Книга пророка Ісаї

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 3
1: Бо Господь ось, Господь Саваот візьме з Єрусалиму й з Юдеї підпору й опору: усяку підпору від хліба, і всяку підпору води,
2: лицаря та вояка, суддю та пророка, і чарівника та старого,
3: п'ятдесятника та родовитого, і радника, і в мистецтві премудрого, і в закляттях умілого,
4: і за правителів дам юнаків, і дітваки запанують над ними!
5: І буде чавити народ один одного, і кожен свого ближнього! Повстане хлопчак на старого, а легковажений на поважаного...
6: Бо схопить брат брата свого в домі батька свого та й скаже: Ти маєш одежу, то будь нашим правителем, і під рукою твоєю хай буде руїна оця!
7: Того дня він підійме свій голос та й скаже: Не буду я рани обв'язувати вам, бо в домі моєму немає ні хліба, ні одягу, не настановляйте мене за правителя люду!
8: Бо рухнув Єрусалим, і впала Юдея, бо їхній язик та їхній чин проти Господа, щоб упертими бути очам Його слави...
9: Проти них свідчить вираз лиця їхнього, а гріх свій вони виявляють, немов той Содом, не перечать. Горе їхній душі, бо вчинили вони собі зло!
10: Скажіте про праведного: Буде добре йому, бо вони споживуть плід учинків своїх.
11: Та горе безбожному, зле, бо йому буде зроблений чин його рук!
12: Народ Мій, дітиська його утискають, а жінки мають гору над ним... Народе ти Мій, твої провідники вчинили блудячим тебе, і дорогу стежок твоїх сплутали!
13: Господь став на прю, і стоїть, щоб судити народи.
14: Господь іде на суд, щоб судитись з старшими народу Свого та з вождями його: Ви виноградника знищили, грабунок з убогого в ваших домах!
15: Що це сталося вам, що народ Мій ви гнобите та утискаєте вбогих? Так говорить Господь, Бог Саваот.
16: І промовив Господь: Зате, що дочки Сіонські загорділи, і ходять витягненошиї, і моргають очима, і все ходять дрібними крочками, і дзвонять спряжками на ногах своїх,
17: тому вчинить Господь тім'я Сіонських дочок паршивим, і їхній сором обнажить Господь!...
18: Того дня поскидає Господь окрасу спряжок на їхніх ногах, і чільця, і місяці,
19: сережки, нараменники, і серпанки,
20: і завої, і ланцюжки на ногах, і пояски, і пляшечки з пахощами, і чарівничі привіски,
21: персні, і сережки носові,
22: чудові убрання, і окриття, і намітки та торби,
23: дзеркала й льняні хитони та турбани, і прозорі покривала.
24: І станеться, замість бальзаму сморід буде, і замість пояса шнур, а замість мистецько укладених кучерів лисина, і замість хитона цінного верета з паском, а замість краси спаленина!
25: Попадають мужі твої від меча, а лицарство твоє на війні,

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 8
1: І промовив до мене Господь: Візьми собі велику таблицю, і напиши на ній людським письмом: Квапиться здобич, скорий грабіж.
2: І взяв я за свідків собі свідків вірних, священика Урію та Захарія, Єверехіїного сина.
3: І зблизився я до пророчиці, і вона зачала, і породила сина. Господь же до мене промовив: Назви ім'я йому: Квапиться здобич, скорий грабіж.
4: Бо поки юнак той умітиме кликати Батьку мій, та: Мамо моя, понесеться багатство Дамаску та здобич Самарії перед обличчя царя асирійського.
5: І Господь ще далі говорив до мене й казав:
6: За те, що народ цей знехтував воду Сілоамську, яка тихо пливе, і має радість з Реціном і з сином Ремаліїним,
7: то тому ось Господь піднесе на них воду ріки, сильну й велику, царя асирійського та всю славу його. І підійметься вона понад усі свої річища, і піде понад усі береги свої.
8: І перейде по Юді вона, заллє та затопить, аж до шиї досягне, і розтягне вона свої крила на всю широчінь твого краю, о Еммануїле!
9: Озлобляйтесь народи, й збентежені будете, почуй, уся земле далека! Озбройтесь, і збентежені будете, озбройтесь, і збентежені будете!
10: Радьте раду і буде вона поруйнована, слово кажіть і не збудеться, бо з нами Бог!
11: Бо так говорив був до мене Господь у силі Своєї руки надо мною, й остерігав мене, щоб не ходити дорогою цього народу, і казав:
12: Не кажіть змова на все, на що каже змова цей народ, і не бійтесь того, чого він боїться, і не лякайтеся!
13: Господа Саваота Його свято шануйте, і Його вам боятись, Його вам лякатись!
14: І буде Він за святиню, і за камінь спотикання, і за скелю спокуси для двох домів Ізраїля, за сітку й за пастку для мешканця Єрусалиму.
15: І спіткнуться об них багатохто, і попадають, і будуть поламані, і заплутаються, і будуть схоплені.
16: Зв'яжи свідоцтво, запечатай Закона між Моїми учнями.
17: І я буду чекати Господа, що ховає лице Своє від Якового дому, і буду надіятись на Нього.
18: Ось я та ті діти, що дав мені Господь, вони на знаки та на чуда в Ізраїлі від Господа Саваота, що пробуває на горі Сіон.
19: А коли вам скажуть: Запитуйте духів померлих та чародіїв, що цвірінькають та муркають, то відповісте: Чи ж народ не звертається до свого Бога? За живих питатися мертвих?
20: До Закону й свідоцтва! Як вони не так кажуть, як це, то немає для них зорі ранньої!
21: І буде блукати утискуваний та голодний. І станеться, коли він зголодніє, то запіниться, і прокляне царя свого та Бога свого, і погляне догори,
22: і подивиться він на землю, аж ось тут горе та темнота, темрява утиску, і він буде пхнутий у темність...