...

Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
       Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Книга Іова

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 5
1: Взивай, якщо є той, що відповідає тобі. І до кого зі святих звернешся ти?
2: Так, дурня убиває гнівливість, і нерозумного губить роздратування.
3: Бачив я, як дурень вкорінюється, і негайно прокляв дім його.
4: Діти його далекі від щастя, їх будуть бити біля воріт, і не буде захисника.
5: Жниво його з’їсть голодний і з-за терну візьме його, і спраглі поглинуть майно його.
6: Так, не з пороху виходить горе, і не з землі виростає лихо;
7: але людина народжується на страждання, як іскри, щоб підніматися вгору.
8: Але я до Бога звернувся б, передав би справу мою Богу,
9: Який творить діла великі і недослідимі, дивні без міри,
10: дає дощ на лице землі і посилає води на лице полів;
11: принижених поставляє на висоту, і ті, що ремствують, підносяться на спасіння.
12: Він руйнує задуми підступних, і руки їхні не довершують намірів.
13: Він уловлює мудреців їхнім же лукавством, і рада хитрих стає марною:
14: вдень вони зустрічають темряву й опівдні ходять навпомацки, як уночі.
15: Він спасає бідного від меча, від уст їх і від руки сильного.
16: І є нещасному надія, і неправда закриває вуста свої.
17: Блаженна людина, яку напоумлює Бог, і тому покарання Вседержителя не відкидай,
18: бо Він завдає рани і Сам обв’язує їх; Він уражає, і Його ж руки лікують.
19: У шести лихах врятує тебе, і в сьомому не торкнеться тебе зло.
20: Під час голоду визволить тебе від смерти, і на війні— від руки меча.
21: Від бича язика сховаєш себе і не убоїшся спустошення, коли воно прийде.
22: Спустошенню і голоду посмієшся і звірів землі не убоїшся,
23: бо з каменями польовими у тебе союз, і звірі польові у мирі з тобою.
24: І дізнаєшся, що намет твій у безпеці, і будеш дивитися за домом твоїм, і не згрішиш.
25: І побачиш, що сім’я твоє численне, і паростки твої, як трава на землі.
26: Увійдеш у гріб у зрілості, як укладаються снопи пшениці у свій час.
27: Ось, що ми пізнали; так воно і є; вислухай це і зауваж для себе.
← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 37
1: І від цього тремтить серце моє і зрушилося з місця свого.
2: Слухайте, слухайте голос Його і грім, що виходить з вуст Його.
3: Під усім небом перекоти його, і блищання його— до країв землі.
4: За ним гримить голос; гримить Він гласом величі Своєї і не зупиняє його, коли голос Його почутий.
5: Дивно гримить Бог гласом Своїм, робить діла великі, для нас незбагненні.
6: Бо снігу Він говорить: будь на землі; однаково дрібний дощ і великий дощ у Його владі.
7: Він кладе печать на руку кожної людини, щоб усі люди знали діла Його.
8: Тоді звір іде в притулок і залишається у своїх лігвах.
9: З півдня приходить буря, з півночі— холоднеча.
10: Від подиху Божого утворюється лід, і поверхня води стискується.
11: Також вологою Він наповнює хмари, і хмари випромінюють світло Його,
12: і вони спрямовуються за намірами Його, щоб виконати те, що Він повелить їм на лиці населеної землі.
13: Він повеліває їм іти або для покарання, або на благовоління, або для помилування.
14: Слухай це, Іове; стій і розумій дивні діла Божі.
15: Чи знаєш, як Бог розпоряджається ними і повеліває світлу блищати із хмари Своєї?
16: Чи розумієш рівновагу хмар, дивне діло Найдосконалішого у знанні?
17: Як нагрівається твій одяг, коли Він заспокоює землю від півдня?
18: Чи ти з Ним розпростер небеса, тверді, як відлите дзеркало?
19: Навчи нас, що сказати Йому? Ми в цій пітьмі нічого не можемо зрозуміти.
20: Чи буде сповіщено Йому, що я говорю? Чи сказав хто, що те, що сказано, доноситься Йому?
21: Тепер не видно яскравого світла у хмарах, але пронесеться вітер і розчистить їх.
22: Світла погода приходить від півночі, і навколо Бога страшна велич.
23: Вседержитель! ми розумом не осягаємо Його. Він великий силою, судом і повнотою правосуддя. Він нікого не гнітить.
24: Тому нехай благоговіють перед Ним люди, і нехай тремтять перед Ним усі мудрі серцем!
← попередній розділнаступний розділ →