: І ніхто не вливає молодого вина в старі міхи, бо молоде вино розірве міхи, і саме виллється, і міхи пропадуть;
38: а молоде вино в нові міхи треба вливати; тоді збережеться і те і друге.
39: І ніхто, хто пив старе вино, не захоче зараз же молодого, бо скаже: старе краще.
← попередній розділнаступний розділ →