Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
       Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Від Луки святе благовіствування

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 4
1: Іісус, сповнений Духа Святого, повернувся від Іордану і поведений був Духом у пустиню.
2: Там сорок днів Він був спокушуваний дияволом і нічого не їв у ці дні і по їх закінченні наостанку зголоднів.
3: І сказав Йому диявол: якщо Ти Син Божий, то звели каменю цьому, щоб став хлібом.
4: Іісус відповів йому: написано, що не хлібом єдиним житиме людина, а всяким словом Божим (Втор. 8,3).
5: І, вивівши Його на високу гору, диявол показав Йому всі царства світу в одну мить,
6: і сказав Йому диявол: Тобі дам владу над усіма цими царствами і славу їхню, бо вона мені передана, і я кому схочу, даю її;
7: отже, якщо Ти поклонишся мені, то все буде Твоє.
8: Іісус сказав йому у відповідь: відійди від Мене, сатана; написано: Господу Богу твоєму поклоняйся і Йому єдиному служи (Втор. 6,13).
9: І повів Його до Ієрусалима, і поставив Його на крилі храму, і сказав Йому: якщо Ти Син Божий, кинься звідси вниз,
10: бо написано: Ангелам Своїм заповість про Тебе зберегти Тебе;
11: і на руках понесуть Тебе, щоб не спіткнувся об камінь ногою Твоєю (Пс. 90,11).
12: Іісус відповів йому: сказано: не спокушай Господа Бога твого (Втор. 6,16).
13: І, закінчивши всі спокушування, диявол відійшов від Нього до часу.
14: І повернувся Іісус в силі духу до Галілеї; і рознеслася чутка про Нього по всьому краю.
15: Він учив у синагогах їхніх, і всі Його прославляли.
16: І прийшов у Назарет, де був вихований, і увійшов, за звичаєм Своїм, в день суботній у синагогу, і встав читати.
17: Йому подали книгу пророка Ісаії; і Він, розкривши книгу, знайшов місце, де було написано:
18: Дух Господній на Мені; бо Він помазав Мене благовістити убогим, і послав Мене зціляти розбитих серцем, проповідувати полоненим визволення, сліпим прозріння, відпустити змучених на волю,
19: проповідувати літо Господнє сприятливе (Іс. 61,1–2).
20: І, згорнувши книгу і віддавши служителю, сів, і очі всіх в синагозі були звернені до Нього.
21: І Він почав говорити їм: нині справдилося писання, яке ви слухали.
22: І всі засвідчили Йому це, і дивувалися словам благодаті, що виходили з уст Його, і говорили: чи ж не Йосифів це син?
23: Він сказав їм: звичайно, ви скажете Мені приказку: лікарю, зціли Самого Себе, зроби і тут, на Твоїй батьківщині, те, що, ми чули, було в Капернаумі.
24: І сказав: істинно кажу вам: ніякого пророка не приймають на батьківщині своїй.
25: Поправді кажу вам: багато вдів було в Ізраїлі за днів Іллі, коли небо замкнулося на три роки і шість місяців, так що настав великий голод по всій землі,
26: і до жодної з них не був посланий Ілля, а тільки до вдови в Сарепту Сидонську;
27: багато також було прокажених в Ізраїлі за пророка Єлисея, і жоден з них не очистився, крім Неємана сіріянина.
28: Почувши це, всі в синагозі наповнились гнівом
29: і, вставши, вигнали Його геть з міста і повели на вершину гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоб скинути Його;
30: Він же, пройшовши серед них, відійшов.
31: І прийшов у Капернаум, місто Галілейське, і навчав їх у дні суботні.
32: І дивувалися вченню Його, бо слово Його було з владою.
33: Був у синагозі чоловік, що мав духа нечистого, і він закричав гучним голосом:
34: облиш; що Тобі до нас, Іісусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас; знаю Тебе, хто Ти, Святий Божий.
35: Іісус заборонив йому, сказавши: замовкни і вийди з нього. І біс, кинувши його посеред синагоги, вийшов з нього, анітрохи не пошкодивши йому.
36: І усіх охопив жах, і міркували між собою: що це значить, що Він з владою і силою наказує нечистим духам і вони виходять?
37: І розійшлася чутка про Нього по всіх місцях того краю.
38: Вийшовши з синагоги, Він увійшов у дім Симона; теща ж Симонова лежала в сильній гарячці; і благали Його за неї.
39: Підійшовши до неї, Він заборонив гарячці; і покинула її. Вона ж відразу встала і служила їм.
40: Коли ж заходило сонце, всі, хто мав хворих на різні недуги, приводили їх до Нього, і Він, покладаючи на кожного з них руки, зціляв їх.
41: Виходили також і біси з багатьох з криком і говорили: Ти Христос, Син Божий. А Він забороняв їм казати, що вони знають, що Він Христос.
42: А як настав день, Він, вийшовши з дому, пішов у безлюдне місце, а народ шукав Його і, прийшовши до Нього, затримував Його, щоб не йшов від них.
43: Він же сказав їм: і іншим містам Я повинен благовістити Царство Боже, бо на те Я посланий.
44: І проповідував у синагогах галілейських.
1: Іісус, сповнений Духа Святого, повернувся від Іордану і поведений був Духом у пустиню.
2: Там сорок днів Він був спокушуваний дияволом і нічого не їв у ці дні і по їх закінченні наостанку зголоднів.
3: І сказав Йому диявол: якщо Ти Син Божий, то звели каменю цьому, щоб став хлібом.
4: Іісус відповів йому: написано, що не хлібом єдиним житиме людина, а всяким словом Божим (Втор. 8,3).
5: І, вивівши Його на високу гору, диявол показав Йому всі царства світу в одну мить,
6: і сказав Йому диявол: Тобі дам владу над усіма цими царствами і славу їхню, бо вона мені передана, і я кому схочу, даю її;
7: отже, якщо Ти поклонишся мені, то все буде Твоє.
8: Іісус сказав йому у відповідь: відійди від Мене, сатана; написано: Господу Богу твоєму поклоняйся і Йому єдиному служи (Втор. 6,13).
9: І повів Його до Ієрусалима, і поставив Його на крилі храму, і сказав Йому: якщо Ти Син Божий, кинься звідси вниз,
10: бо написано: Ангелам Своїм заповість про Тебе зберегти Тебе;
11: і на руках понесуть Тебе, щоб не спіткнувся об камінь ногою Твоєю (Пс. 90,11).
12: Іісус відповів йому: сказано: не спокушай Господа Бога твого (Втор. 6,16).
13: І, закінчивши всі спокушування, диявол відійшов від Нього до часу.
14: І повернувся Іісус в силі духу до Галілеї; і рознеслася чутка про Нього по всьому краю.
15: Він учив у синагогах їхніх, і всі Його прославляли.
16: І прийшов у Назарет, де був вихований, і увійшов, за звичаєм Своїм, в день суботній у синагогу, і встав читати.
17: Йому подали книгу пророка Ісаії; і Він, розкривши книгу, знайшов місце, де було написано:
18: Дух Господній на Мені; бо Він помазав Мене благовістити убогим, і послав Мене зціляти розбитих серцем, проповідувати полоненим визволення, сліпим прозріння, відпустити змучених на волю,
19: проповідувати літо Господнє сприятливе (Іс. 61,1–2).
20: І, згорнувши книгу і віддавши служителю, сів, і очі всіх в синагозі були звернені до Нього.
21: І Він почав говорити їм: нині справдилося писання, яке ви слухали.
22: І всі засвідчили Йому це, і дивувалися словам благодаті, що виходили з уст Його, і говорили: чи ж не Йосифів це син?
23: Він сказав їм: звичайно, ви скажете Мені приказку: лікарю, зціли Самого Себе, зроби і тут, на Твоїй батьківщині, те, що, ми чули, було в Капернаумі.
24: І сказав: істинно кажу вам: ніякого пророка не приймають на батьківщині своїй.
25: Поправді кажу вам: багато вдів було в Ізраїлі за днів Іллі, коли небо замкнулося на три роки і шість місяців, так що настав великий голод по всій землі,
26: і до жодної з них не був посланий Ілля, а тільки до вдови в Сарепту Сидонську;
27: багато також було прокажених в Ізраїлі за пророка Єлисея, і жоден з них не очистився, крім Неємана сіріянина.
28: Почувши це, всі в синагозі наповнились гнівом
29: і, вставши, вигнали Його геть з міста і повели на вершину гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоб скинути Його;
30: Він же, пройшовши серед них, відійшов.
31: І прийшов у Капернаум, місто Галілейське, і навчав їх у дні суботні.
32: І дивувалися вченню Його, бо слово Його було з владою.
33: Був у синагозі чоловік, що мав духа нечистого, і він закричав гучним голосом:
34: облиш; що Тобі до нас, Іісусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас; знаю Тебе, хто Ти, Святий Божий.
35: Іісус заборонив йому, сказавши: замовкни і вийди з нього. І біс, кинувши його посеред синагоги, вийшов з нього, анітрохи не пошкодивши йому.
36: І усіх охопив жах, і міркували між собою: що це значить, що Він з владою і силою наказує нечистим духам і вони виходять?
37: І розійшлася чутка про Нього по всіх місцях того краю.
38: Вийшовши з синагоги, Він увійшов у дім Симона; теща ж Симонова лежала в сильній гарячці; і благали Його за неї.
39: Підійшовши до неї, Він заборонив гарячці; і покинула її. Вона ж відразу встала і служила їм.
40: Коли ж заходило сонце, всі, хто мав хворих на різні недуги, приводили їх до Нього, і Він, покладаючи на кожного з них руки, зціляв їх.
41: Виходили також і біси з багатьох з криком і говорили: Ти Христос, Син Божий. А Він забороняв їм казати, що вони знають, що Він Христос.
42: А як настав день, Він, вийшовши з дому, пішов у безлюдне місце, а народ шукав Його і, прийшовши до Нього, затримував Його, щоб не йшов від них.
43: Він же сказав їм: і іншим містам Я повинен благовістити Царство Боже, бо на те Я посланий.
44: І проповідував у синагогах галілейських.
← попередній розділнаступний розділ →