Святе Письмо

Книга Іова

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 37
1: Отож, і від цього тремтить моє серце і зрушилось з місця свого.
2: Уважливо слухайте гук Його голосу, і грім, що несеться із уст Його,
3: його Він пускає попід усім небом, а світло Своє аж на кінці землі.
4: За Ним грім ричить левом, гримить гуком своєї величности, і його Він не стримує, почується голос Його.
5: Бог предивно гримить Своїм голосом, вчиняє великі діла, яких не розуміємо ми.
6: До снігу говорить Він: Падай на землю! а дощеві та зливі: Будьте сильні!
7: Він руку печатає кожній людині, щоб пізнали всі люди про діло Його.
8: І звір входить у сховище, і живе в своїх лігвищах.
9: Із кімнати південної буря приходить, а з вітру північного холод.
10: Від Божого подиху лід повстає, і водна широкість тужавіє.
11: Також Він обтяжує вільгістю тучу, і світло своє розпорошує хмара,
12: і вона по околицях ходить та блукає за Його проводом, щоб чинити все те, що накаже Він їй на поверхні вселенної,
13: він наводить її чи на кару для краю Свого, чи на милість.
14: Бери, Йове, оце до ушей, уставай і розваж Божі чуда!
15: Чи ти знаєш, що Бог накладає на них, і заяснює світло із хмари Своєї?
16: Чи ти знаєш, як носиться хмара в повітрі, про чуда Того, Який має безвадне знання,
17: ти, що шати твої стають теплі, як стишується земля з полудня?
18: Чи ти розтягав із Ним хмару, міцну, немов дзеркало лите?
19: Навчи нас, що скажем Йому? Через темність ми не впорядкуємо слова.
20: Чи Йому оповісться, що буду казати? Чи зміг хто сказати, що Він знищений буде?
21: І тепер ми не бачимо світла, щоб світило у хмарах, та вітер перейде і вичистить їх.
22: Із півночі приходить воно, немов золото те, та над Богом величність страшна.
23: Всемогутній, Його не знайшли ми, Він могутній у силі, але Він не мучить нікого судом та великою правдою.
24: Тому нехай люди бояться Його, бо на всіх мудросердих не дивиться Він.
← попередній розділнаступний розділ →