Святе Письмо

Від Луки святе благовіствування

← попередній розділ
Розділ 24
1: У перший же день тижня, дуже рано, несучи наготовлені пахощі, вони прийшли до гробу і разом з ними деякі інші;
2: але знайшли, що камінь був відвалений від гробу.
3: І, увійшовши, не знайшли тіла Господа Іісуса.
4: Коли ж вони не могли зрозуміти цього, раптом два мужі стали перед ними в одежах блискучих.
5: І коли вони налякались і схилилися обличчям до землі, сказали їм: що ви шукаєте живого між мертвими?
6: Нема Його тут: Він воскрес; згадайте, як Він говорив вам, коли був ще в Галілеї,
7: кажучи, що Синові Людському належить бути виданому до рук людей грішників, і бути розп'ятим, і на третій день воскреснути.
8: І згадали вони слова Його;
9: і, повернувшись від гробу, сповістили про все те одинадцятьох і всіх інших.
10: То були Магдалина Марія, і Іоанна, і Марія, мати Якова, та інші з ними, які сказали про це Апостолам.
11: І здалися їм слова їхні неправдивими, і вони не повірили їм.
12: Петро ж, вставши, побіг до гробу і, нахилившись, побачив самі лише пелени, що лежали, і пішов назад, дивуючись тому, що сталося.
13: Того ж дня двоє з них йшли в село, що було стадій за шістдесят від Ієрусалима і звалося Еммаус.
14: І розмовляли між собою про всі ці події.
15: І коли вони розмовляли і міркували між собою, Сам Іісус, наблизившись, пішов з ними.
16: Але очі їхні були утримані, так що вони не впізнали Його.
17: Він же сказав до них: про що ви сперечаєтесь між собою, ідучи, і чим ви засмучені?
18: Один з них, на ім'я Клеопа, сказав Йому у відповідь: невже Ти один з тих, що прийшли до Ієрусалима, не знаєш, що сталося в ньому цими днями?
19: І сказав їм: що саме? Вони сказали Йому: що було з Іісусом Назарянином, Який був пророк, сильний ділом і словом перед Богом і всіма людьми;
20: як видали Його первосвященники і старійшини і начальники наші для засудження на смерть і розп'яли Його.
21: А ми сподівались, що Він є Той, Котрий має визволити Ізраїля; до того ж сьогодні вже третій день, як усе це сталося.
22: Та ще й здивували нас деякі жінки з наших: вони вранці були біля гробу
23: і не знайшли тіла Його, і, прийшовши, розповідали, що вони бачили і явління Ангелів, які говорять, що Він живий.
24: І пішли деякі з наших до гробу і знайшли так, як жінки говорили, а Його не бачили.
25: Тоді Він сказав їм: о, нерозумні і повільні серцем, щоб вірувати всьому тому, про що говорили пророки!
26: Чи не так же належало постраждати Христу і увійти в славу Свою?
27: І, почавши від Мойсея, з усіх пророків пояснював їм сказане про Нього у всьому Писанні.
28: І наблизились вони до того села, куди йшли; і Він робив вигляд, що хоче йти далі.
29: А вони затримували Його, кажучи: зостанься з нами, бо вже надвечір, і день закінчується. І Він увійшов і зостався з ними.
30: І коли Він возлежав з ними, то взяв хліб, благословив, переломив і подав їм.
31: Тоді відкрилися у них очі і вони впізнали Його. Але Він став невидимим для них.
32: І вони казали один одному: чи ж не палало в нас серце наше, коли Він говорив нам на дорозі і коли пояснював нам Писання?
33: І, вставши в той же час, повернулись до Ієрусалима і знайшли разом одинадцять Апостолів і тих, що були з ними,
34: які говорили, що Господь воістину воскрес і явився Симонові.
35: І вони розповіли, що було в дорозі, і як вони Його впізнали в переломленні хліба.
36: Коли вони про це говорили, Сам Іісус став посеред них і сказав їм: мир вам.
37: Вони схвилювались і злякались, думаючи, що бачать духа.
38: Але Він сказав їм: що хвилюєтесь, і для чого такі думки входять до сердець ваших?
39: Погляньте на руки Мої і на ноги Мої; це Я Сам; доторкніться до Мене і роздивіться; бо дух тіла і кісток не має, як бачите у Мене.
40: І, сказавши це, показав їм руки і ноги.
41: Коли ж вони від радості ще не вірили і дивувались, Він сказав їм: чи маєте тут якусь їжу?
42: Вони подали Йому частину печеної риби і стільникового меду.
43: І, взявши, їв перед ними.
44: І сказав їм: ось те, про що Я говорив вам, коли ще був з вами, що належить здійснитися всьому, написаному про Мене в законі Мойсеєвому, і у пророків, та в псалмах.
45: Тоді відкрив їм розум до розуміння Писань.
46: І сказав їм: так написано і так належало постраждати Христу, і воскреснути з мертвих на третій день,
47: і щоб в ім'я Його проповідувалося покаяння і прощення гріхів між усіма народами, починаючи від Ієрусалима.
48: Ви ж свідки цьому.
49: І Я пошлю обітницю Отця Мого на вас; ви ж залишайтесь у місті Ієрусалимі, доки не сповнитеся силою з неба.
50: І вивів їх з міста до Віфанії і, піднявши руки Свої, благословив їх.
51: І коли Він благословляв їх, почав віддалятися від них і возноситися на небо.
52: Вони поклонились Йому і повернулись до Ієрусалима з великою радістю.
53: І перебували завжди в храмі, прославляючи і благословляючи Бога. Амінь.
← попередній розділ