Святе Письмо

Біблія українською мовою

Книга Іова

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 34
1: І говорив Елігу та й сказав:
2: Слухайте, мудрі, слова ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене!
3: Бо ухо слова випробовує, а піднебіння їжу куштує.
4: Виберім право собі, між собою пізнаймо, що добре.
5: Бо Йов говорив: Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.
6: Чи буду неправду казати за право своє? Без вини небезпечна стріла моя...
7: Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузування, як воду,
8: і товаришує з злочинцями, і ходить з людьми беззаконними?
9: Бо він каже: Нема людині користи, коли її Бог уподобає.
10: Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди!
11: Бо за чином людини Він їй надолужить, і згідно з своєю дорогою знайде людина заплату!
12: Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює права.
13: Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселенну поклав?
14: Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій подих до Себе забрав,
15: всяке тіло погинуло б вмить, а людина повернулася б на порох!...
16: Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:
17: Хіба стримувати може ненависник право? І хіба осудити ти зможеш Всеправедного?
18: Хіба можна сказати цареві: Негідний, а вельможним: Безбожний?
19: Таж Він не звертає уваги на зверхників, і не вирізнює можного перед убогим, бо всі вони чин Його рук,
20: за хвилину вони помирають, опівночі... Доторкнеться Він можних і гинуть вони, сильний усунений буде рукою не людською.
21: Бо очі Його на дорогах людини, і Він бачить всі кроки її,
22: немає темноти, немає і темряви, де б злочинці сховались.
23: Бо людині Він не призначає означений час, щоб ходила до Бога на суд.
24: Він сильних ламає без досліду, і ставить на місце їх інших.
25: Бож знає Він їхні діла, оберне вночі і почавлені будуть!
26: Як несправедливих уразить Він їх, на видному місці,
27: за те, що вони відступили від Нього, і не розуміли доріг Його всіх,
28: щоб зойк сіромахи спровадити до Нього, бо Він чує благання пригнічених.
29: Коли Він заспокоїть, то хто винуватити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над народом, і над людиною разом,
30: щоб не панував чоловік нечестивий із тих, що правлять за пастку народові.
31: Бо Богові треба отак говорити: Несу я заслужене, злого робити не буду!
32: Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не буду чинити!
33: Чи на думку твою надолужить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи!
34: Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає:
35: Йов говорить немудро, а слова його без розуміння.
36: О, коли б Йов досліджений був аж навіки за відповіді, як злі люди,
37: бо він додає до свойого гріха ще провину, між нами він плеще в долоні та множить на Бога промови свої...
← попередній розділнаступний розділ →