Від Іоанна святе благовіствування

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 15
1: Я є істинна виноградна лоза, а Отець Мій – виноградар.
2: Всяку гілку в Мене Він відсікає, що не плодоносить, і всяку, що плодоносить, очищає, щоб більше принесла плоду.
3: Ви вже очищені через слово, яке Я проповідував вам.
4: Перебувайте в Мені, і Я у вас. Як гілка не може приносити плоду сама від себе, якщо не буде на лозі: так і ви, якщо не будете в Мені.
5: Я є лоза, а ви гілки; хто перебуває в Мені, і Я в ньому, той приносить багато плоду; бо без Мене не можете робити нічого.
6: Хто не перебуватиме в Мені, той буде відкинутий геть, як гілка, і засохне; а такі гілки збирають і кидають у вогонь, і вони згоряють.
7: Якщо перебуватимете в Мені і слова Мої у вас будуть, то, чого ви забажаєте, просіть, і буде вам.
8: Тим прославиться Отець Мій, якщо ви принесете багато плоду і будете Моїми учнями.
9: Як полюбив Мене Отець, так і Я полюбив вас; перебувайте ж в Моїй любові.
10: Якщо заповіді Мої виконаєте, будете перебувати в любові Моїй, як і Я виконав заповіді Отця Мого і перебуваю в Його любові.
11: Це сказав Я вам, щоб радість Моя у вас перебувала і радість ваша буде повна.
12: Це заповідь Моя: щоб ви любили один одного, як Я полюбив вас.
13: Нема більшої від тієї любові, як хто душу свою покладе за друзів своїх.
14: Ви друзі Мої, якщо виконуєте те, що Я заповідаю вам.
15: Я вже не називаю вас рабами, бо раб не знає, що робить господар його; а Я назвав вас друзями, тому що сказав вам усе, що чув від Отця Мого.
16: Не ви Мене вибрали, а Я вас вибрав і поставив вас, щоб ви йшли і приносили плід, і щоб плід ваш перебував, щоб, чого попросите в Отця в ім'я Моє, Він дав вам.
17: Це заповідаю вам: щоб ви любили один одного.
18: Якщо світ вас ненавидить, знайте, що Мене раніше вас зненавидів.
19: Якби ви були від світу, то світ любив би своє; а як ви не від світу, а Я вибрав вас від світу, тому ненавидить вас світ.
20: Пам'ятайте слово, яке Я сказав вам: раб не більший за господаря свого. Якщо Мене гонили, то гонитимуть і вас; якщо Моє слово підстерігали, будуть підстерігати і ваше.
21: Та все те чинитимуть вам за ім'я Моє, тому що не знають Того, Хто послав Мене.
22: Якби Я не прийшов і не говорив їм, то не мали б гріха; а тепер не мають виправдання за гріх свій.
23: Хто ненавидить Мене, той ненавидить і Отця Мого.
24: Коли б Я не творив серед них діл, яких ніхто інший не сотворив, то не мали б гріха; а тепер і бачили, і зненавиділи і Мене і Отця Мого.
25: Але хай справдиться слово, написане в законі їхньому: зненавиділи Мене даремно (Пс. 68,5).
26: Коли ж прийде Утішитель, Якого Я пошлю вам від Отця, Дух істини, Який від Отця виходить, Він буде свідчити про Мене;
27: також і ви будете свідчити, бо ви спочатку зі Мною.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 17
1: Після цих слів Іісус звів очі Свої до неба і сказав: Отче! прийшов час, прослав Сина Твого, щоб і Син Твій прославив Тебе,
2: так як Ти дав Йому владу над усякою плоттю, щоб усьому, що Ти дав Йому, дасть Він життя вічне.
3: Це ж є життя вічне, щоб знали Тебе, єдиного істинного Бога і посланого Тобою Іісуса Христа.
4: Я прославив Тебе на землі, звершив діло, яке Ти доручив Мені виконати.
5: І нині прослав Мене Ти, Отче, в Тебе Самого славою, яку Я мав у Тебе раніше буття світу.
6: Я відкрив ім'я Твоє людям, котрих Ти дав Мені від світу; вони були Твої, і Ти дав їх Мені, і вони зберегли слово Твоє.
7: Нині зрозуміли вони, що все, що Ти дав Мені, від Тебе є,
8: бо слова, які Ти дав Мені, Я передав їм, і вони прийняли і зрозуміли істинно, що Я зійшов від Тебе, і увірували, що Ти послав Мене.
9: Я за них молю: не за весь світ молю, а за тих, котрих Ти дав Мені, тому що вони Твої.
10: І все Моє – Твоє, і Твоє – Моє; і Я прославився в них.
11: Я вже не в світі, та вони в світі, а Я до Тебе йду. Отче Святий! збережи їх в ім'я Твоє, котрих Ти дав Мені, щоб вони були єдине, як і Ми.
12: Коли Я був з ними у світі, Я зберігав їх в ім'я Твоє; тих, яких Ти дав Мені, Я зберіг, і ніхто з них не загинув, крім сина погибелі, щоб збулося Писання (Пс 108,17).
13: Нині ж до Тебе йду, і це говорю у світі, щоб вони мали в собі радість Мою повну.
14: Я передав їм слово Твоє, і світ зненавидів їх, тому що вони не від світу, як і Я не від світу.
15: Не молю, щоб Ти взяв їх від світу, але щоб зберіг їх від зла.
16: Вони не від світу, як і Я не від світу.
17: Освяти їх істиною Твоєю; слово Твоє є істина.
18: Як Ти послав Мене у світ, так і Я послав їх у світ.
19: І за них Я посвячую Себе, щоб і вони були освячені істиною.
20: Не за них же тільки молю, але й за віруючих у Мене за словом їхнім,
21: щоб усі були єдине, як Ти, Отче, в Мені, і Я в Тобі, так і вони хай будуть в Нас єдине,– щоб увірував світ, що Ти послав Мене.
22: І славу, яку Ти дав Мені, Я дав їм: щоб були єдине, як і Ми єдине.
23: Я в них, і Ти в Мені; щоб вони були звершені в єдине, і щоб зрозумів світ, що Ти послав Мене і полюбив їх, як полюбив Мене.
24: Отче! котрих Ти дав Мені, хочу, щоб там, де Я, і вони були зі Мною, щоб бачили славу Мою, яку Ти дав Мені, тому що полюбив Мене раніше створення світу.
25: Отче праведний! і світ Тебе не пізнав; а Я пізнав Тебе, і ці пізнали, що Ти послав Мене.
26: І Я відкрив їм ім'я Твоє і відкрию, щоб любов, якою Ти полюбив Мене, в них була, і Я в них.