Від Іоанна святе благовіствування

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 4
1: Коли ж Іісус довідався про почуте фарисеями, що Він більше збирає учнів і хрестить, ніж Іоанн,–
2: хоч Іісус Сам не хрестив, а учні Його,–
3: то залишив Іудею і знов пішов до Галілеї.
4: Належало ж Йому проходити через Самарію.
5: Ось приходить Він до міста самарянського, що зветься Сіхар, поблизу землі, яку Яків дав синові своєму Йосифу.
6: Там був колодязь Якова. Іісус, втомившись з дороги, сів біля колодязя. Було близько шостої години.
7: Приходить жінка з Самарії набрати води. Іісус говорить їй: дай Мені напитися.
8: Бо учні Його пішли до міста, щоб купити їжі.
9: Жінка самарянка каже Йому: як ти, будучи іудеєм, просиш напитися у мене, самарянки? Адже іудеї не спілкуються з самарянами.
10: Іісус сказав їй у відповідь: якби ти знала дар Божий і Хто говорить тобі: дай Мені напитись, то ти сама просила б у Нього, і Він дав би тобі води живої.
11: Говорить Йому жінка: господарю! тобі і зачерпнути нічим, а колодязь глибокий; звідки ж ти маєш воду живу?
12: Невже ти більший за батька нашого Якова, котрий дав нам колодязь цей, і сам з нього пив, і діти його, і худоба його?
13: Іісус сказав їй у відповідь: всякий, хто п'є цю воду, знову захоче пити,
14: а хто питиме воду, яку Я дам йому, той не захоче пити повік; але вода, яку Я дам йому, стане в ньому джерелом води, що тече в життя вічне.
15: Говорить Йому жінка: господарю! дай мені цієї води, щоб я не хотіла пити і не приходила сюди черпати.
16: Іісус говорить їй: іди, поклич чоловіка свого і приходь сюди.
17: Жінка сказала Йому у відповідь: не маю я чоловіка. Говорить їй Іісус: правду ти сказала, що чоловіка не маєш,
18: бо п'ять чоловіків мала, і той, кого маєш тепер, не чоловік тобі; це ти справедливо сказала.
19: Жінка говорить Йому: Господи! бачу, що Ти пророк.
20: Батьки наші поклонялись на цій горі, а ви говорите, що місце, де належить поклонятися, знаходиться в Ієрусалимі.
21: Іісус говорить їй: повір Мені, що надходить час, коли будете поклонятись Отцеві і не на цій горі, і не в Ієрусалимі.
22: Ви не знаєте, чому кланяєтесь, а ми знаємо, чому кланяємось, бо спасіння від іудеїв.
23: Але прийде час і прийшов уже, коли справжні поклонники кланятимуться Отцеві в дусі і істині, бо таких поклонників Отець шукає Собі.
24: Бог є дух, і ті, що поклоняються Йому, повинні поклонятися в дусі і істині.
25: Жінка говорить Йому: знаю, що прийде Месія, званий Христос; коли Він прийде, сповістить нам усе.
26: Іісус сказав їй: це Я, Котрий говорю з тобою.
27: В цей час прийшли учні Його і здивувалися, що Він розмовляє з жінкою; проте ніхто не сказав: чого Тобі треба? або: про що говориш з нею?
28: Тоді жінка залишила свій водонос, пішла до міста і сказала людям:
29: ідіть, побачите Чоловіка, Котрий сказав мені все, що я зробила; чи не Він Христос?
30: Вони вийшли з міста і пішли до Нього.
31: Тим часом учні просили Його, кажучи: Равві! їж.
32: Він же сказав їм: у Мене є їжа, якої ви не знаєте.
33: Тому учні говорили між собою: хіба хто приніс Йому їсти?
34: Іісус говорить їм: Моя їжа є творити волю Того, Хто послав Мене, і звершити діло Його.
35: Чи не кажете ви, що ще чотири місяці, і настануть жнива? А Я говорю вам: зведіть очі ваші і погляньте на ниви, як вони побіліли і готові до жнив.
36: Хто жне, той одержує нагороду і збирає плід у життя вічне, щоб і сіяч і жнець разом раділи,
37: бо про це є правдиве слово: один сіє, а інший жне.
38: Я послав вас жати те, над чим ви не працювали: інші працювали, а ви ввійшли в їхню працю.
39: І багато самарян з міста того увірували в Нього за словом жінки, яка свідчила, що Він сказав їй все, що вона зробила.
40: І тому, коли прийшли до Нього самаряни, то просили Його побути в них; і Він пробув там два дні.
41: І ще більше увірувало в Нього за Його словом.
42: А жінці тій говорили: вже не за твоїми словами віруємо, бо самі чули і знаємо, що Він істинно Спаситель світу, Христос.
43: Як минуло ж два дні Він вийшов звідти і пішов до Галілеї,
44: бо Сам Іісус свідчив, що пророк не має честі у cвоїй вітчизні.
45: Коли Він прийшов до Галілеї, то галілеяни прийняли Його, побачивши все, що Він зробив в Ієрусалимі під час свята, бо і вони ходили на свято.
46: Отож Іісус знову прийшов у Кану Галілейську, де перетворив воду на вино. В Капернаумі був царедворець, у якого син був хворий.
47: Він, почувши, що Іісус прийшов з Іудеї в Галілею, прийшов до Нього і просив Його прийти і зцілити його сина, який був при смерті.
48: Іісус сказав йому: ви не увіруєте, якщо не побачите знамень і чудес.
49: Царедворець говорить Йому: Господи! прийди, поки не вмер син мій.
50: Іісус каже йому: іди, син твій здоровий. Він повірив слову, що сказав йому Іісус, і пішов.
51: На дорозі зустріли його слуги його і сказали: син твій здоровий.
52: Він спитав у них: о котрій годині стало йому легше? Йому сказали: вчора о сьомій годині покинула його гарячка.
53: З цього батько дізнався, що це був той час, коли Іісус сказав йому: син твій здоровий, і увірував сам і весь дім його.
54: Це вже друге чудо сотворив Іісус, повернувшись з Іудеї в Галілею.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 7
1: Після цього Іісус ходив по Галілеї, бо не хотів ходити по Іудеї, тому що іудеї шукали вбити Його.
2: Наближалося свято іудейське – ставлення кущів.
3: Тоді брати Його сказали Йому: вийди звідси та іди в Іудею, щоб і учні Твої бачили діла, які Ти твориш.
4: Бо ніхто не робить чого-небудь таємно, а сам домагається бути відомим. Якщо Ти твориш такі діла, яви Себе світові.
5: Бо і брати Його не вірували в Нього.
6: На це Іісус сказав їм: Мій час ще не настав, а для вас завжди час.
7: Не може світ ненавидіти вас, а Мене ненавидить, бо Я свідчу про нього, що діла його злі.
8: Ви йдіть на свято це, а Я ще не піду на це свято, бо час Мій ще не настав.
9: Сказавши це їм, залишився в Галілеї.
10: Але коли брати Його прийшли на свято, тоді і Він прийшов, та не явно, а ніби таємно.
11: Іудеї ж шукали Його на святі і говорили: де Він?
12: І багато було розмов про Нього в народі: одні говорили, що Він добрий, інші казали: ні, Він зваблює народ.
13: Проте ніхто не говорив про Нього відкрито, боячись іудеїв.
14: Але посеред свята Іісус увійшов у храм і вчив.
15: І дивувалися іудеї, кажучи: як Він знає Писання, не вчившись?
16: Іісус сказав їм у відповідь: Моє вчення – не Моє, а Того, Хто послав Мене;
17: хто хоче творити волю Його, той довідається про це вчення, чи воно від Бога, чи Я Сам від Себе кажу.
18: Хто говорить сам від себе, той шукає слави собі, а Хто шукає слави Тому, Хто послав Його, Той є істинний, і неправди нема в Ньому.
19: Чи не дав вам Мойсей закону? і ніхто з вас не виконує закону. За що шукаєте вбити Мене?
20: Народ сказав у відповідь: чи не біс у Тобі? хто шукає Тебе вбити?
21: Іісус далі сказав їм: одне діло зробив Я, і ви всі дивуєтесь.
22: Мойсей дав вам обрізання (хоч воно не від Мойсея, а від отців), і в суботу ви обрізуєте чоловіка.
23: Якщо в суботу приймає чоловік обрізання, щоб не порушити закону Мойсеєвого,– то чому на Мене гніваєтеся за те, що Я всього чоловіка зцілив у суботу?
24: Не судіть по зовнішності, а судіть судом справедливим.
25: Тут деякі з ієрусалимлян говорили: чи не Той це, Котрого шукають убити?
26: Ось, Він говорить відкрито, і нічого не кажуть Йому: чи не переконались начальники, що Він справді Христос?
27: Але ми знаємо, звідки Він; Христос же коли прийде, ніхто не знатиме, звідки Він.
28: Тоді Іісус, навчаючи, голосно заговорив у храмі: і знаєте Мене, і знаєте, звідки Я; і Я прийшов не Сам від Себе, але є істинний Той, Хто послав Мене, Якого ви не знаєте.
29: Я ж знаю Його, бо Я від Нього, і Він послав Мене.
30: І шукали схопити Його, але ніхто не наклав на Нього руки, бо ще не прийшов час Його.
31: Багато ж з народу увірували в Нього і говорили: коли Христос прийде, невже сотворить більше чудес, ніж Цей сотворив?
32: Фарисеї почули, що таке говорить про Нього народ, і послали фарисеї і первосвященники слуг схопити Його.
33: Іісус же сказав їм: ще недовго бути Мені з вами, і Я піду до Того, Хто Мене послав;
34: будете шукати Мене, і не знайдете; і де буду Я, туди ви не зможете прийти.
35: При цьому іудеї говорили між собою: куди Він хоче йти, що ми не знайдемо Його? Чи не хоче Він йти в еллінське розсіяння і вчити еллінів?
36: Що означають слова ці, які Він сказав: будете шукати Мене і не знайдете; і де Я буду, туди ви не можете прийти?
37: В останній же великий день свята стояв Іісус і голосно говорив: хто хоче пити, хай іде до Мене і п'є.
38: Хто вірує в Мене, у того, як сказано в Писанні, з чрева його потечуть ріки води живої.
39: Це сказав Він про Духа, Якого мали прийняти віруючі в Нього; бо ще не було на них Духа Святого, бо Іісус ще не був прославлений.
40: Багато ж з народу, почувши ці слова, говорили: Він воістину пророк.
41: Інші говорили: це Христос. А ще інші казали: хіба з Галілеї Христос прийде?
42: Чи не сказано в Писанні, що Христос прийде з роду Давидового і з Віфлієму, з того місця, звідки був Давид?
43: Отож сталася в народі про Нього суперечка.
44: Деякі з них хотіли схопити Його; але ніхто не наклав на Нього рук.
45: І слуги повернулися до первосвященників і фарисеїв, які сказали їм: чому ви не привели Його?
46: Слуги відповіли: ніколи не говорив чоловік так, як Цей Чоловік.
47: Фарисеї ж сказали їм: невже і ви спокусилися?
48: Чи увірував в Нього хтось з начальників або з фарисеїв?
49: Але цей народ неук в законі, проклятий він.
50: Никодим, один з них, який приходив до Нього вночі, говорить їм:
51: хіба закон наш судить людину, якщо спочатку не вислухають її і не дізнаються, що вона робить?
52: На це сказали йому: чи і ти не з Галілеї? роздивись і побачиш, що пророк з Галілеї не приходить.
53: І кожний пішов до свого дому.