Від Іоанна святе благовіствування

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 2
1: На третій день було весілля в Кані Галілейській, і Мати Іісуса була там.
2: Був також запрошений на весілля Іісус і учні Його.
3: Коли не вистачило вина, Мати Іісуса каже Йому: вина не мають.
4: Іісус говорить Їй: що Мені і Тобі, Жоно? ще не прийшов час Мій.
5: Мати Його говорить слугам: що скаже Він вам, те зробіть.
6: Було ж тут шість кам'яних водоносів, що стояли за звичаєм для очищення іудейського і вміщали по дві або по три міри.
7: Іісус говорить їм: наповніть посудини водою. І наповнили їх до верху.
8: І говорить їм: тепер наберіть і несіть до розпорядника бенкету. І понесли.
9: Коли ж розпорядник покуштував воду, що стала вином (а він не знав звідки це вино, знали ж тільки слуги, які набирали воду), тоді розпорядник кличе нареченого
10: і говорить йому: кожен чоловік спочатку добре вино подає, а коли сп'яніють, тоді гірше; а ти добре вино зберіг аж досі.
11: Так поклав Іісус початок чудесам у Кані Галілейській і явив славу Свою; і увірували в Нього учні Його.
12: Після цього прийшов Іісус до Капернаума, Сам і Мати Його, і брати Його, і учні Його; і пробули там небагато днів.
13: Наближалася Пасха іудейська, і Іісус прийшов до Ієрусалима,
14: і знайшов, що в храмі продавали волів, овець і голубів, і сиділи міняльники грошей.
15: І, зробивши бич з вірьовок, вигнав з храму всіх, також і овець і волів; і розсипав гроші міняльників, а столи їхні поперекидав.
16: І сказав продавцям голубів: візьміть це звідси і не робіть дому Отця Мого домом торгівлі.
17: При цьому учні Його згадали, що написано: ревність за домом Твоїм з'їдає Мене (Пс. 68,10).
18: На це іудеї сказали Йому: яким знаменням докажеш Ти нам, що маєш владу так робити?
19: Іісус сказав їм у відповідь: зруйнуйте храм цей, і Я за три дні поставлю його.
20: На це сказали іудеї: сорок шість років будувався храм цей, а Ти за три дні поставиш його?
21: А Він говорив про храм тіла Свого.
22: Коли ж Він воскрес з мертвих, то згадали учні Його, що Він казав їм це, і повірили Писанню і слову, яке сказав Іісус.
23: І коли Він був у Ієрусалимі на святі Пасхи, багато увірувало в ім'я Його, побачивши чудеса, які Він творив.
24: Але Сам Іісус не ввіряв Себе їм, бо знав усіх,
25: і не треба було Йому, щоб хтось засвідчив про людину, бо Сам знав, що в людині.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 3
1: Був же чоловік з фарисеїв, на ім'я Никодим, із начальників іудейських.
2: Він вночі прийшов до Іісуса і сказав Йому: Равві! ми знаємо, що Ти Учитель, Який прийшов від Бога; бо таких чудес, які Ти твориш, ніхто не може творити, якщо не буде з ним Бог.
3: Іісус сказав йому у відповідь: істинно, істинно кажу тобі, якщо хто не народиться звище, не може бачити Царства Божого.
4: Никодим говорить Йому: як може людина родитися, будучи старою? хіба вона може вдруге ввійти в утробу матері своєї і народитися?
5: Іісус відповів: істинно, істинно кажу тобі, якщо хто не народиться від води і Духа, не може увійти в Царство Боже.
6: Народжене від плоті є плоть, а народжене від Духа є дух.
7: Не дивуйся тому, що Я сказав тобі: треба вам родитися звище.
8: Дух дихає, де хоче, і голос його чуєш, але не знаєш, звідки він приходить і куди йде: так буває з кожною людиною, народженою від Духа.
9: Никодим сказав Йому у відповідь: як це може бути?
10: Іісус відповів йому і сказав: ти – учитель Ізраїлів, і чи цього не знаєш?
11: Істинно, істинно кажу тобі: Ми говоримо про те, що знаємо, і свідчимо про те, що бачили, а ви свідчення Нашого не приймаєте.
12: Якщо Я сказав вам про земне і ви не вірите, то як повірите, коли буду говорити вам про небесне?
13: Ніхто не сходив на небо, тільки Той, Хто зійшов з небес, Син Людський, Сущий на небесах.
14: І як Мойсей возніс змія в пустині, так належить піднесеному бути Синові Людському,
15: щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне.
16: Бо так полюбив Бог світ, що віддав Сина Свого Єдинородного, щоб усякий, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне.
17: Бо не послав Бог Сина Свого в світ, щоб судити світ, а щоб світ був спасений через Нього.
18: Віруючий в Нього не буде осуджений, а невіруючий уже осуджений, бо не увірував в ім'я Єдинородного Сина Божого.
19: Суд полягає в тому, що світло прийшло у світ, а люди полюбили темряву більше, ніж світло, бо діла їхні були злі;
20: бо кожен, хто чинить зло, ненавидить світло і не йде до світла, щоб не викрились діла його, бо вони злі,
21: а хто поступає по правді, йде до світла, щоб відкрились діла його, бо вони творені в Бозі.
22: Після цього прийшов Іісус з учнями Своїми в Іудейську землю, і там жив з ними і хрестив.
23: Іоанн же хрестив в Єноні, поблизу Салима, бо там було багато води; і приходили туди і хрестилися,
24: бо Іоанн ще не був ув'язнений в темницю.
25: Тоді виникла суперечка учнів Іоанна з іудеями про очищення.
26: І прийшли до Іоанна і сказали йому: равві! Той, Котрий був з тобою по той бік Іордана, про Якого ти свідчив, ось Він хрестить, і всі йдуть до Нього.
27: Іоанн сказав у відповідь: не може людина приймати на себе нічого, якщо не буде дано їй з неба.
28: Ви самі мені свідки в тому, що я сказав: я не Христос, але я посланий перед Ним.
29: Хто має наречену, той наречений, а друг нареченого, стоячи і слухаючи його, радістю радіє, чуючи голос нареченого. Отже, ця радість моя сповнилась.
30: Йому належить рости, а мені умалятися.
31: Хто з неба приходить, над усіма є, а хто від землі – земний і є і по-земному говорить; Хто з неба приходить, є вище всіх,
32: і що Він бачив і чув, про те й свідчить; і свідчення Його ніхто не приймає.
33: Хто прийняв Його свідчення, той ствердив, що Бог є істинний,
34: бо Той, Котрого послав Бог, говорить слова Божі; бо не мірою дає Бог Духа.
35: Отець любить Сина і все дав у руки Його.
36: Віруючий в Сина має життя вічне, а невіруючий в Сина не побачить життя, а гнів Божий перебуває на ньому.