Від Луки святе благовіствування

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 12
1: Тим часом, коли зібралися тисячі народу, так що тиснули один одного, Він почав говорити спершу до учнів Своїх: бережіться закваски фарисейської, яка є лицемірство.
2: Нема нічого прихованого, що не відкрилося б, і таємного, чого б не дізналися.
3: Тому те, що ви сказали в пітьмі, почується при світлі; і що говорили на вухо в будинках, те буде проголошене на покрівлях.
4: Кажу ж вам, друзям Моїм: не бійтесь тих, що вбивають тіло і потім нічого більше зробити не можуть;
5: але скажу вам, кого боятися: бійтеся Того, Хто має владу після вбивства вкинути в геєну: так, кажу вам, Того бійтеся.
6: Чи не п'ять малих птахів продаються за два ассарія? і жоден з них не забутий Богом.
7: А у вас і волосся на голові все пораховане. Отже, не бійтесь; ви дорожчі за багатьох малих птахів.
8: Кажу ж вам: кожного, хто визнає Мене перед людьми, і Син Людський визнає його перед Ангелами Божими;
9: а хто зречеться Мене перед людьми, той відкинутий буде перед Ангелами Божими.
10: І кожному, хто скаже слово на Сина Людського, проститься; а хто скаже хулу на Святого Духа, тому не проститься.
11: Коли ж приведуть вас у синагоги, до правителів і володарів, не турбуйтесь, як і що відповідати, або що говорити,
12: бо в той час Святий Дух навчить вас, що треба говорити.
13: Хтось з народу сказав Йому: Учителю! скажи братові моєму, щоб він розділив спадщину зі мною.
14: Він же сказав чоловікові тому: хто поставив Мене судити чи ділити вас?
15: При цьому сказав їм: глядіть, остерігайтеся користолюбства, бо життя людини не залежить від багатства її маєтку.
16: І сказав їм притчу: в одного багатого чоловіка добре вродила нива;
17: і міркував він в собі: що мені робити? нема куди мені зібрати плодів моїх.
18: І сказав: ось що зроблю: зруйную житниці мої та збудую більші, і зберу туди весь хліб мій і все добро моє,
19: і скажу душі моїй: душа! багато маєш добра, що лежить у тебе на багато років: спочивай, їж, пий, веселись.
20: Але Бог сказав йому: нерозумний! цієї ночі душу твою візьмуть у тебе; кому ж дістанеться те, що ти заготовив?
21: Так буває з тим, хто збирає скарби для себе, а не в Бога багатіє.
22: Сказав учням Своїм: тому кажу вам, – не піклуйтесь для душі вашої, що вам їсти, ні для тіла,– в що вдягнутися:
23: душа більша за їжу, і тіло – за одежу.
24: Погляньте на воронів: вони не сіють, не жнуть; у них нема ні комор, ні житниць, і Бог годує їх; наскільки ж ви кращі за птахів?
25: І хто з вас, піклуючись, може додати собі зросту хоч на один лікоть?
26: Отже, якщо і найменшого зробити не можете, чого ж піклуєтесь про інше?
27: Погляньте на лілії, як вони ростуть: не трудяться, не прядуть; але кажу вам, що й Соломон у всій славі своїй не одягався так, як кожна з них.
28: Коли ж траву на полі, яка сьогодні є, а завтра буде кинута у піч, Бог так одягає, то наскільки краще вас, маловіри!
29: Отже, не шукайте, що вам їсти, або що пити, і не турбуйтесь,
30: бо всього того шукають люди світу цього, ваш же Отець знає, що ви маєте потребу в тому;
31: перш над усе шукайте Царства Божого, а те все додасться вам.
32: Не бійся, мале стадо! бо Отець ваш благоволив дати вам Царство.
33: Продавайте майно ваше і давайте милостиню. Приготуйте собі гаманці, що не старіють, і скарби, що не зменшуються на небесах, куди злодій не наближається, і де міль не точить,
34: бо де скарб ваш, там і серце ваше буде.
35: Хай будуть чресла ваші підперезані і світильники засвічені.
36: І ви будьте подібні до людей, які чекають повернення господаря свого з весілля, щоб, коли прийде і постукає, негайно відчинити йому.
37: Блаженні ті раби, господар яких, прийшовши, знайде їх пильнуючими; істинно говорю вам, що він підпережеться і посадить їх, та, підходячи, служитиме їм.
38: І коли прийде о другій сторожі, або о третій сторожі прийде, і знайде їх так, то блаженні ті раби.
39: Ви знаєте, що коли б знав господар дому, о якій годині прийде злодій, то пильнував би і не дав би підкопати дому свого.
40: Будьте ж і ви готові, бо в який час не сподіваєтесь, прийде Син Людський.
41: Тоді сказав Йому Петро: Господи! чи до нас притчу цю говориш, чи до всіх?
42: Господь же сказав: хто вірний і мудрий домоправитель, якого господар поставив над слугами своїми роздавати їм своєчасно міру хліба?
43: Блаженний раб той, господар якого, прийшовши, знайде, що він робить так.
44: Істинно кажу вам: над усім добром своїм поставить його.
45: Якщо ж раб той в серці своїм скаже: не скоро господар мій прийде, і почне бити слуг та служниць, їсти і пити та напиватись,–
46: то прийде господар раба того у день, коли він не сподівається, і в годину, якої не знає, і розітне його, і визначить йому долю з невірними.
47: Раб же той, який знав волю господаря свого, та не був готовий, і не робив за волею його, буде багато битий;
48: а той, хто не знав і зробив те, за що треба карати, буде битий менше. Від усякого, кому дано багато, багато й вимагається, і кому багато доручено, з того більше й запитається.
49: Я прийшов вогонь звести на землю, і як хотів би, щоб він уже запалав!
50: Хрещенням маю Я хреститися; і як Я тужу, поки це здійсниться!
51: Чи думаєте ви, що Я прийшов дати мир землі? Ні, кажу вам, а розділення;
52: бо віднині п'ятеро в одному домі почнуть розділятися, троє проти двох, і двоє проти трьох:
53: батько стане проти сина, і син проти батька; мати проти дочки, і дочка проти матері; свекруха проти невістки своєї, і невістка проти свекрухи своєї.
54: Сказав же і до народу: коли ви побачите хмару, що йде із заходу, то відразу говорите: дощ буде, і буває так;
55: і коли віє південний вітер, говорите: спека буде; і буває.
56: Лицеміри! лице неба і землі розпізнавати умієте; як же час цей не розпізнаєте?
57: Чому ж ви і по собі не судите, що має бути?
58: Коли ти йдеш з суперником своїм до правителя, то дорогою подбай визволитися від нього, щоб він не привів тебе до судді, а суддя не віддав тебе катові, а кат не кинув би тебе в темницю.
59: Кажу тобі: не вийдеш звідти, аж поки не віддаси і останнього мідяка.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 17
1: Сказав також Іісус учням: неможливо не прийти спокусам; але горе тому, через кого вони приходять;
2: краще було б йому, коли б жорно млинове повісили йому на шию і кинули його в море, ніж щоб він спокусив одного з малих цих.
3: Пильнуйте за собою. Якщо ж согрішить проти тебе брат твій, виговори йому; і коли покається, прости йому;
4: і коли сім раз у день согрішить проти тебе і сім раз на день звернеться і скаже: каюсь,– прости йому.
5: І сказали Апостоли Господу: примнож в нас віру.
6: Господь сказав: коли б ви мали віру як зерно гірчичне і сказали смоковниці цій: вирвись і пересадись у море, то вона послухала б вас.
7: Хто з вас, маючи раба, який оре або пасе, як тільки він повернеться з поля, скаже йому: іди мерщій та сідай до столу?
8: Навпаки, чи не скаже йому: приготуй мені повечеряти та, підперезавшись, прислуговуй мені, доки буду їсти і пити, а потім їж і пий сам?
9: Чи ж стане він дякувати рабові тому за те, що він виконав наказ? Не думаю.
10: Так і ви, коли виконаєте все, що вам наказувалося, кажіть: ми раби нікчемні, бо зробили те, що повинні були зробити.
11: Йдучи до Ієрусалима, Він проходив між Самарією та Галілеєю.
12: І коли входив Він в одне село, зустріли Його десять чоловік прокажених, які зупинились віддалік
13: і гучним голосом говорили: Іісусе Наставнику! помилуй нас.
14: Побачивши їх, Він сказав їм: підіть, покажіться священникам. І коли вони йшли, очистилися.
15: Один же з них, побачивши, що зцілився, повернувся, гучним голосом прославляючи Бога,
16: і припав лицем до ніг Його, дякуючи Йому; і це був самарянин.
17: Тоді Іісус сказав: чи не десять очистились? де ж дев'ять?
18: чому вони не повернулись віддати хвалу Богові, тільки іноплемінник цей?
19: І сказав йому: встань, іди; віра твоя спасла тебе.
20: А як фарисеї запитали Його: коли прийде Царство Боже, відповідав їм: не прийде Царство Боже помітно,
21: і не скажуть: ось, воно тут, або: он там. Бо ось, Царство Боже всередині вас є.
22: Сказав також учням: прийдуть дні, коли бажатимете бачити хоч один з днів Сина Людського, і не побачите;
23: і скажуть вам: ось, тут, або: ось, там,– не ходіть і не ганяйтесь,
24: бо, як блискавка, блиснувши від одного краю неба, світить до другого краю неба, так буде Син Людський у день Свій.
25: Але спочатку належить Йому багато постраждати і бути відкинутим родом цим.
26: І як було в дні Ноя, так буде і в дні Сина Людського:
27: їли, пили, женились, виходили заміж, аж до того дня, як увійшов Ной у ковчег, і прийшов потоп і погубив усіх.
28: Так само, як було й у дні Лота: їли, пили, купували, продавали, садили, будували;
29: а в той день, в який Лот вийшов з Содому, линув з неба дощ з вогнем і сіркою і знищив усіх;
30: так буде і в той день, коли Син Людський явиться.
31: У той день, хто буде на покрівлі, а речі його в домі, той не сходь їх взяти; і хто буде на полі, хай не повертається назад.
32: Згадуйте жінку Лотову.
33: Хто почне зберігати душу свою, той погубить її; а хто погубить її, той оживить її.
34: Кажу вам: в ту ніч будуть двоє на одній постелі: один візьметься, а другий залишиться;
35: дві будуть молоти разом: одна візьметься, а друга залишиться;
36: двоє будуть на полі: один візьметься, а другий залишиться.
37: На це сказали Йому: де, Господи? Він же сказав їм: де труп, там зберуться й орли.